Постанова 4824 № 760/6626/20

Єдиний унікальний номер справи 760/6626/20 Провадження №22-ц/824/9724/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 вересня 2020 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту модернізації змісту освіти, третя особа - Міністерство освіти і науки України, про визнання погодження на посаду недійсним, визнання наказів про переведення на іншу посаду та про звільнення з роботи незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку внесення змін до документів, В С Т А Н О В И В: В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання погодження на посаду недійсним, визнання наказів про переведення на іншу посаду та про звільнення з роботи незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку внесення змін до документів. Не погодившись з наведеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаргу мотивувала тим, що при поданні позовної заяви до суду вона надала оригінал довідки форми ОК-5 з пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу (п.46 в додатку до позовної заяви (а.с.43, т.І), на підставі цього просила звільнити її від сплати судового збору. Натомість суд в порушення вимог закону відмовив в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. Зазначає, що судом безпідставно повернуто позовну заяву, оскільки суд фактично не дослідив доказів,зазначених позивачкою у позовній заяві та додатках до неї, та формально послався на те, що наведені в позові обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. За таких умов вважає ухвалу суду від 09 червня 2020 року про повернення позову незаконною. 03 вересня 2020 року до Київського апеляційного суду апелянтом було подано клопотання про розгляд справи за участю сторін. Згідно положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до положень ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Розглянувши клопотання апелянта про розгляд справи за участю сторін, колегія суддів апеляційного суду вважає, що таке клопотання є необґрунтованим, оскільки обставини справи можуть бути досліджені і без проведення судового засідання за участю сторін. Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав: У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. В даному випадку такі вимоги дотриманні не були. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що судовий збір за подання позовної заяви не сплачено, а підстави для звільнення позивача від обов`язку такої сплати відсутні. На цій підставі позовну заяву було залишено без руху, однак позивач такого недоліку не виправила. Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Однак, з матеріалів справи вбачається, що вказані норми матеріального законодавства судом першої інстанції застосовані не були. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що сам по собі факт звільнення позивача Верховним Судом від сплати судового збору в іншій справі не є безумовною підставою для такого звільнення і в даній справі. Вирішення такого питання має здійснюватися з урахуванням конкретних обставин справи, в тому числі і шляхом співставлення розміру доходу позивача із сумою судового збору, яку він має сплатити. В даному випадку, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд першої визначив суму судового збору в розмірі 4 200,00 гривень. На підтвердження свого майнового стану позивач надала до суду довідки Пенсійного фонду ОК-5 та ОК-7, з яких вбачається, що визначений судом розмір судового збору перевищує 5% від доходу позивача за попередній рік. За таких умов клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору було обґрунтованим. В той же час суд першої інстанції на дану обставину увагу не звернув, безпідставно відмовивши в задоволенні такого клопотання. В свою чергу це стало підставою для необґрунтованого повернення позову. Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а справа направленню до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 червня 2020 рокускасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання щодо відкриття провадження. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий С.О. Журба Судді: Т.О. Писана К.П. Приходько