Постанова 4824 № 360/176/19

Справа № 360/176/19 Головуючий в суді І інстанції Міланіч А.М. Провадження № 22ц-824/6491/20 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Іванової І.В., за участі секретаря Ковтун М.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області 05 лютого 2019 року про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Тарасенко Родіон Олександрович, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати недійсними договори купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 , укладені 09 серпня 2016 року між нею та ОСОБА_4 , визнати недійсними договори купівлі-продажу цього ж майна, що укладені 02 вересня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , витребувати на її користь з незаконного володіння ОСОБА_1 зазначене нерухоме майно. У подальшому, представником позивачки було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання про те, чи виконано підпис та рукописний запис у довіреності від імені позивачки, на підставі якої від її імені було укладено оскаржувані договори купівлі-продажу від 09 серпня 2016 року. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області 05 лютого 2019 року заяву представника позивача задоволено частково, призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 та рукописний текст « ОСОБА_2 » в графі «Підпис» у довіреності, посвідченій 12 липня 2016 року за № 2798н віце-консулом Генерального консульства України в Мілані ОСОБА_5 , ОСОБА_2 чи іншою особою?», проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, яких попереджено про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України, оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 , на час проведення експертизи провадження в справі зупинено. Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про призначення судової експертизи, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема про те, що клопотання про проведення судової експертизи було подано представником позивачки, який не має повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 в суді, оскільки в ордері адвоката не зазначено назву органу, у якому має надаватися правова допомога, крім того місцевим судом при постановленні ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи належним чином не обґрунтовано підстави для її призначення, через що вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з метою з`ясування об`єктивних обставин справи, правильного та всебічного її вирішення, враховуючи те, що для вирішення поставлених питань необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсними договори купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 , укладені 09 серпня 2016 року між нею та ОСОБА_4 , визнати недійсними договори купівлі-продажу цього ж майна, що укладені 02 вересня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , витребувати на її користь з незаконного володіння ОСОБА_1 зазначене нерухоме майно. У подальшому, представником позивачки було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання про те, чи виконано підпис та рукописний запис у довіреності від імені позивачки, на підставі якої від її імені було укладено оскаржувані договори купівлі-продажу від 09 серпня 2016 року. Згідно ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Матеріали справи свідчать про те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо експертної установи, якій потрібно призначити проведення експертизи, тому у суду були підстави визначити таку установу самостійно, що і було зроблено судом. Таким чином, з метою з`ясування об`єктивних обставин справи, правильного та всебічного її вирішення, враховуючи те, що для визначення стану особи на час складення нею відповідного заповіту необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення у справі комплексної комісійної судової почеркознавчої експертизи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд належним чином не мотивував своє рішення щодо призначення у справі судової експертизи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в оскаржуваній ухвалі міститься обґрунтування підстав для призначення такої експертизи, визначені судом питання є достатніми для встановлення тих обставин, які мають значення для вирішення спору, через що такі аргументи апелянта не можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали. Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». За ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). У зв`язку із викладеним, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи подане та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності у неї повноважень на підпис цього клопотання та подання його до суду від імені та в інтересах позивачки, оскільки у матеріалах справи поміж іншого наявний договір про надання правової допомоги, який укладений між ОСОБА_2 і адвокатом Карасьовою Л.А., при цьому сама позивачка ОСОБА_2 демонструвала власне волевиявлення та згоду на представництво її інтересів адвокатом Карасьовою Л.А., що вбачається із журналів запису судових засідань, через що і ці доводи також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді: