Постанова 4855 № 640/22286/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22286/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про: - визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.11.2018 №1005346/41993061 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язання Державну фіскальну службу України та Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.11.2018 №13; - стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" з Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань моральної шкоди у розмірі 30000 гривень та судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" протиправно відмовлено в реєстрації їх податкової накладної, оскільки товариство є сумлінним платником податків, яке не відповідає жодному з критеріїв ризикованості, встановлених Державною фіскальною службою України. ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та надало відповідні пояснення та документи, що підтверджують надання юридичних послуг для TOB «Солексім», проте, рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.11.2018 №1005346/41993061 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13 з підстави - ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Крім того, позивач зазначає, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.11.2018 №1005346/41993061 не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості, у ньому не зазначено які саме порушення закону допущенні, відповідач не врахував подані позивачем пояснення та первинні документи, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд вказане судове рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, 08.05.2018 між ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" та TOB «Солексім» укладено договір про надання юридичних послуг №08/05-2018. За умовами вказаного договору ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" надано TOB «Солексім» юридичні послуги згідно рахунку від 01.11.2018 №01/11, загальною вартістю 23398,56 грн, у числі ПДВ 3899,76 грн, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 07.11.2018 №01/11. Оплата TOB «Солексім» за вказані послуги проведено у повному обсязі згідно платіжного доручення від 07.11.2018 №110, що також підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" за 07.11.2018. У зв`язку з чим ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" складено податкову накладну від 07.11.2018 №13 на загальну суму 23398,56 грн, у числі ПДВ 3899,76 грн та 22.11.2018 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. 27.11.2018 на виконання вказаної квитанції, ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" направило контролюючому органу Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого на підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладній від 07.11.2018 №13 додано копію письмових пояснень та копії первинних документів щодо господарської операції за якою складено податкову накладну від 07.11.2018 №13, у тому числі копії: договору оренди з додатком від 25.04.2018, свідоцтв про право заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наказів про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витягу з реєстру платників ПДВ ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» від 23.05.2018, договору про надання юридичних послуг №08/05-2018 від 08.05.2018, рахунку від 01.11.2018 № 01/11, акту здачі-приймання наданих послуг від 07.11.2018 № 01/11, платіжного доручення від 07.11.2018 №110. Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.11.2018 №1005346/41993061 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13 з підстави - ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Позивач оскаржив рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.11.2018 №1005346/41993061 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг. Рішенням Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 13.12.2018 №29389/41993061/2 залишено без задоволення вказану скаргу позивача, а рішення від 28.11.2018 №1005346/41993061 - без змін, з підстав відсутності копії документів, що реалізацію товарів (робіт, послуг) та/або документи подано не у повному обсязі. Вважаючи рішення від 28.11.2018 №1005346/41993061 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 28.11.2018 №1005346/41993061 не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості, реєстрацію податкової накладної від 07.11.2018 №13 зупинено незаконно, водночас, позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження проведення розрахунків між ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" та TOB «Солексім» за договором від 08.05.2018 №08/05-2018 у загальному розмірі 23398,56 грн., проте відповідачами відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішення. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначив про недоведеність позивачем того, що оскаржуваним рішення відповідача ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" заподіяно моральну шкоду, зокрема, позивач не надав будь-яких доказів приниження ділової репутації юридичної особи ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов", не обґрунтував в чому полягає така шкода та якими доказами вона підтверджується, у тому числі у заявленому позивачем розмірі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13 у квитанції від 22.11.2018 зазначено, що вказана податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами; 1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. В свою чергу слід зазначити, що чітке визначення податковим органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18. Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, у квитанції від 22.11.2018 про зупинення реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13 не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов», а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, в матеріалах справи відсутні докази прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про незаконне зупинення реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13 з наведених відповідачем підстав. Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: - реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; - відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Підставою для прийняття рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.11.2018 №1005346/41993061, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13, слугував висновок Комісії про ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Водночас, наявні у матеріалах справи копії платіжного доручення від 07.11.2018 №110 та виписки з банківського рахунку ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" за 07.11.2018 у повній мірі підтверджують проведення розрахунків між ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" та TOB «Солексім» за договором від 08.05.2018 №08/05-2018 у загальному розмірі 23398,56 грн. Також, у якості додатку до пояснень 27.11.2018, наданих ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" на виконання квитанції від 22.11.2018 про зупинення реєстрації податкової накладної від 07.11.2018 №13, зазначено платіжне доручення від 07.11.2018 №110. Однак, у спірному рішенні не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем пояснень та копії документів. Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення від 28.11.2018 №1005346/41993061 не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості, реєстрацію податкової накладної від 07.11.2018 №13 зупинено незаконно, що свідчить про протиправність та необхідність скасування рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.11.2018 №1005346/41993061. Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкової накладної. Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оспорюваного рішення. Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну, колегія суддів, виходить з наступного. Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС. За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо позовних вимог про стягнення на користь ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов" з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань моральної шкоди у розмірі 30000 грн, слід зазначити наступне. Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно пунктів 21.3, 21.4 статті 21 ПК України шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи. Посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Згідно статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювана та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Аналіз наведених норм свідчить, що саме по собі порушення прав особи ще не свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки така шкода повинна мати певний прояв у вигляді, зокрема, фізичних та/або душевних страждань, приниженні честі і гідності тощо, і наявність таких обставин повинна довести особа, яка вважає, що їй заподіяно моральну шкоду. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №818/1429/17 та від 12.11.2019 у справі №818/1393/17. Однак, позивачем не було надано жодних доказів приниження ділової репутації юридичної особи ТОВ "Юридична фірма "Бауер Коттон і Шилов", не обґрунтовано в чому полягає така шкода та якими доказами вона підтверджується, у тому числі у заявленому позивачем розмірі. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма І.О. Лічевецький