Постанова 4857 № 304/458/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Бедьо В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 304/458/20 пров. № А/857/9586/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Глушка І.В., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З. апелянта: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 липня 2020 року у справі № 304/458/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ : 15.04.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.04.2020р. ПДО 18 № 612067. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2020р. позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху. Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2020р. скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній наведених. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із виявленими недоліками, а саме відсутності документа про сплату судового збору за подання позову в розмірі 420,40 коп. та надання суду нечитабельної копії оспорюваної постанови. 21.07.2020р. на виконання вимог вищевказаної ухвали ОСОБА_1 подав заяву про усунення виявлених недоліків позовної заяви, в якій зазначив обґрунтування відсутності правових підстав для сплати ним судового збору за оскарження рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач просив суд, продовжити строк виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2020р., оскільки у ній наявні розбіжності щодо суми сплати судового збору. Також, ОСОБА_1 на виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2020р. надав суду оригінал оспорюваної постанови та додаткові докази. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху. Так, ч.3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. ч.2 ст.121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Тобто, законодавством надану суду право продовжити встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи, якщо такий пропущений з поважних підстав або інших підстав, якщо заява про продовження процесуального строку подана до закінчення цього строку. Проте, як видно із ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2020р., суд повертаючи позовну заяву у зв`язку із невиконання вимог ухвали без руху не надав оцінки поданій заяві про продовження процесуального строку, не навів мотивів відсутності підстав її задоволення або відмови. Позивач з огляду на звернення до суду із заявою про продовження процесуального строку отримав законні очікування продовження процесуального строку або обґрунтовану відмову, що судом в порядку встановленому законом не здійснено. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Із змісту ст. 242 КАС України видно що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху, оскільки ОСОБА_1 подав заяву про продовження процесуального строку встановленого судом, яка не отримала належної оцінки судом та відповідного її обґрунтування в оспорюваному рішенні суду. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. ч. 3 ст. 312 КАС України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 липня 2020 року у справі № 304/458/20 - скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суд першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя І.В. Глушко Суддя З.М. Матковська Постанова в повному обсязі складена 18.09.2020р.