Постанова 4855 № 640/10130/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10130/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекція з обслуговування будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дирекція з обслуговування будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2019 року №0240441206. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21 березня 2019 року №0240441206 на позивача накладено штраф за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 27 грудня 2017 року №7, оскільки таку податкову накладну направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з відсутністю ліміту, що унеможливлює застосування штрафних санкцій. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 16 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з недотриманням вимог статей 72-77, 242, 244, 258 КАС України, частини 1 статті 6 Конвекції про захист прав людини та основоположних свобод. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що штрафні санкції згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не застосовуються до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю). Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Державного підприємства "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" за 2017-2018 роки, за результатом якої складено акт від 19 лютого 2019 року №1846/26-15-12-06/21502556 (далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення Державним підприємством "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки, перелік яких зазначено в акті перевірки. На підставі вказаних висновків акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2019 року №0240441206, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до Державного підприємства "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" застосовано штрафні санкції в сумі 365251,03 грн. Рішенням Державної фіскальної служби України від 31 травня 2019 року №25353/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2019 року №0240441206 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Незгода позивача із податковим повідомленням-рішенням від 21 березня 2019 року №0240441206 зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного. Даючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до абзацу першого, другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий цього пункту). Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзаци чотирнадцятий, п`ятнадцятий пункту 201.10). Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Системний аналіз норм статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307), до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. Судом встановлено, що податкова накладна, яка зареєстрована позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітка "X" та зазначено тип причини '' 02'' - складена на постачання неплатнику податків''. Зазначена податкова накладна складена на операцію з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за основною ставкою. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є про правомірним та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних був викладений Верховним Судом в постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 13.08.2019 у справі № 2040/7988/19 та від 18.03.2020 у справі №640/4200/19. Позивач в апеляційній скарзі посилається на необхідність застосування у спірних правовідносинах пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Враховуючи, що норма пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не припускає множинного трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, підстави для застосування пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України відсутні. Посилання позивача на те, що порушення термінів реєстрації податкової накладної №7 від 27 грудня 2017 року мало місце у зв`язку з відсутністю ліміту, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки позивачем суду не надано будь-яких доказів на підтвердження такого обґрунтування, та в матеріалах справи такі докази відсутні. З урахуванням викладеного вище, проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи, норми податкового законодавства, на які посилається позивач та висновки Верховного Суду України, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність протиправних дій відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2019 року №0240441206. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекція з обслуговування будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: