Постанова 4807 № 332/1209/20

Дата документу 17.09.2020 Справа № 332/1209/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 332/1209/20 Головуючий у 1 інстанції: Сінєльнік Р.В. Провадження № 22-ц/807/2218/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С., Подліянової Г.С. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника адвоката Скрими Валерії Анатоліївни на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року про передачу на розгляд іншого суду матеріалів за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В: У травні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року справу було передано на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 у особі представника адвоката Скрими В.А. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Заводського районного суду м. Запоріжжя для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що місцем виконання виконавчого документу в даному випадку є місце проживання (перебування) боржника, у зв`язку із чим позивачем було обрано Заводський районний суд м. Запоріжжя, в межах територіальної підсудності якого знаходиться її місце мешкання. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідо- млення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відзивів на вищезазначену апеляційну скаргу не надійшло. Але в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про передачу справи до іншого суду, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підсудна даному суду та її слід передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за місцем виконання виконавчого напису. Колегія суддів з`ясувала що, вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, суд припустився порушень норм процесуального права. Так, спрямовуючи справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що місцем виконання виконавчого напису є місце знаходження приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В., яке розташоване у м. Києві, вул. Юрія Поправки, буд 6, офіс

31. Проте, таке твердження є помилковим, оскільки суперечить вимогам процесуального закону. Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Стаття 28 ЦПК України регламентує підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, пунктом 12 цієї норми визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у викона- вчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що, оскільки згідно Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, є обґрунтованими. Але суду слід було в такому разі з`ясувати, де зареєстрована позивач, де фактично мешкає чи де знаходиться її майно. Між тим, матеріали справи в цій частині містять суперечливу інформацію. Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис № 2827 виданий 06.03.2020 року, який ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню, перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича. При подачі позовної заяви в частині зазначення персональних даних позивачем, ОСОБА_1 вказано місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 (а.с. 2), адресою листування позивач зазначає адресу свого адвоката: АДРЕСА_2 . Але при цьому, в додатках до позовної заяви міститься ксерокопія паспорту, в якій визначено зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_3 , але такий запис вчинено ще 22.01.2004р. при отриманні паспорту (а.с. 14). У постанові про відкриття виконавчого провадження адресою боржника зазначено: м. Київ, вул. Жолудєва, буд. 1Б, а у постанові про арешт коштів боржника від 10.04.2020р. разом з цієї адресою зазначено одночасно інша адреса: АДРЕСА_3 ( а.с. 29, 31). Та сама ОСОБА_1 ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не конкретизує свого місця проживання та перебування як боржника, а також наявність різних адрес в вище вказаних документах. Отже, суд не врахував приписів п. 12 статті 28 ЦПК України у поєднанні з положеннями ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», та не визначився належним чином з місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, яким є місце проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Тому, апеляційний суд вважає, що суд передчасно передав справу до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю. Таким чином, оскільки апеляційним судом встановлено порушення норм процесуального права під час вирішення питання щодо визначення підсудності справи, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали, то відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню із поверненням матеріалів за позовною заявою ОСОБА_1 на новий розгляд цього процесуального питання. Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника адвоката Скрими Валерії Анатоліївни задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року скасувати, матеріали за позовом ОСОБА_1 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Постанова прийнята, складена та підписана 17 вересня 2020 року. Головуючий: Маловічко С.В. Судді: Гончар М.С. Подліянова Г.С.