Постанова 4851 № 520/8354/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І. 17 вересня 2020 р. Справа № 520/8354/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Мельнікової Л.В., суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - встановив: 01.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), яка полягає у відмові, оформленій листом № 2000-0410-8/34730 від 17.06.2020 року, із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), виплатити залишок заборгованості, нарахованої на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року у справі № 520/3960/19 і від 27.06.2018 року у справі № 820/3431/18 та Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 року у справі № 520/8569/18; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області виплатити залишок заборгованості по пенсії, нарахованої на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року у справі № 520/3960/19 і від 27.06.2018 року у справі № 820/3431/18 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 року у справі № 520/8569/18 без застосування Порядку №

649. Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України. Суд дійшов висновку про наявність рішень суду, які набрали законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав. Також, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Суд роз`яснив позивачу види судового контролю. Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати означене судове рішення та прийняти нове, яким адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Скаржник зазначає, що у оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції хибно послався на п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, що нібито у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Однак, згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Отже, захисту підлягає порушене право, і він вправі обирати на свій розсуд спосіб правового захисту. ОСОБА_1 вказує, що Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року у справі № 520/8354/2020, яка ухвалена в результаті неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, порушено його право на ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Отже, для вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі суду належить встановити, що не тільки учасники справи є тими самими, але і предмет та підстави пред`явлення позову є тотожними. Судом установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року, що набрало законної сили 03.09.2018 року, у справі № 820/3431/18 частково задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням визнано протиправною відмову Ізюмського об`єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 2002/2-а-323/11 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ізюмське об`єднане УПФ України в Харківській області зобов`язано прийняти рішення щодо донарахування і виплати ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 2002/2-а-323/11. Згідно із довідкою Ізюмського об`єднаного УПФУ Харківської області від 20.09.2018 року № 13774 пенсійним органом донарахована, але не виплачена державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю позивача за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у сумі 34.996,06 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року, що набрало законної сили 03.12.2019 року, у справі № 520/3960/19 частково задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 . Судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 2002/2-а-323/11, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 17.12.2012 року № 4921/13/02-02, де сума боргу складає 61.993,16 грн. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 2002/ 2-а-323/11, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 17.12.2012 року № 4921/13/02-02, де сума боргу складає 61.993,16 грн. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 року у справі № 520/8569/18 частково задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 . Ізюмське об`єднане УПФ України Харківської області зобов`язано донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року N 159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 2002/2-а-323/11 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у справі № 820/3431/18. Із судових рішень вбачається, що предметом позову у справах № 820/3431/18, № 520/8569/18, № 520/3960/19 є протиправна відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 , зобов`язання відповідача провести необхідний перерахунок пенсії, здійснити виплату перерахованих сум та зобов`язання відповідача донарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. При цьому, такі перерахунок та виплати повинні бути проведені з 01.11.2011 року. В свою чергу, фактичним предметом позову у справі, що розглядається, є протиправне, на думку позивача ОСОБА_1 , застосування пенсійним органом при виконанні означених судових рішень положень Порядку №

649. Похідною від цієї вимоги є вимога ОСОБА_1 про зобов`язання пенсійного органу виплатити йому залишок заборгованості по пенсії, нарахованої на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у справі № 820/3431/18 і від 01.11.2019 року у справі № 520/3960/19 та Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 року у справі № 520/8569/18 без застосування Порядку №

649. Як установлено судовим розглядом, означені судові рішення у справах № 820/3431/18, № 520/8569/18, № 520/3960/19 у зобов`язальній частині виконуються пенсійним органом згідно Порядку №

649. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надана належна правова оцінка щодо застосування ГУ ПФУ в Харківській області Порядку № 649 при виконанні судових рішень, що і слугувало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом. Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасно висновку, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Оскільки наведені вище обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, задовольняючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасовує судове рішення та приймає нове про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5-10, 292, 308, 311, 313, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги на протязі тридцяти днів. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова складена і підписана 17 вересня 2020 року.