Постанова 4824 № 761/6271/20

Справа № 761/6271/20 Головуючий у І інстанції Трубніков А.В. Провадження № 33/824/2359/2020 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, В С Т А Н О В И В : Відповідно до постанови суду,ОСОБА_1 13.02.2020 року о 23 год. 45 хв. в м. Києві по пр. Перемоги, 23, керував автомобілем „Хюндай" д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження в справі закрити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною. Так, апелянт зазначає, що працівники поліції ввели його в оману, повідомивши про те, що огляд ОСОБА_1 зможе пройти самостійно пізніше. Зазначає, що пояснення свідків є неналежним доказом, оскільки заповнені шаблонно. Також зазначає, що матеріали справи не містять направлення водія для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Крім того вважає, що на час розгляду справи в суді першої інстанції сплили строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП. Заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 258536 від 13.02.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 13.02.2020 року о 23 год. 45 хв. в м. Києві по пр. Перемоги, 23, керував автомобілем „Хюндай" д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку відмовився у присутності двох свідків (а.с.1); поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких водій ОСОБА_1 в їх присутності у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с. 3); розпискою від 13.02.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 підтвердив факт залишення на зберігання його транспортного засобу (а.с. 2); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2104790 від 13.02.2020 року (а.с. 4); відеозаписом з відеореєстратора, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с. 5). Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Враховуючи наведене, порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння, згідно положень ст.266 КУпАП апеляційним судом не встановлено. Посилання в апеляційній скарзі на те, що пояснення свідків є неналежним доказом, оскільки заповнені шаблонно, є необґрунтованими, оскільки свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснення прочитані, засвідчені особистими підписами та будь-яких заперечень до викладеного вони не мали. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять направлення водія для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, наявність чи відсутність будь-яких ознак сп`яніння, не впливає на факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Необгрунтованими є також посилання ОСОБА_1 про те, що на час розгляду справи в суді першої інстанції сплили строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Як вбачається з матеріалів справи, постанова судді прийнята в останній день зазначеного строку. Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді обставин матеріали справи не містять та ОСОБА_1 не надані. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого і майнового стану. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига