Постанова 4857 № 500/370/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Чепенюк О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/370/20 пров. № А/857/7259/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Довгої О.І., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 500/370/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними,- ВСТАНОВИВ : 03.02.2020р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» (надалі ТОВ «Мрія Сервіс») звернувся в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу № 123817 від 26.11.2019р. Крім того, позивач просив суд, визнати протиправними дії щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу ТОВ «Мрія Сервіс». Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2020р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТОВ «Мрія Сервіс» подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2019р. інспектори Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області Державної служби України з безпеки графіку провели рейдову перевірку, на автомобільній дорозі М-12 км 191+100 м (обхід міста Підволочиськ пост превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області) транспортного засобу MAN TGS 19.430-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-самоскидом-Е марки BODEX KIS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить та використовує у господарській діяльності автомобільний перевізник ТОВ «Мрія Сервіс», при перевезенні вантажу - кукурудзи, по маршруту село Капустин, Хмельницька область - місто Козова, Тернопільська область. (а. с.а.с. 63-65) Рейдова перевірка здійснювалась на підставі направлення на рейдову перевірку № 006682 від 28.10.2019р., графіку роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на листопад 2019р., графіку проведення рейдових перевірок з 28.10.2019р.-03.11.2019р. Зокрема, під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу MAN TGS 19.430-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-самоскидом-Е марки BODEX KIS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТзОВ «Мрія Сервіс» на підставі чеку зважування № 29664 від 01.11.2019р. встановлено перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на строєну вісь з одиночними шинами 23,150 т., при нормативно визначених 22 т., та відсутність у водія при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень. За результатами проведення габаритно-вагового контролю-інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області Державної служби України складено довідку № 0018839 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.11.2019р. та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 048123 від 01.11.2019р. на підставі який проведено розрахунок № 01 від 01.11.2019р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 87,20 євро. (а.с.68- 69). За наслідком здійсненого габаритно-вагового контролю складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 181283 від 01.11.2019р. в якому зафіксовано, що автомобілем MAN TGS 19.430-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-самоскидом-Е марки BODEX KIS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно з товарно-транспортною накладною №0351900095 від 01.11.2019 (а.с. 71) здійснював перевезення вантажу (кукурудза) з перевищенням вагових обмежень - на строєну вісь з одиночними шинами 23,150 т, що на 5,23% перевищує нормативно визначені 22 т, та відсутність у водія товариства при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень. Тобто, відсутні документи, які передбачені ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за яке передбачено абз. 14 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». 05.11.2019р. відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 73). За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 26.11.2019р. прийнято постанову №123817 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі - 8500 грн. до ТзОВ «Мрія Сервіс» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». (а.с. 74). Із змісту ч.12 ст.6 Закон України «Про автомобільний транспорт» видно, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. ч.1 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Згідно ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. ч.3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом ( крім зазначених у ч.2 даної статті ) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно -господарські штрафи: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 4%-10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Як видно з матеріалів справи що контролюючим органом встановлено, перевищення позивачем вагових обмежень на строєну вісь 23150 т., що на 5,23 % перевищує нормативно визначені 22 т. В ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з п.4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Із змісту п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р. видно, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства. В п.32 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879) передбачено, що перевізник, який має намір використовувати великовагових та\або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутись до уповноваженого Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу видається підрозділами МВС, що забезпечує безпеку руху, після надання погодженого маршруту. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те що, оскаржена Постанова від 26.11.2019р. № 123817 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТзОВ «Мрія Сервіс» в розмірі 8500 грн. за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнята контролюючим органом в межах повноважень та у спосіб передбачений законами та Конституцією України , оскільки у водія транспортного засобу позивача ОСОБА_1 при здійсненні перевезення вантажу (кукурудзи) ) відсутній оформлений дозвіл який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищення вагових обмежень. Тому, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині є обґрунтованим та законним. Щодо доводів апелянта в частині зважувального обладнання, колегія суддів вважає зазначити наступне. Так, як видно з матеріалів справи, зважування транспортного засобу на пересувному комплексі габаритно-вагового контролю здійснювалося контролюючим органом за допомогою ваги автомобільної підкладної моделі АS у складі вимірювальний приладу №09-223, вантажприймальних платформ №09-481 та №09-

494. Виробник «ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI», Туреччина, яке пройшло повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що підтверджено копією свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №1232 від 09.10.2019р., остання повірка ваг здійснена 09.10.2019р. Станом на 01.11.2019 р. ( дата проведення зважування транспортного засобу позивач) метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації. Крім того, 13.01.2010р. Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики видано сертифікат серії Б №005682, яким встановлено міжповірочний інтервал для вимірювальної техніки «Ваги автомобільні» JU, DI, HL, CS, CB, AR, AS не більше 1 року, а також засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань затверджено тип засобів вимірювальної техніки «Ваги автомобільні» JU, DI, HL, CS, CB, AR, AS, зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки під номером У 1694-09. Так, Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014р., поняття «метрологічна атестація» на необхідність проведення якої вказує апелянт, не наведена. Проте, в ст.17 вказаного Закону зазначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Отже, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідний свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв`язку із чим є придатними до застосування. Факт перевищення транспортним засобом ТзОВ «Мрія Сервіс» вагових обмежень також підтверджується чеком (роздруківкою) зважування №29664 від 01.11.2019р., який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. У свідоцтві про повірку зазначено основні метрологічні характеристики ваг при зважуванні: діапазон вимірювання - де найменша границя зважування ваг= 1000 кг; найбільша границя зважування ваг = 15000 кг. Колегія суддів вважає зазначити, що зважування транспортного засобу відбувалось у русі шляхом заїзду на вагові платформи. Тобто, вантажосприйняття платформи пересувного обладнання для зважування становить 15 тон для одного колеса осі транспортного засобу. Такі показники при проїзді кожного колеса осі через платформу зчитуються і формують результат навантаження на вісь та загальну повну масу транспортного засобу. Тому, доводи апелянта що зважування здійснювалось вагами, які не можна застосовувати для зважування транспортних засобів вагою понад 15 тон, оскільки діапазон зважування таких ваг знаходиться в межах від 01 до 15.0 тон не заслуговують на увагу. Із чеку зважування від 01.11.2019р. видно, що визначення загальної маси транспортного засобу відбувалось шляхом сумування навантаження на кожне колесо осей транспортного засобу і відповідно показник навантаження на кожне колесо не перевищував верхню межу діапазону зважування таких ваг, 15 том. Щодо доводів апелянта в частині способу нарахування плати за проїзд по розрахунку плати за проїзд №01 від 01.11.2019р. та застосування похибки при зважуванні, колегія суддів вважає зазначити наступне. Так, в п.2 Порядку 879 зазначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., №41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Тобто, вказана норма застосовується при встановленні приналежності транспортного засобу до великовагового чи великогабаритного з урахування 2% похибки. Відповідно застосовується тільки тоді, якщо перевантаження не перевищує цих 2%, що відповідно звільняє перевізника від відповідальності. У протилежному ж випадку діє загальне правило щодо нормативних навантажень визначених п.22.5 Правил дорожнього руху. В Постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. № 879, якою затверджені «Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» визначено, що в самій назві вказано, що ставки плати за проїзд нараховуються за перевищення нормативних параметрів, що також свідчить про помилковість трактування норм законодавства позивачем. пп.5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013р. №1007/1207 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, передбачено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю. Таким чином, оскільки методика розрахунку плати за проїзд встановлена пп.30-31-1 та Порядку № 879, тому розрахунок плати за проїзд №01 від 01.11.2019р. виконаний відповідно до вказаних норм, а саме: п.30 Порядку №879 визначено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Згідно п.31 Порядку № 879, для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази. Із змісту п.31-1 Порядку № 879 видно, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. Отже, розрахунок плати за проїзд №01 від 01.11.2019р. виконаний відповідно до формули за наступними параметрами: П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де Рзм -

0. Рнв - 0,1 Євро/км х 2 (строєна вісь з одиночними шинами збільшується у два рази) =0,2 Євро/км (згідно ставок плати за проїзд перевищення осьових навантажень, зокрема, на строєну вісь перевищення становить 5,23 % (від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 Євро/км): Рг - 0; В - пройдена відстань 218 км; К - до 10 відсотків - у подвійному розмірі. Отже, П = (0 + 0,2 + 0) х 218 км х 2 = 87,20 Євро. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 02.08.2018р., адміністративне провадження №К/9901/24144/18 (справа №820/1420/17), а також у постанові Верховного Суду від 03.07.2019р. адміністративне провадження №К/9901/24562/18 (справа №819/1381/16) Щодо доводів апелянта в частині відсутності дозволу на рух, колегія суддів вважає зазначити наступне. Системний аналіз ч.3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» , ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» дає підстави дійти висновку, що законодавством яке регулює спірні правовідносини не встановлено жодних виключень щодо обов`язковості наявності дозволу на рух в залежності від виду вантажу, який перевозиться (сипучі вантажі, рідини, тощо). При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ «Мрія Сервіс» до уповноважених органів з метою отримання дозволу на рух з перевищенням вагових обмежень чи інформації про відмову від видачі вказаного дозволу уповноваженим органом зважаючи на специфіку вантажу. Колегія суддів звертає уваги на те, що законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (кукурудзи). Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе .перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами. Щодо доводів апелянта в частині методики зважування транспортного засобу, колегія суддів вважає заначити, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення. Зокрема, вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019р. адміністративне провадження №К/9901/24562/18 (справа №819/1381/161), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного Суду - від 02.08.2018 р. (справа №820/1420/17) Так, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Проте, за змістом ст.4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно- вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, а тому, відповідач правомірно склав розрахунок плати за проїзд. Жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю не встановлено обов`язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі сипучих, рідин). Разом з тим, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача 01.11.2019р. колегія суддів вважає зазначити, що вони по своїй суті ніяким чином не впливають на права та обов`язки сторін у справі, та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму - 87,20 євро не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.19 КАС України, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому Велика Палата Верховного Суду, приймаючи 30.01.2019р. судове рішення у справі № 803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Таким чином, у спірних правовідносинах права ТОВ «Мрія Сервіс» порушені саме постановою про застосування адміністративно господарського штрафу № 123817 від 26.11.2019р., а не діями інспекторів Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення габаритно-вагового контролю та оформлення таких результатів. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними дій відповідача по оформленню результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки транспортного засобу позивача, а тому слід прийняти нову постанову про закриття провадження в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" задовольнити частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 500/370/20 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправними дій щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" здійсненого 01.11.2019р. Провадження у справі в цій частині закрити. В іншій частині рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 500/370/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя О.І. Довга Суддя З.М. Матковська Постанова в повному обсязі складена 16.09.2020р.