Постанова 4824 № 760/1979/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 760/1979/20 Головуючий у першій інстанції - Усатова І.А. Номер провадження № 22-ц/824/11033/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей, - ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про видачу судового наказу, яким просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі на двох дітей 1/3 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Вказана заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстровано 30 квітня 2009 року в Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №581, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від вказаного шлюбу сторони мають спільних дітей: дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказано, що діти проживають разом із ОСОБА_1 в місті Українка Обухівського району Київської області й перебувають на її утриманні, а боржник по справі проживає окремо від сім`ї, при цьому ухиляється від надання належної допомоги по утриманню дітей, сплачуючи лише незначні грошові кошти. У зв`язку із викладеним, заявник вважає, що ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти на утримання дітей щомісячно до досягнення ними повноліття в розмірі 1/3 частики всіх видів його заробітку (доходу). Також заявник наголошує, що відповідно до положень статті 28 ЦПК України вона має право звернутись до Солом`янського районного суду міста Києва із даної заявою про видачу судового наказу, тобто за зареєстрованим місцем її проживання. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її заяву. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказано, що висновок районного суду про те, що дана заява мала бути подана до суду першої інстанції за зареєстрованим місцем проживання боржника є помилковим, оскільки положення статті 28 ЦПК України передбачає, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу мотивував своє рішення тим, що звертаючись до суду, заявник зазначила зареєстроване місце проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання особи від 05 лютого 2020 року ОСОБА_2 з 04 листопада 1986 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказано, що заявником було порушено правила підсудності при зверненні до суду, а тому у видачі судового наказу має бути відмовлено. Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно із ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Стаття 161 передбачає перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Так, зокрема, п.4 ч.1 вказаної статті передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Матеріалами справи підтверджено, що заявником було надано копію паспорта, копію картки фізичної особи-платника податків, копію свідоцтва про шлюб, укладений між ОСОБА_2 та заявником серії НОМЕР_1 від 30 квітня 2009 року, а також свідоцтва про народження дочок - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-8). Окрім того, заявником було надано акт про проживання від 22 січня 2020 року, затверджений керівником ОСББ «Соснячок» Шевченко Н.М., з якого вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 фактично проживають, але не зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.9). Вказане також підтверджує довідка №6 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 22 січня 2020 року (а.с.10). Відповідно до положень статті 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, керувався положеннями частини 1 статті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим, районним судом не було враховано положення частини 1 статті 28 ЦПК України, згідно з яким позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Так, із поданої заяви вбачається, що заявником було заявлено вимогу про видачу судового наказу, яким просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі на двох дітей 1/3 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Також заявником було наголошено, що вона звертається саме до Солом`янського районного суду міста Києва на підставі положень частини 1 статті 28 ЦПК України, що було підтверджено копією паспорта, де зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , тобто в Солом`янському районі міста Києва (а.с.4). Враховуючи надані заявником докази апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про порушення заявником правил підсудності. Таким чином, з вищенаведених підстав колегія суддів не погоджується з постановленою ухвалою та вважає, що відповідно до вимог статті 379 ЦПК України остання підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає. Судді: ________________ _______________ _____________ М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв