Постанова 4852 № 160/10196/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10196/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., секретар судового засідання: Новошицька О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 (головуючий суддя Царікова О.В., повний текст складено 16.03.2020) в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби, з урахуванням уточненої позовної заяви від 31.10.2019 № 62271/19 (а.с. 140-151 т. 1) просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 № UA110000/2019/10022/2; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2019/00094, прийняту Дніпропетровською митницею ДФС. Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами зовнішньоекономічного договору від 13.11.2017 №103036/1489, укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією GLOBAL, TECHNOLODGY GROUP LTD, (м. Нью-Йорк, США), декларантом - ТОВ "ІМЕКС КР" було подано відповідачу електронну митну декларацію №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019 разом з товаросупроводжуючими документами на вантаж. Митна вартість придбаного позивачем товару визначена за основним методом - за ціною договору. Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 № UA110000/2019/10022/2, визначивши при цьому митну вартість товару за резервним методом та виставив картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2019/00094. Як видно з оскарженого рішення, відповідач повідомив декларанта про те, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Однак, як вказав позивач, ним до митного органу було подано всі документи, які містили повні та достовірні відомості щодо складових митної вартості ввезених товарів. Вважає рішення Дніпропетровської митниці ДФС протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання, а тому підлягає скасуванню. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року здійснено заміну відповідача - Дніпропетровську митницю ДФС правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, ідентифікаційний код 43350935). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано: - рішення Дніпропетровської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 № UA110000/2019/10022/2; - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2019/00094. Рішення суду першої інстанції, обґрунтовано тим, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України. У свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції допущено неправильне тлумачення норм матеріального права, а саме ч. 3 ст. 53 МКУ; не застосовані норми, передбачені пунктами 5-7 частини 10 с. 58 МКУ. Посилається на те, що у відповідача були підстави для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Позивачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та невмотивованою. Посилається на те, що декларантом подано документи передбачені ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження митної вартості задекларованого товару. Зазначає про практику Верховного Суду щодо подібних правовідносин. Учасники справи, належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено, що за результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 №UA110000/2019/10022/2, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за ЕМД №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019, та визначено її за резервним методом - на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і винесено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110080/2019/00094. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України, Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Предметом даного спору є правомірність/протиправність прийнятих Дніпропетровською митницею ДФС: - рішення про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 №UA110000/2019/10022/2, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за ЕМД №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019, та визначення митної вартості за резервним методом - на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях; - картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110080/2019/00094. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (покупець) та компанією GLOBAL, TECHNOLODGY GROUP LTD (м. Нью-Йорк, США) (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт від 13.11.2017 № 103036/1489 про купівлю товару у відповідності до Специфікацій до даного контракту. Згідно з п. 4 Доповнення № 2 до контракту від 24.12.2018, постачання товару, у відповідності зі Специфікаціями до даного контракту, здійснюється на умовах DAP Кривий Ріг, Україна, склад Покупця (у відповідності з Інкотермс 2010). 10 квітня 2019 року згідно з умовами Договору та з метою митного оформлення ввезеного товару, декларантом - ТОВ "ІМЕКС КР" було подано відповідачу електронну митну декларацію №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019, в якій задекларовано до розмитнення наступний товар: - частини ходових коліс вантажних автомобілів 815-051-0112-09А Rimex обод в зборі 24.00-51/6.0 для самоскидів БЕЛАЗ-24 шт.. Комплектація: основа ободу, 2 бортових кільця, посадочне кільце, замочне кільце, клапан DEFUZER. Призначений для експлуатації на великовантажних кар`єрних самоскидах спільно з великогабаритною шиною розміром 24.00-51, ширина ободу - 24, матеріал виготовлення - сталь легована низьковуглецева. Поставляється для власних виробничих потреб ПРАТ "Північний ГЗК" не для військового призначення. Країна виробництва-Канада. При цьому, разом з ЕМД №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019 декларантом подано такі документи: - зовнішньоекономічний договір (посередницький) від 13.11.2017 №103036/1489; - доповнення до договору №2 від 24.12.2018; - специфікація №2 від 24.12.2018; - додаткова угода №9 від 14.11.2018; - технічний опис від 08.04.2019; - сертифікат якості б/н від 05.02.2019; - пакувальний лист б/н від 05.02.2019; - рахунок-фактуру (інвойс) GT-7746-1 від 05.02.2019; - коносамент NALE04899801 від 09.02.2019; - транспортну накладну №75 від 08.04.2019; - сертифікат про походження товару б/н від 05.02.2019; - копія митної декларації країни відправлення б/н від 09.02.2019. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що митна вартість товару визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції) на рівні 4,0011 дол.США/кг загальну суму 97776,00дол.США, що відповідає 2610237,68 грн.). Однак, за результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 №UA110000/2019/10022/2, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за ЕМД №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019, та визначено її за резервним методом - на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і винесено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110080/2019/00094. При цьому, підставою для коригування митної вартості стало те, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, зі змісту рішення про коригування митної вартості вбачається, що за результатами формато-логічного контролю за МД №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019 автоматизованою системою аналізу, згенеровано обов`язкові форми контролю: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", - 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів", - 117-2 "Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості". Матеріалами справи підтверджується, що поставка товару, заявленого до митного оформлення, здійснена на підставі контракту від 13.11.2017 № 103036/1489, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах поставки СІР - Кривий Ріг та передбачає передоплату товару. Водночас, доповненням від 24.12.2018 № 2 до контракту внесено зміни щодо умов поставки - Кривий Ріг, термінів оплати (післяоплата). Відповідач зазначає, що сканована копія специфікації від 24.12.2018 №2 не містить відомостей щодо дати її складання, що унеможливлює підтвердження здійснення поставки товару з урахуванням доповнення від 24.12.2018 № 2 до контракту. Також, відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є RІМЕХ, торгова марка - RІМЕХ. Проте, в наданих комерційних та товаросупровідних документах відсутнє посилання на вказаного виробника. Відповідач зазначає, що до митного контролю надано сертифікат про походження від 05.02.2019, відповідно до якого висновок щодо походження товару надано з урахуванням, в т.ч. інвойсу виробника, однак вказаний документ до митного контролю не надано. Відповідно до відомостей документів, заявлених декларантом за митною декларацією №UA110080/2019/002535, міжнародне перевезення вантажу здійснено у контейнері HLBU1547018 за морським коносаментом від 09.02.2019 № NALE 04899801 на судні САР Jervis. Однак, за результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів, розміщеному на інтернет - ресурсі, за адресою www.shippingline.org встановлено наявність перевантаження товарів, що переміщувалися у контейнері HLBU1547018 з морського судна М САР Jervis на Tomris A у порту Tanger Med та потім на судно Hansa Limburg у порту Piraeus. Зазначені відомості не заявлялися до митного оформлення оцінюваної партії товару. Враховуючи наявність перевантаження, митний орган прийшов до висновку, що можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалося перевезення та які не були надані до митного оформлення у порушення ст. 335 МК України. Митний орган також зазначив, що оцінювана партія товару слідує на комерційних умовах поставки DАР Кривий Ріг. У наданих декларантом документах: експортній декларації відправника та коносаменті зазначено про здійснену попередню оплату транспортно-експедиційних послуг. Однак, документ, в якому наявна інформація щодо сформованої вартості, відсутній. Окрім того, в наданому до митного оформлення коносаменті від 09.02.2019 № NALE 04899801 наявне посилання на судно САР Jervis та зазначено про здійснення оплати фрахту "Freight prepaid". Враховуючи зазначене, наданий коносамент містить відомості щодо оплати послуг фрахту з використанням виключно морського судна САР Jervis. Відповідач також зазначає, що документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавалися, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення зазначених витрат при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Відповідно до п. 3.4 контракту, всі банківські витрати на території покупця - здійснюються за рахунок покупця. З цього приводу відповідач зазначає, що враховуючи логістичний маршрут оцінюваного товару: Vancouver, Canada (морський фрахт забезпечено Network America Lines. Inc) - Кривий Ріг (перевізник на території України ТОВ "Профі Трак"), оплату за транспортно-експедиційні послуги на території покупця має здійснювати позивач. Декларантом надано до митного контролю та оформлення документ б/н "Експортна декларація відправника", яку у графі 44 ЕМД зазначено під кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення. На думку відповідача, зазначений документ не є митною декларацією країни відправлення та містить відомості про відправника GLOBAL, TECHNOLODGY GROUP LTD, (м. Нью-Йорк, США - відмінного від заявленого декларантом - GLOBAL, TECHNOLODGY GROUP LTD (Vancouver, Canada). Крім того, відомості щодо місця складання декларації відправника (США) не кореспондуються із заявленою країною відправлення товару (Канада). Тому митний орган, враховуючи зазначене, дійшов висновку, що відсутні однозначні, документально підтверджені відомості складових митної вартості оцінюваних товарів. Відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МК України декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених для запиту додаткових документів, а саме: - транспортні перевізні документи (з урахуванням перевантаження); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - прайс-листи виробника; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Матеріалами справи підтверджується, що Позивач листом від 11.04.2019 №208/63 додатково надав комерційну пропозицію постачальника від 21.12.2018, протокол тендерного комітету Метінвест Холдінг від 15.11.2018 №2525тк та додаток до нього, лист постачальника від 11.04.2018, лист компанії "Rіmех" від 10.04.2019 №10/04. За результатами розгляду додатково наданих документів відповідачем повідомлено декларанта про наступне. Листом компанії GLOBAL, TECHNOLODGY GROUP LTD від 11.04.2019 зазначається, що вартість одного ободу на умовах ЕХW складає 3719,45 дол. США, вартість транспортних витрат включена у вартість колісних пар та складає 23 400 дол. США від загальної суми контракту (268 884дол. США). При цьому, зазначена у листі загальна сума контракту (268 884дол. США) не відповідає погодженій сторонами (332 484дол. США) у додатку від 24.12.2018 №2 до контракту від 13.11.2017 № 103036/1489. Окрім того, у вказаному документі відсутні відомості щодо вартості експедиційної винагороди, навантаження та перевантаження в процесі транспортування, що унеможливлює підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості всіх витрат відповідно до вимог ч. 10 ст.58 МК України. Наданий до митного оформлення додаток до протоколу тендерного комітету Метінвест Холдинг від 15.11.2018 №2525тк містить відомості про формування постачальником GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD ціни ободів п`ятикомпонентних 51-24.00/6.0 та 51-24.00/5.0 на однаковому рівні - 4074 дол.США/шт. (DАР - Кривий Ріг). Однак, в інформаційних ресурсах митниці наявні відомості про лист "GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD" від 10.04.2019 щодо формування вартості ободів 51-24.00/5.0 на комерційних умовах ЕХW при поставці від заявленого постачальника та відправника однаковим маршрутом на рівні 3663,47 дол. США/шт, що не відповідає даним, наведеним у листі продавця від 11.04.2019 (3719,45 дол. США). Позивачем в листі від 11.04.2019 № 208/63 зазначається про включення до ціни товару всіх витрат, пов`язаних з перевезенням, перевантаженням товару на комерційних умовах поставки DАР - Кривий Ріг. Проте, правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю Міжнародних правил Інкотермс 2010 правила носять інформативний характер. Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту 3.4 контракту №103036/1489, відсутність відомостей щодо числових значень витрат, пов`язаних з навантаженням, перевантаженням товару в процесі транспортування, відсутня можливість перевірити обчислення заявленого рівня вартості відповідно до вимог ст. 54 МК України. Відповідачем 16.04.2019 в процедурі консультацій отримано лист позивача від 16.04.2019 № 217/63. Зазначеним листом наголошується, що в листі компанії "GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD" від 11.04.2019 йдеться тільки про поставку по специфікації № 2 на суму 268 884 дол. США. Відповідно до положень листа "GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD" від 11.04.2019 останній стосується контракту від 13.11.2017 № 103036/1489, специфікації № 2 та містить посилання на загальну суму контракту 268 884 дол. США. Проте, специфікація № 2 складена в рамках зовнішньоекономічного контракту від 13.11.2017 №103036/1489, загальна сума якого складає 332 484дол. США. згідно положень додатку від 24.12.2018 №2 до контракту від 13.11.2017 №103036/1489. З урахуванням зазначеного, вказана у листі загальна сума контракту (268 884 США) не відповідає погодженій сторонами (332 484дол. США) у додатку від 24.12.2018 № 2 до контракту від 13.11.2017 № 103036/1489. Листом від 16.04.2019 №217/63 позивачем наголошується про включення всіх транспортних витрат у вартість ободів (включаючи експедиційну винагороду, навантаження та перевантаження в процесі транспортування), про що зазначено у листі "GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD" від 11.04.2019. Проте, відповідно до вказаного листа "GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD" від 11.04.2019, вартість транспортування включена у вартість колісних ободів та складає 234003 дол. США. Відомості щодо вартості експедиційної винагороди, послуг навантаження, перевантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару відсутні у зазначеному документі. Листом від 17.04.2019 № 224/63 позивачем зазначено, що надати інші документи, крім тих, що вже надані, не має можливості. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в інформаційних ресурсах митних органів наявна інформація про митне оформлення товару "частини ходових коліс вантажних автомобілів: - Rimex обод в зборі т.№ 815-051-0112-09-а, діаметр обода - 51; - ширина обода - 24" , оформленого за МД від 14.05.2018 №UА110080/2018/002029, який є ідентичним оцінюваному, але не підпадає під застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки час експорту цих товарів не збігається з часом експорту оцінюваних товарів. Коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України "Про митний тариф України" від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). Митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України та ґрунтується на раніше наданій (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості за ЕМД від 14.05.2018 №UА110080/2018/002029. Розрахована вартість товару складає 5,35 дол. США/кг. Колегія суддів апеляційної інстанції надаючи оцінку відносинам, що виникли між сторонами, виходить з такого. Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт); - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. При цьому, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України. Отже, вищезазначені норми встановлюють перевірку саме числового зазначення митної вартості товару, а не інших показників декларації та доданих документів. Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: - формато-логічного контролю; - контролю співставлення; - контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Частиною 1 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. При цьому, відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України). Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, а також статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України. Перевірка митним органом інших показників документів, що надані до митного оформлення, також може мати місце, однак вона не стосується перевірки складових числового значення митної вартості товару. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Оцінюючи посилання митного органу на те, що експортна декларація вантажовідправника, яка подана декларантом, не є митною декларацією країни відправлення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Матеріалам справи підтверджується, що декларант надав до Дніпропетровської митниці ДФС копію митної декларації країни відправлення б/н від 09.02.2019 (shippers export declaration). При цьому, Позивач вказав, що цей документ є документом, який свідчить про ціну товару, заявлену відправником до фіскально - фінансової установи зони вільної торгівлі НАФТА (North American Free Trade Agreement, NAFTA). Вказана угода між США, Канадою і Мексикою, що набрала чинності з 1994 р., відповідно до якої лібералізовано митні кордони, митні тарифи та тарифні бар`єри між цими країнами. У зв`язку із цим, такого документа як "митна декларація" у зоні вільної торгівлі НАФТА не існує, а тому і його надання відповідачу не є можливим. Стосовно доводів митного органу про те, що в експортній декларації зазначені відомості про експортера, а не відправника (графа l a "Exporter", Name and Address including ZIP code експортної декларації), то матеріалами справи підтерджується, що ці відомості не відрізняються від відомостей про експортера, заявленого декларантом - до графи 2 (додаткова інформація на зворотній стороні електронної митної декларації ЕМД UA110080/2019/002535 від 10.04.2019 про експортера - GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD та його адресу). Також, інформація про відправника GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD є і в експортній декларації відправника, копія якої міститься в матеріалах справи та надавалася відповідачу під час митного оформлення товару, ввезеного за ЕМД UA110080/2019/002535 від 10.04.2019. Тобто, інформація про відправника та експортера, заявлена декларантом відповідає контракту від 13.11.2017 № 103036/1489 та супровідним документам. Також, оцінюючи доводи митного органу про відсутність документально підтверджених відомостей складових митної вартості оцінюваного товару, суд першої інстанції врахував, що товар, який заявлений позивачем до розмитнення за ЕМД №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019 за умовами контракту від 13.11.2017 № 103036/1489 поставлявся позивачу на комерційних умовах поставки DAP Кривий Ріг. Відповідно частині 10 статті 58 Митного кодексу України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Слід взяти до уваги, що Додатком № 2 від 24.12.2018 до контракту від 13.11.2017 №103036/1489 внесено зміни до п. 2.3. контракту та погоджено, що вартість товару розуміється на умовах DAP Кривий Ріг, Україна Інкотермс 2010. Специфікацією №2 до контракту від 13.11.2017 №103036/1489 також передбачені умови поставу товару 50079, Тернівський район, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна (DAP Інкотермс 2010). В той же час, в наданому декларантом коносаменті (Bill of Lading) вказано, що місцем відправлення є Ванкувер, а місцем поставки є: Кривий Ріг. Відповідно Інкотермс 2010 умови поставки DAP означають DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) Постачання в пункті (... назва пункту). За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс, в редакції 2010 року термін DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в т.ч. авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, що оскільки згідно умов зовнішньоекономічного контракту та специфікації продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку на умовах DAP Кривий Ріг вимоги митного органу щодо надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування (в т.ч. транспортно-експедиційні послуги) включені у вартість товару. Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів. Отже, в силу умов зовнішньоекономічного контракту від 13.11.2017 №103036/1489 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, експедирування товару, тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат з перевантаження, експедирування, транспортування, митним законодавством не передбачається. Стосовно доводів митного органу про те, що зазначена у листі загальна сума контракту (268 884дол. США) не відповідає погодженій сторонами (332 484дол. США) у додатку від 24.12.2018 №2 до контракту від 13.11.2017 №103036/1489, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що партія товару за ЕМД №UA110080/2019/002535 від 10.04.2019 ввезена позивачем на підставі підписаної сторонами специфікації №2 до контракту від 13.11.2017 №103036/1489, відповідно до якої сума партії товару складає 268 884 дол. США. Також в матеріалах справи міститься лист GLOBAL TECHNOLODGY GROUP LTD від 11 квітня 2019 року до контракту від 13.11.2017 № 103036/1489, специфікація №2, поставка ободів Rimex; інфойс GT-7746-1; GT-7746-2; GT-7746-3, в якому повідомлено, що прайс-листи, а також калькуляції витрат на ободи Rimex не існує. Вартість транспортних витрат включена у вартість колісних ободів і складає 23,400,3 від загальних суми контракту 268 884 дол. США. Водночас, своє твердження про те, що оплату за транспортно-експедиційні послуги має здійснювати ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" митний орган у рішенні про визначення митної вартості товарів обґрунтовує умовою Доповнення №2 до Контракту, відповідно до якого всі банківські витрати сплачує покупець (ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"). Однак, витрати на транспортно-експедиційні послуги не є тотожними банківським витратам. Так, банківськими витратами підприємства, відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" є адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти. Отже, висновок митного органу про те, що оплату за транспортно-експедиційні послуги має здійснювати позивач не відповідає умовам Контракту. Аналіз вказаних обставин дає підстави для висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про визначення митної вартості від 18.04.2019 № UA110000/2019/10022/2 не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в поданих декларантом документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Матеріали справи не містять доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Слід зазначити, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у постановах від 31.03.2015 (справа №21-127а15) та від 02.06.2015 (справа №21-498а15) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Також, Верховний Суд в постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 (адміністративне провадження №К/9901/17106/19) вказав, що зі змісту приписів розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Відповідно до частин 4, 5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість заявленого до розмитнення товару. Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України. У свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суд, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Щодо посилання митного органу на дані інформаційних ресурсів митних органів, в яких наявна інформація про митне оформлення товару "частини ходових коліс вантажних автомобілів:- Rimex обод в зборі т.№ 815-051-0112-09-а, діаметр обода - 51; ширина обода - 24", оформленого за МД від 14.05.2018 №UА110080/2018/002029, який є ідентичним оцінюваному, у зв`язку із чим, митна вартість товару, ввезеного позивачем визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України та ґрунтується на раніше наданій (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості за ЕМД від 14.05.2018 №UА110080/2018/002029, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а. Крім того, формально нижчий рівень митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14 та постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17. Визнання протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 № UA110000/2019/10022/2 тягне за собою і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2019/00094, що прийняті Дніпропетровською митницею ДФС. З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів від 18.04.2019 №UA110000/2019/10022/2 та визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110080/2019/00094 та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на результати розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили 09.09.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 09.09.2020. В повному обсязі постанова виготовлена 16.09.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова