Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2820/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2820/19 Головуючий у 1 інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Василенка Я.М. Шурка О.І. За участю секретаря Горяінової Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.05.2019 року №0014661406, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на підставі ст. 17 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 10 000,00 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16 травня 2019 р. № 0014661406. Не погодившись з рішенням суду - Головне управління ДПС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивач здійснювала реалізацію алкогольного напою за ціною, нижчою мінімальних роздрібних цін на такі напої. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 20 квітня 2017 року зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 47.11). 22 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Київській області винесено наказ № 629 «Про проведення фактичної перевірки», згідно якого, перевірці підлягає суб`єкт господарювання - ФОП ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , адреса об`єкта перевірки: АДРЕСА_2 , дата початку перевірки - 23 квітня 2019 року. На підставі вищевказаного наказу Головного управління ДФС у Київській області прийнято направлення на перевірку від 22 квітня 2019 року № 1693 та № 1694, згідно з якими, тривалість фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 становить 10 робочих днів. Ці документи було вручено ОСОБА_1 23 квітня 2019 р. о 12 год. 30 хв. Перевіркою встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 137,00 грн., а саме: не зважаючи на те, що протягом робочої зміни 19 листопада 2018 року проводились розрахункові операції фіскальний звітний чек за вказану роботу зміну сформовано не було, Z-звіт № 1118 сформовано та зареєстровано 20 листопада 2018 року. Крім того, в ході перевірки встановлено факт реалізації Вина ігристого 0,75 л за ціною 55,00 грн., в той час, коли мінімальна ціна зазначеного алкогольного напою складає 89,00 грн. За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області складено Акт фактичної перевірки від 23 квітня 2019 року, який зареєстровано за № 0838/1036/14/ НОМЕР_1 . За висновками Акту фактичної перевірки перевірки, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п. 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29 грудня 2017 р. № 148 (зі змінами та доповненнями) та постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімально оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями). До вказаного акту перевірки ФОП ОСОБА_1 було надано пояснення, в яких зазначає, що «вино ігристе Fragolino реалізовувалось по ціні 55 грн., оскільки, вважала, що дане вино є винним напоєм. Z-звіт не встигла зняти, у зв`язку з технічними недоліками касового апарату». Вказаний Акт фактичної перевірки 23 квітня 2019 року вручено ФОП ОСОБА_1 . Головним управлінням ДПС у Київській області, на підставі Акту фактичної перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2019 року №0014661406, яким встановлено порушення постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва № 957 від 30 жовтня 2008 р. (зі змінами та доповненнями) та ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19 грудня 1995 р. та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 10 000,00 грн. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Пунктом 80.1 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Положення п. 80.2 ст. 80 ПК України закріплено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає (далі - Закон №481/95-BP). За приписами абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-BP, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У відповідності до статті 1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари та мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень. Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 23 квітня 2019 року, який зареєстровано за № 0838/1036/14/ НОМЕР_1 (а.с. 44-45). Так, перевіркою встановлено факт реалізації позивачем вина ігристого 0,75 л за ціною 55,00 грн., в той час, коли мінімальна ціна зазначеного алкогольного напою складає 89,00 грн. На підставі Акту фактичної перевірки від 23 квітня 2019 року, Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2019 року №0014661406 (а.с. 17). Згідно частини 10 статті 18 Закону № 481/95-ВР, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (далі - Постанова № 957) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва. Як стверджує апелянт, мінімальна ціна реалізованого позивачем алкогольного напою складає 89,00 грн. Колегія суддів наголошує на тому, що, згідно Додатку до Постанови № 957, мінімальна ціна у розмірі 89,00 грн. застосовується, виключно, до вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л., з кодами УКТЗЕД: 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10

00. Відповідно до видаткової накладної №Б-00005876 від 17 червня 2017 року, ФОП ОСОБА_1 придбано у ТОВ «Білоцерківський» вино слабогазоване «Fratelli Frizzante Bianco» напівсолодке біле об`ємом 0,75 л., 6 шт., з номенклатурою - код УКТЗЕД 2204.21.97.00 (33.21) за ціною: сума без ПДВ - 31,67 грн. та сума з ПДВ - 38,00 грн. (а.с. 18-21). Матеріали справи свідчать, що позивачем було реалізовано вино слабогазоване «Fratelli Frizzante Bianco» напівсолодке біле об`ємом 0,75 л. вартістю 55,00 грн. Оскільки, згідно Додатку до Постанови № 957, перелік товарів з кодами УКТЗЕД, до яких застосовується сума 89,00 грн. є вичерпним, при цьому, ФОП ОСОБА_1 реалізоване вино слабогазоване «Fratelli Frizzante Bianco» з кодом0 УКТЗЕД - 2204.21.97.00 (33.21), який відсутній у зазначеному переліку, доводи апелянта про порушення позивачем ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР є безпідставними. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16 травня 2019 р. № 0014661406. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Василенко Я.М. Шурко О.І. Повний текст постанови виготовлено 17.09.2020 року.