Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/970/20

16.09.20 22-ц/812/1377/20 Єдиний номер справи 487/970/20 Провадження 22-ц812/1377/20 Головуючий по 1 інстанції Нікітін Д.Г. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 16 вересня 2020р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання Лівшенко О.С., за участі: представника відповідача Чернієнко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2020р. за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, встановила: У лютому 2020р. ОСОБА_1 пред`явив позов до Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди. Позивач зазначав, що 05 вересня 2017р. у його квартирі проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2017р. в рамках кримінального провадження №120171500020002867 від 29 червня 2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК. За наслідками обшуку було складено протокол в заключній частині якого вказано про вилучення документів власника майна та інших підприємств, що суперечить вимогам п.3 ч.3 ст.104 КПК, оскільки серед цих документів були оригінали товаро-транспортних накладних (СМR) та заяви власника товарів щодо проведення санітарно-епідеміологічного контролю. 22 вересня 2017р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва постановив ухвалу про часткове задоволення клопотання начальника відділення СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївської області та накладено арешт на вилучене в ході проведеного обшуку майно: системний блок та картонну коробку, в якій перебуває документація в копіях та оригіналах ТОВ «Роскосметика» і інших підприємств. Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 грудня 2018р. скасовано арешт тимчасово вилученого майна і документів, в тому числі картонної коробки, в якій перебуває документація в копіях та оригіналах ТОВ «Роскосметика» і інших підприємств. На виконання цієї ухвали заступником начальника СВ Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області за актом приймання-передачі від 03 квітня 2019р. йому хоча й передана картонна коробка з документацією ТОВ «Роскосметика» і інших підприємств, однак серед цих документів відсутні: оригінали міжнародних товаро-транспортних накладних (СМR), заяви на проходження санітарно-епідеміологічного контролю, папка з матеріалами, які стосуються характеристик сировини і готової продукції ТОВ «Роскосметика». Відсутність цих документів стала підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2018р. по ч.1 ст.483 МК у вигляді штрафу в розмірі 598883,53 грн. та конфіскації товару на таку ж суму. Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2018р. зазначена постанова від 20 березня 2018р. скасована із закриття провадження у адміністративній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. За надання правової допомоги під час кримінального провадження №120171500020002867 він сплатив адвокату 13000 грн. У зв`язку з незаконними діями Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області йому також завдано моральної шкоди. Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути на його користь за рахунок коштів Державного бюджету 13000 грн. майнової і 598883,53 грн. моральної шкоди. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2020р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Державної Казначейської Служби України на користь ОСОБА_1 13000 грн. майнової і 3000 грн. моральної шкоди. В апеляційній скарзі Державна Казначейська Служби України, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав. Згідно з п.1 ч.1 ст.1, п.2 ч.1 ст.2 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, в тому числі внаслідок незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, незаконного накладення арешту на майно. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає в тому числі у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення. За правилами ст.3 цього ж Закону громадянинові відшкодовуються (повертаються), в тому числі: суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги, моральна шкода. У ст.23 ЦК передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 ЦК, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. За змістом ст.ст.3,4,13 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» майнова і моральна шкода, завдана в наведених в ст.1 цього Закону випадках відшкодовуються громадянину за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2017р. задоволено клопотання прокурора Миколаївської місцевої прокуратури та надано дозвіл в рамках кримінального провадження №120171500020002867 від 29 червня 2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 05 вересня 2017р. у квартирі ОСОБА_1 проведено обшук за наслідками якого старшим слідчим Центрального ВП ГУНП України в Миколаївській області складено протокол про вилучення, в тому числі картонної коробки з документацією в копіях та оригіналах ТОВ «Роскосметика» і інших підприємств. 22 вересня 2017р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва постановив ухвалу про часткове задоволення клопотання начальника відділення СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївської області та наклав арешт на вилучене в ході проведеного обшуку майно, в тому числі і на картонну коробку, в якій перебуває документація в копіях та оригіналах ТОВ «Роскосметика» і інших підприємств. Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 грудня 2018р. скасовано арешт тимчасово вилученого майна і документів, в тому числі картонної коробки, в якій перебуває документація в копіях та оригіналах ТОВ «Роскосметика» і інших підприємств. На виконання цієї ухвали виконуючим обов`язки заступника начальника СВ Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області за актом приймання-передачі від 03 квітня 2019р. ОСОБА_1 передана картонна коробка з документацією ТОВ «Роскосметика» і інших підприємств із застереженням ОСОБА_1 , що йому не повернуті деякі документи, а саме: оригінали міжнародних товаро-транспортних накладних (СМR), заяви на проходження санітарно-епідеміологічного контролю, папка з матеріалами, які стосуються характеристик сировини і готової продукції ТОВ «Роскосметика». За повідомленням заступника Головного слідчого управління національної поліції України від 16 квітня 2020р. досудове розслідування в кримінальному провадженні №120171500020002867 від 29 червня 2017р. проводилось Новоодеським ВП ГУНП в Миколаївській області за результатами розслідування якого прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК. 01 листопада 2017р. ОСОБА_1 уклав з адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати юридичну допомогу у кримінальних, адміністративних, цивільних справах на стадіях досудового і судового розгляду, а клієнт сплатити 7000 грн. гонорару. За квитанцією від 05 листопада 2018р. ОСОБА_1 сплатив адвокату Бєліку В.Г. 7000 грн. за юридичні послуги. Актом від 01 грудня 2018р. ОСОБА_1 і адвокат Бєлік В.Г. засвідчили надання клієнту юридичних послуг за період з листопада 2017р. по листопад 2018р. на підставі договору від 01 листопада 2017р. за які останній погоджується сплатити 7000 грн. 01 лютого 2019р. ОСОБА_1 уклав з адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати юридичну допомогу у справі про нанесення клієнту матеріальної і моральної шкоди правоохоронними органами у зв`язку із проведенням обшуку та порушенням прав на вільне володіння майном, а клієнт сплатити 6000 грн. винагороди. Актом від 05 серпня 2019р. ОСОБА_1 і адвокат Бєлік В.Г. засвідчили надання клієнту юридичних послуг за період з 01 лютого 2019р. по 05 вересня 2019р. на підставі договору від 01 лютого 2019р. за які останній погоджується сплатити 6000 грн. За квитанцією від 05 серпня 2019р. ОСОБА_1 сплатив адвокату Бєліку В.Г. 6000 грн. за юридичні послуги. З огляду на вищенаведені факти, суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав для ухвалення рішення на користь ОСОБА_1 , якому було завдано майнову і моральну шкоду внаслідок незаконного проведення в ході кримінального провадження №120171500020002867 від 29 червня 2017р. обшуку, незаконного накладення арешту на майно право на відшкодування якої у нього виникло у зв`язку із закриттям цього кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.284 КК). В той же час, вирішуючи вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд не звернув уваги на те, що сплачені позивачем 7000 грн. не пов`язані із наданням йому юридичної допомоги по кримінальному провадженню №120171500020002867 від 29 червня 2017р., так як ні в договорі від 01 грудня 2018р., предмет якого охоплює всі галузі права, тобто носить загальний характер, ні в акті виконаних робіт від 01 грудня 2018р., який було складено вже після фактичної сплати гонорару, не йдеться про надання і виконання послуг у названому провадженні. При цьому підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги про недоведеність витрат на правову допомогу за договором від 01 лютого 2019р., яким на відміну від вищезгаданого договору врегульовано відносини позивача і адвоката саме у зв`язку із наданням послуг у зв`язку із незаконним проведенням обшуку та арешту на майно, а в акті виконаних робіт зазначено конкретний перелік наданих послуг за які і було сплачено загалом 6000 грн. Отже, вимоги про відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 6000 грн. Крім того, суд помилково поклав цивільно-правову відповідальність за завдану позивачу шкоду на Державну казначейську службу України, між тим як відповідальною у цьому спорі на підставі ст.1176 ЦК, 4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є держава, а тому присуджені кошти підлягають стягненню з Державного бюджету України. Таким чином, рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає зміні. Також не заслуговують на увагу аргументи в апеляційній скарзі про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, так як такий висновок суду є правомірним. Факт незаконного проведенням обшуку у квартирі ОСОБА_1 та арешту на майно є доведеним. Названі неправомірні дії завдали ОСОБА_1 моральних втрат, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При визначені розміру компенсації за завдану моральну шкоду судом були враховані положення вищенаведених норм матеріального права з наведенням у судовому рішенні відповідного обґрунтування. Керуючись ст.ст.367,368,374-376,382 ЦПК, колегія суддів п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2020р. змінити виклавши його резолютивну частину в наступній редакції. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6000 грн. майнової шкоди і 3000 грн. моральної шкоди. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 16 вересня 2020р. Головуючий: Судді: