LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд745/94/20

від 15.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 15 вересня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 745/94/20 Головуючий у першій інстанції - Стельмах А. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1057/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В. із секретарем - Шкарупою Ю.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Козляницька сільська рада Сосницького району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Сосницького районного нотаріального округу Куць Марина Іванівна, Сосницька районна державна адміністрація, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 01 липня 2020 року (місце ухвалення - смт Сосниця, дата складання повного тексту 01.07.2020) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Козляницької сільської ради Сосницького району про визнання права на частку (пай) у порядку спадкування, В С Т А Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Козляницької сільської ради Сосницького району про визнання права на частку (пай) у порядку спадкування. Ухвалою Сосницького районного суду від 01.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. В обґрунтування вказаної ухвали суд послався на те, що справа призначалась судом до розгляду неодноразово, проте позивач в судові засідання не з`являлась, про час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, причини неявки в судові засідання не подавала, процесуальним правом на звернення до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності не зверталась, що є підставою у відповідності до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою Сосницького районного суду від 01.07.2020 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали суду ОСОБА_1 посилається на те, що вона є позивачем у даній справі, а відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 223 ЦПК якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Таким чином у суду не було законних підстав для залишення позову без розгляду, крім того судом не враховано вік позивача, та карантинні обмеження під час яких позивачка була позбавлена можливості прибути до суду, крім того судові засідання не могли призначатись під час дії карантину. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне. Згідно п. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ухвалою Сосницького районного суду від 01.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. В обґрунтування вказаної ухвали суд послався на те, що справа призначалась судом до розгляду неодноразово, проте позивач в судові засідання не з`являлась, про час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, причини неявки в судові засідання не подавала, процесуальним правом на звернення до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності не зверталась, що є підставою у відповідності до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду. Проте, з таким висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Сосницького районного суду від 20.02.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Козляницької сільської ради Сосницького району, треті особи - приватний нотаріус Сосницького районного нотаріального округу Куць М.І., Сосницька районна державна адміністрація, про визнання права на частку (пай) у порядку спадкування, та призначено до підготовчого судового засідання у приміщенні залу суду на 20.03.2020 о 09-00 год. (а.с. 20). Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 27.02.2020 отримала судову повістку про виклик до суду у судове засідання, яке було призначено на 20.03.2020 (а.с. 31). 20.03.2020 ухвалою місцевого суду закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сосницького районного суду Чернігівської області на 20.05.2020 о 09-00 год. (а.с. 65). Судову повістку на 20.05.2020 ОСОБА_1 не отримала, судова кореспонденція повернулась на адресу суду першої інстанції не врученою з відміткою на конверті «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с. 73). Разом з тим, 12.05.2020 секретарем судових засідань Чепурною М.М., а не 20.05.2020, як це визначено в ухвалі, складено довідку з якої вбачається, що розгляд справи відкладений на іншу дату. Учасники справи будуть додатково повідомлені про наступну дату та місце судового (підготовчого судового) розгляду справи. Підставою складення такої довідки була відпустка судді Стельмах А.П. (а.с. 76). Матеріали справи містять судові повістки про виклик до суду учасників справи на 01.07.2020 на 09-00 годин (а.с. 77-80), про час та місце розгляду справи на вказану дату ОСОБА_1 повідомлена належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 83). Ухвалою Сосницького районного суду від 01.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Так, згідно ч. 1 вказаної статті, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що дана справа неодноразово призначалась до судового розгляду в Сосницькому районному суді, зокрема 10.03.2020 року о 09:00 год., 20.05.2020 року о 09:00 год. та 01.07.2020 року о 09:00 год. Позивачка в судові засідання не з`явилась, про час та дату розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином (окрім 20.05.2020 року, коли повістка повернулася до суду з відміткою про невручення). Про причини неявки в судові засідання позивачка не повідомила суд, процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у її відсутність не скористалась. Разом з тим встановлено, що у справі відсутні докази отримання ОСОБА_1 судової повістки про виклик у судове засідання на 20.05.2020 чи її повідомлення про розгляд справи в інший спосіб, на що в оскаржуваній ухвалі посилається і сам суд першої інстанції, тобто відсутні доказ належного повідомлення позивача про день і час судового розгляду справи, крім того суд першої інстанції при зазначенні дат судового засідання припустився помилки та зазначив 10.03.2020 замість 20.03.2020, а також не співпадають дати призначених судових засідань, а саме на 20.05.2020, в той же час протокол складений 12.05.2020, тобто висновок суду першої інстанції суперечить матеріалам справи. Ураховуючи зазначене, з матеріалів справи вбачається відсутність ознак повторної неявки позивача у судове засідання. Позивач не була належним чином повідомлена про розгляд справи 20.05.2020, що унеможливлює застосування положень ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України. Також, судом першої інстанції під час розгляду справи та залишення позову без розгляду не було враховано положення Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, від 02.04.2020 р. № 255, від 21.05.2020 р. №392, від 22.04.2020 р. № 291 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року, та продовжено до 31 липня 2020 року. 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (законопроєкт № 3383). Законом удосконалено норми Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Законом визначено можливість суду за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених кодексом), поновлювати строки, встановлені у статтях вищезазначених процесуальних кодексів, а також продовжувати процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину. Законом для усунення прогалин законодавства та удосконалення норм ГПК України, ЦПК України та КАС України розширено перелік статей, які стосуються поновлення процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ГПК України, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, пункту 3 Прикінцевих положень КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом. Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд помилково не врахував вказані вище положення чинного на той час законодавства, та те, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи з врахуванням допущених помилок дат на які призначались судові засідання та протоколів( а.с. 76), тобто відсутні докази належного повідомлення позивача про день і час судового розгляду справи на визначені дати. Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 01 липня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту. Повний текст судового рішення складено 18.09.2020. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»