Постанова 4801 № 130/473/20

Справа № 130/473/20 Провадження № 22-ц/801/1495/2020 Категорія: 96 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вернік В. М. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2020 рокуСправа № 130/473/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Медвецького С. К. (суддя-доповідач), суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т. М., за участю секретаря судового засідання - Богацької О.М., учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Леляцький старостинський округ Жмеринської міської об`єднаної територіальної громади, Жмеринська міська об`єднана територіальна громада, Жмеринський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 липня 2020 року, постановлену у складі судді Верніка В.М. в залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Заява обґрунтована тим, що з жовтня 2001 року до лютого 2020 року вона проживала однією сім`єю зі ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . Указувала, що за час спільного проживання вони здійснили капітальний ремонт будинку, побудували прибудову до нього, вели спільне господарство та підприємницьку діяльність; проживали однією сім`єю як чоловік та жінка; придбавали рухоме та нерухоме майно за спільно зароблені кошти. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 трагічно загинув. Після його смерті відкрилася спадщина, однак оформити право на спадщину вона не може, так як із померлим ОСОБА_4 не перебувала в зареєстрованому шлюбі. З урахуванням викладеного, просила встановити, що з жовтня 2001 року до лютого 2020 вона проживала однією сім`єю зі ОСОБА_4 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 03 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що при розгляді заяви встановлено наявність спору між заявницею ОСОБА_1 та заінтересованими особами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 щодо отримання права на спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а тому такий спір може вирішуватися лише в порядку позовного провадження. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із цією ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 27 липня 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Оніщук В. В., Шемета Т. М. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за вищезазначеною апеляційною скаргою та надано іншим учасника справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 20 серпня 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Ковальчук О. В., Шемета Т. М. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 серпня 2020 справу призначено до апеляційного розгляду на 17 вересня 2020 року. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд вийшов за межі заявлених вимог, не з`ясувавши при цьому обставин, що мають значення для справи. Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали. Позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали заяви, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Залишаючи заяву без розгляду, суд зазначив про наявність спору про право, оскільки заявник має на меті отримати спадщину після особи, з якої спільно проживала до часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Приписами вищезазначеної норми вказано, що дійсно, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, суд залишає заяву без розгляду. У той же час такий спір не може бути гіпотетичним, а має бути реальним. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Як роз`яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення таких фактів, в разі коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання, заявниця зазначає, що встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем до часу відкриття спадщини необхідно їй для отримання спадщини. При цьому з матеріалів справи слідує, що встановлення факту постійного проживання заявниці із померлим ОСОБА_4 може вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб, зокрема спадкоємців померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є доньками спадкодавця, та у встановленому порядку прийняли спадщину після його смерті. У постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, така справа розглядається судами за правилами позовного провадження. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції що спір щодо спадкового майна, у тому числі і встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем, підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив електронного доказу відеозапису, та не допитав свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки заява про встановлення факту, що має юридичне значення не розглядалась по суті, що в свою чергу не потребує дослідження доказів. Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що ухвала судом постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Аргументи апеляційної скарги фактично зводяться до власної оцінки доказів заявником, що не спростовує висновків суду та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Ураховуючи наведене, судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С.К. Медвецький Судді: О.В. Ковальчук Т.М. Шемета