LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд551/423/20

від 11.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 551/423/20 Номер провадження 33/814/556/20Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. Томилко В. П. Категорія:ч.1 ст. 160 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П. розглянувши з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його адвоката Баленко Н.П., матеріали адміністративного правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, працюючого водієм в Шишацькому лісництві ДП « Полтавське лісове господарство», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,- притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.160, ст..44-3 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160, ст..44-3 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить суму 17 340 грн. Згідно з постановою судді, 24 квітня 2020 року о 10-30 год. по вул. Корніліча в с.Шишаки Шишацького району Полтавської області, ОСОБА_1 здійснював торгівлю з рук живою рибою в неустановленому місці біля входу в магазин «Автозапчастини». При цьому при здійснені даного виду діяльності перебував в громадському місці без індивідуальних захисних засобів обличчя та очей, а саме без распіратора, захисної маски та рукавичок. В постанові суддя зазначив, що незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, винуватість ОСОБА_1 в повній мірі підтверджується доказами дослідженими та оціненими судом в їх сукупності та взаємозв`язку. Не погодившись з даним рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу правопорушення. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена за його відсутності та відсутності його адвоката, таким чином судом було порушено його право на захист. Зазначає, що працівниками поліції не було йому повідомлено, який нормативно-правовий акт був ним був порушений, торгівля в невстановленому місці ним не здійснювалася, Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвоката Баленко Н.П. на підтримання апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 160 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях. Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність посилання на спеціальний суб`єкт вказаного правопорушення, тобто суб`єктом його можуть бути як працівники сфери торгівлі, так і громадяни, про що слушно зазначено в постанові судді. Тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині того, що він не являється приватним підприємцем не заслуговують на увагу. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наведеними в постановах судді доказами, а саме даними протоколів про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 553168 від 24.04.2020 року за ч.1 ст. 160 КУпАП, та серії АПР18 № 553169 від 24.04.2020 року за ст. 44-3 КУпАП, особисто підписаних правопорушником без будь-яких зауважень з приводу їх змісту чи форми; - даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції під час фіксації правопорушення 24.04.2020 року, що міститься на долучених до протоколів DVD-дисках на якому зафіксовано факт перебування в багажнику автомобіля «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 ящика з рибою; вбачається наявність розташованих на асфальті поряд з автомобілем електронних ваг у ввімкненому стані; відсутність у ОСОБА_1 в цей час засобів індивідуального захисту рук та обличчя (час 00:11-00-43 хв.), а також усні пояснення ОСОБА_1 працівникам поліції в яких від неодноразово підтверджував факт продажу риби з рук громадянам, яку він нібито придбав в м. Кременчуці без наявності відповідних дозвільних та супроводжуючих товар документів. - поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків працівників Шишацького відділення поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які повідомили, що 24 травня 2020 року виявили факт торгівлі живою рибою з автомобіля гр. ОСОБА_1 біля входу до магазину «Автозапчастини» в центрі смт. Шишаки. Про це зокрема свідчили відкритий багажник автомобіля в якому знаходилась ємність з рибою, та настільні електронні ваги, які були розміщені поряд з автомобілем. При цьому сам ОСОБА_1 перебував без засобів індивідуального захисту та факту продажу риби не заперечував; - письмовими поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до яких ОСОБА_1 не визнав факт торгівлі з рук у невстановлених місцях при цьому визнавши факт перебування без індивідуальних захисних засобів (а.с. 2, 11); З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. В свою чергу положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно вимог пункту 1 та підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 215 від 16.03.2020р.) на усій території України установлено з 12 березня 2020р. по 3 квітня 2020 р. карантин; заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Судом встановлено, що ОСОБА_1 24.04.2020 року в с. Шишаки Шишацького району Полтавської області здійснював торгівлю з рук живою рибою в громадському місці без індивідуальних засобів обличчя та очей, а саме без распіратора чи захисної маски та рукавичок, чим порушив вимоги підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, зокрема, здійснення торгівельної діяльності в громадському місці. Висновки суду першої інстанції у частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП є обґрунтованими та підтверджуються дослідженими та проаналізованими матеріалами справи, зокрема, даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 553169 від 24.04.2020 року та даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Ураховуючи вищевикладене, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, грунтується на належних і допустимих доказах, досліджених у суді першої інстанції, а відтак підстави для його скасування відсутні. Доводи апелянта про порушення його права на захист у судовому засіданні є неспроможними, так як слухання справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , яке перебувало у провадженні суду з 27.04.2020 року, призначалось неодноразово і переносилось судом у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 , до якого постановою судді від 16.06.2020 року застосований примусовий привід до суду на 22.06.2020 року. У своїй заяві до суду від 19.06.2020 року ОСОБА_1 просив слухання справи, призначене на 22.06.2020 року, перенести через хворобу його захисника - адвоката Баленко Н.П., яка, з його слів, перебувала на стаціонарному лікуванні. Разом з тим, будь-яких документів про хворобу адвоката Баленко Н.П. в період до 22.06.2020 року судді надано не було. Разом з тим в матеріалах справи наявний консультативний висновок спеціаліста про хворобу адвоката Баленка Н.П. від 29.06.2020 року. Про наступну дату, час та місце слухання справи, а саме на 06.07.2020 року о 14-00 год. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений 22.06.2020 року, але з`явившись в судове засідання знову просив слухання справи перенести у зв`язку з відсутністю адвоката, не надавши будь-яких документів на підтвердження поважності причини неявки адвоката. За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками судді місцевого суду про те, що ОСОБА_1 зловживав своїми процесуальними правами направленими на уникнення від адміністративної відповідальності шляхом відтермінування дати розгляду справи до закінчення строку накладення стягнення передбачених ст. 38 КУпАП, та вважає, що суддя прийшов до правильного висновку про можливість розгляду даної справи без участі особи, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, та участь якої у судовому засіданні є необов`язковою. При накладенні стягнення суд врахував всі передбачені ст. ст. 33, 34, 35, 36 КУпАП правила накладення стягнень та наклав на ОСОБА_1 за вчинення двох адміністративних правопорушень стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що фактично є мінімальне стягнення, передбачене санкцією, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме санкцією ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає стягнення у розмірі від однієї до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського Апеляційного суду В.П. Томилко.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»