Постанова Київський апеляційний суд № 367/650/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи 367/650/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/5471/2024 Головуючий у суді першої інстанції: Шестопалова Я.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 березня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф., секретар - Черняк Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2023 року, встановив: у січні 2023 року заявник ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу). 28 лютого 2023 року Ірпінським міським судом Київської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів. У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав заяву про перегляд судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами та просив скасувати судовий наказ від 28 лютого 2023 року, виданий Ірпінським міським судом Київської області, посилаючись на те, що у нього на утриманні є інші особи, що не було відомо суду під час видачі наказу. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2023 року у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами було відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати судовий наказ, виданий Ірпінським міським судом Київської області 28 лютого 2023 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими та такими, що можуть бути підставою для відмови у видачі судового наказу. Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам. У своїй апеляційній скарзі предстанвик заявника посилається на те, що наведені ним обставини не були відомі суду під час вирішення питання про видачу судового наказу, а тому є нововиявленими. Зазначав, що видача судового наказу про стягнення з нього аліментів не відповідає якнайкращим інтересам всіх його дітей. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені у ст. 163 ЦПК України. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Частиною 3 ст. 163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Вирішуючи питання про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником надано достатні докази для його видачі. При зверненні до суду ОСОБА_2 було надано копії свідоцтва про шлюб, укладений між нею та ОСОБА_1 , свідоцтв про народження дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , докази на підтвердження проживання дітей з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3). Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин. Звертаючись до суду із вимогами про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що при вирішення питання про стягнення з нього аліментів судом не була врахована наявність у нього на утриманні інших осіб, а саме: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його колишня дружина ОСОБА_8 , а також його матір. З урахуванням викладеного просив судовий наказ скасувати. Підстави для відмови у видачі судового наказу визначені у статті 165 ЦПК України. Так, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; заяву подано з порушенням правил підсудності. Сам по собі факт наявності у платника аліментів ОСОБА_1 інших осіб на утриманні не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу у відповідності до положень пункту 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, а тому не міг вплинути на висновок суду про наявність підстав для видачі судового наказу. ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до суду з позовними вимогами про зменшення розміру аліментів з підстав, викладених ним у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, правильно застосовано норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній карзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2024 року. Головуючий Судді