Постанова 4856 № 560/431/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/431/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В. 21 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьменко Л.В. суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року (рішення ухвалене суддею Михайловим О.О. 13 квітня 2020 року в м. Хмельницький в порядку письмового провадження ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Агроспецмонтаж", Товариство з додатковою відповідальністю "Дунаєвецький ремонтний механічний завод" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, від 28.12.2019 №220650001519, яка викладена в листі від 28.12.2019 року №44696/03 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дати звернення до Управління. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що має необхідний стаж роботи на посаді, що дає право на пільгову пенсію відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, у призначенні якої відповідач йому протиправно відмовив з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Зокрема, до стажу роботи позивача, що дає право на пільгову пенсію, відповідачем не зараховано період роботи з 22.01.1992 року по 03.05.2002 року на посаді газоелектрозварювальника. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, від 28.12.2019 №220650001519, яка викладена в листі від 28.12.2019 року №44696/03 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 07 жовтня 2019 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ПФУ в Хмельницькій області, оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 не містить записів про роботу останнього в умовах повного робочого деня, про пільговий характер робіт, які відносяться до Списку №2, не зазначено відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках тощо. Скаржник вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно не зараховано до стажу роботи позивача, що дає право на пільгову пенсію, період його роботи з 22.01.1992 року по 03.05.2002 року на посаді газоелектрозварювальника, оскільки в наказі №2 від 26.01.1999 року про проведення атестації робочих місць, відсутня посада електрозварювальника. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом, ОСОБА_1 7 жовтня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Рішенням від 28 грудня 2019 року № 220650001519 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Зазначена відмова мотивована відсутністю в позивача необхідного пільгового стажу, оскільки його спеціальний стаж роботи за Списком №2 відсутній, загальний стаж роботи складає 31 рік 7 місяців, що не дає права на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зарахований період роботи позивача з 22.01.1992 року по 03.05.2002 року на посадах електрозварювальника та газоелектрозварювальника в Кам`янець-Подільській ПМК-46 с.Оринин та на посаді газоелектрозварювальника фірми "Агроспецмонтаж" с.Оринин Кам`янець-Подільського району. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону. Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Так, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Вимоги щодо обов`язкових норм пільгового стажу для призначення пенсію за віком на пільгових умовах визначені також частиною другою статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та є аналогічними вимогам, зазначеним в статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 цього ж Порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками №1 та №2 деталізоване у "Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі за текстом - Порядок №383). Пунктом 10 наведеного Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) Так, згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене, як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №164/1993/14-а (2-а/164/2/2015), провадження №К/9901/1452/18. Згідно записів у трудовій книжці , позивач працював: - з 12.12.1984 по 23.10.1985 р.р.- учнем електрозварника Дунаєвецького РМЗ; - з 04.11.1985 по 04.11.1986 р.р.-електрозварником 3 розряду в Трест "Обьнефтегазстрой"; - з 11.11.1986 по 13.08.1987 р.р. електрозварником 4 розряду в Трест "Обьнефтегазстрой"; - з 17.07.1987 по 20.01.1992 р.р. елетрозварником 3 розряду Дунаєвецького РМЗ. - з 22.01.1992 по 02.01.1992 р.р. елетрогазозварником 4 розряду Кам`янець-Подільського МПМЛ-46; - з 02.01.1996 по 03.05.2002 р.р. елетрогазозварником 6 розряду Кам`янець-Подільської фірми "Агроспемонтаж". Всього стажу , що дає право на пільгову пенсію за Списком №2 - 14 років 03 місяці 15 днів. Зі змісту п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено, зокрема, за наявності факту зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці саме повний робочий день. Відповідно до Роз`яснення Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 28.02.1991 №5, право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками №1 та №2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу. При цьому виконання підготовчих, допоміжних, поточних робіт, а також робіт не на робочому місці в цілях забезпечення виконання своїх трудових функцій не залишає працівника права на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічні роз`яснення надані Міністерством соціального захисту населення України від 10.05.1994 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах". Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Списки №1 та №2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник». Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №210, передбачено професії «газозварювальник», «електрозварювальник». Суд звертає увагу на те, що трудова книжка позивача містить необхідні дані щодо роботи позивача в шкідливих умовах у вказаний період, підтверджує факт роботи позивача (22.01.1992-03.05.2002) на відповідній посаді з повним робочим днем, на роботі за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників - Список №2. Крім того, відповідачем не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача. Згідно з абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058 (в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями №41. Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов раці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення закону - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі). Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, в якій зазначено, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що відповідачем необґрунтовано відмовлено в зараховуванні до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача 22.01.1992 року по 03.05.2002 року. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу за Списком №2 вищезазначеного періоду роботи на посаді електрозварювальника, оскільки цей стаж підтверджується записами у трудовій книжці, професія передбачена чинним у вказаний період роботи Списком №2, у якому підтвердження пільгового стажу результатами проведення атестації робочих місць чинним законодавством не передбачено. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах, а тому відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною. Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 21 вересня 2020 року. Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.