LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд367/4244/22

від 09.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 367/4244/22 № апеляційного провадження: 22-ц/824/831/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Одарюк М.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І. секретар - Ольшевський П.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрувія», за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 жовтня 2022 року, встановив: у жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просила суд заборонити Гостомельській селищній військовій адміністрації Бучанського району Київської областіздійснювати будь-які дії щодо руйнування незавершеного будівництва - жилого будинку, трансформаторної підстанції, свердловин, під`їзного шляху, дренажної системи з оглядовими колодязями, водовідвідного колектора за вказаною адресою за адресою: АДРЕСА_1 , а також незавершеного будівництвом жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивач просила заборонити здійснювати будь-які дії щодо організації та проведення будь-яких будівельних робіт, розміщення будівельних матеріалів, малих архітектурних форм та здійснення земельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 3210945900:01:049:6167 за адресою АДРЕСА_1 та 2-Д. В обґрунтування вимог заяви заявник вказувала, що вона має намір звернутись до суду з позовними вимогами до відповідача про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва - квартири у багатоквартирному будинку, а невжиття заходів забезпечення позову у обраний нею спосіб може унеможливити ефективний захист її прав, які вона вважає порушеними відповідачем. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 жовтня 2022 року у задоволенні заяви було відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області - Тужиліна К.М. просила її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду заперечення на відповідь на відзив, просила апеляційну скаргу задовольнити. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області - Тужиліної К.М., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що 25 липня 2007 року між нею та ТОВ «БІК «Киевінвестбуд», правонаступником якого є ТОВ «Вітрувія», було укладено Договір № 2/45 на придбання квартири АДРЕСА_2 , відповідно до умов якого доручила виконавцеві за рахунок її коштів організувати будівельні роботи щодо будівництва квартири та сплатила 100% вартості загальної площі квартири. Вказувала, що багатоквартирний будинок мав бути збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210945900:01:049:6167 за адресою АДРЕСА_1 та 2-Д. Зазначала, що наразі Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області було видано розпорядження №168 від 23 вересня 2022 року, яким визначено місцем встановлення тимчасових модульних містечок для мешканців Гостомельської територіальної громади та внутрішньо переміщених осіб в тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером 3210945900:01:049:6167. Враховуючи те, що наразі на вказаній земельній ділянці розпочато будівельні роботи, які призводять до руйнування незавершеного будівництва - багатоквартирного будинку, право власності на квартиру в якому на її думку не визнає відповідач, просила вжити заходи забезпечення позову. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 жовтня 2022 року у задоволенні заяви було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено достатніх підстав та не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття обраних нею заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання можливого рішення суду. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки здійснюється руйнування другої секції будинку, в якому має бути побудована її квартира. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з позовом до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області про визнання права власності на майнові права на квартиру в будинку АДРЕСА_1 . Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам. В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що заявлені позивачем до застосування заходи забезпечення позову не є співмірними позовним вимогам, з якими вона має намір звернутись до суду. Зі змісту поданої заяви не вбачається наявність фактичного спору позивача з відповідачем, оскільки між ними відсутні договірні правовідносини, тоді як договір ОСОБА_1 укладався з ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Киевінвестбуд», обов`язки якого за твердженням позивача перейшли до ТОВ «Вітрувія». Будь-яких доводів про те, яким чином визнання або не визнання Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області її майнових прав на квартиру, будівництво якої не здійснено, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить. Також зі змісту заяви вбачається, що будівництво будинку здійснено лише частково, а саме залито фундамент, тобто будівництво квартири з 2007 року не відбулось, що свідчить про наявність у позивача спору із забудовником, а не з Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що вжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав інших осіб, а також призвести до втручання до господарської діяльності осіб, які не є учасниками спору. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявником не була доведена доцільність вжиття заходів забезпечення позову в обраний нею спосіб. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії щодо руйнування незавершеного будівництва та заборони здійснювати будь-які дії щодо організації та проведення будь-яких будівельних робіт, розміщення будівельних матеріалів, малих архітектурних форм та здійснення земельних робіт не є співмірним до вимоги про визнання права власності на майнові права. Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 жовтня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 13 березня 2023 року. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»