Постанова 4856 № 560/2975/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2975/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 14 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.02.2023 року № 220750001527 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу"; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 27 січня 2023 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60 % суми заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках № 73-Ф, № 76-Ф від 24.01.2023 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.02.2023 року № 220750001527 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 27.01.2023 року пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60 % суми заробітної плати, з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2023 року № 73-Ф та № 76-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з врахуванням виплачених сум. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що імперативною вимогою, з якою Закон повязує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 та частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, є досягнення позивачкою 1980 року народження, віку встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Станом на 27.01.2023 позивач зазначеного віку не досягла. Також апелянт зазначає, що такого виду і умов пенсійного забезпечення, як пенсія по інвалідності відповідно до Закону №889 не передбачено. Також апелянт посилається на те, що через відсутність у позивача 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, підстави для врахування довідки від 24.01.2023 №76-Ф про заробітну плату, виданої головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відсутні. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.05.2021 року ОСОБА_1 , встановлено 2 групу інвалідності довічно, що підтверджується копією виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, та з цієї дати на підставі заяви від 15.07.2021 року, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.07.2021 року № 220750001527 їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV. Страховий стаж, обрахований пенсійним органом при прийнятті рішення про призначенні пенсії по інвалідності становить 41 рік 11 місяців 10 днів. Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.01.2023 року № 58-о позивач 23.01.2023 року звільнена із займаної посади заступника начальника відділу обслуговування громадян №7 управління обслуговування громадян за угодою сторін, відповідно до частини 2 статті 86 Закону України "Про державну службу". 27.01.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення із пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу". Для обчислення розміру пенсії по інвалідності державного службовця, позивач до заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 24.01.2023 року № 73-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та № 76-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Заява та додані до неї документи прийняті 27.01.2023 року та зареєстровані за №

220. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.02.2023 року №220750001527 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки Законом України "Про державну службу" №889-VIII не передбачено право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, листом від 16.02.2022 року №2200-0304-8/11954 повідомило позивача про те, що за її заявою від 27.01.2023 року, про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.02.2023 року відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, оскільки зазначеним Законом не передбачено призначення пенсії по інвалідності державним службовцям які не мають права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Нормами Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII не передбачено призначення пенсії по інвалідності державного службовця. В листі також зазначено, що за документами пенсійної справи стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 року становить 13 років 2 місяці 9 днів за період з 01.08.2002 року по 01.05.2016 року. Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку,що позов ОСОБА_1 , підлягає задоволенню за таких підстав: -2 група інвалідності довічно встановлена позивачу під час перебування її на державній службі; -позивач має достатньо страхового стажу,встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, оскільки така пенсія їй була призначена з 26.06.2013 року; -станом на 1 травня 2016 року позивач перебувала на державній службі, так як працювала на посадах спеціалістів в апараті пенсійного органу та мала стаж такої служби не менше 10 років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці; -державна служба позивача припинена 23.01.2023 року, заяву про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" подала 27.01.2023 року; -на дату звернення позивача із заявою про переведення на інший вид пенсії, стаж її державної служби становив більше 20 років; -для одержання пенсії державного службовця по інвалідності у позивача відсутня необхідність досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 28 Закону № 1058-IV, оскільки в таких випадках необхідний тільки стаж для призначення пенсії по інвалідності. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. До 01 травня 2016 року суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (Закон № 3723-ХІІ). З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон України № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII, втратив чинність. Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.9 ст.37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина десята статті 37 Закону № 3723-XII). Отже, пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV: особам, визнаними інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років; або особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Встановлено, що позивачу призначено другу групу інвалідності у період перебування на державній службі, станом на 01 травня 2016 року вона мала стаж державної служби не менше 10 років, відтак позивач має право на переведення на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до положень статті 37 Закону № 3723-XII. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року по справі №507/926/17, від 03 квітня 2019 року по справі №398/3484/16-а та від 14 листопада 2019 року по справі №348/2369/16-а. Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 13 лютого 2019 року по зразковій справі №822/524/18 зазначила, що закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому зазначив, що орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України. Таким чином, рішення відповідача про відмову у переході на інший вид пенсії є протиправним. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" звернулася до пенсійного органу 27.01.2023, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 27.01.2023. За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача в таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці. Призначення та обчислення розміру пенсійних виплат за пенсією по інвалідності державного службовця необхідно здійснити із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 24.01.2023 року № 73-Ф-про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та № 76-Ф-про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, так як призначення пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII здійснюється за інших обставин на відміну від призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV. Таким чином, колегі суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 27.01.2023 року пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60 % суми заробітної плати, з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2023 року № 73-Ф та № 76-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з врахуванням виплачених сум. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.