Постанова 4824 № 760/6152/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/7155/2020 Справа № 760/6152/17 П О С Т А Н О В А Іменем України 15 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Усатової І.А. в м. Київ 03 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення майнової шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, - в с т а н о в и в : В квітні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення майнової шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просила стягнути на свою користь із ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» суму страхового відшкодування 71617,83 грн., з ОСОБА_2 - франшизу в розмірі 500 грн. та витрати за проведення оцінки вартості завданої шкоди, а також стягнути із відповідачів судові витрати. Заявлені вимоги мотивувала тим, що 19 липня 2016 року о 18:30 по вул. Саперно-Слобідська, біля будинку № 104 відбулося зіткнення автомобілів Chevrolet Nubira д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , і автомобіля Lexus GS300 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 . Таким чином мав місце страховий випадок за участю особи, а саме ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в СК «Провідна». ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого не зміг вчасно зреагувати на гальмування автомобілів, які рухалися попереду, і допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Від вказаного зіткнення автомобіль Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження, зафіксовані у звіті № 1040 від 26 січня 2017 року про оцінку автомобіля. Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року. Вартість відновлювального ремонту задньої частини автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 від зіткнення з автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 з урахуванням фізичного зносу, згідно звіту № 1040 від 26 січня 2017 року, становить 72117,83 грн. Запропоноване СК «Провідна» відшкодування в розмірі 18654,79 грн. не відповідає дійсно завданій шкоді, визначеній цим звітом. На звернення до ОСОБА_2 останній надіслав копію полісу ОСЦПВ № АЕ/4733178 від 07 жовтня 2015 року, а також копію договору № АП/0097829/1014/15 від 07 жовтня 2015 року добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за умовами «Автоцивілка плюс», укладеного між ним та СК «Провідна», із якого вбачається, що ліміт відповідальності за цим договором становить 150000 грн. 27 грудня 2016 року до СК «Провідна» позивачем було додатково направлено копію постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року, якою встановлена вина ОСОБА_2 , і запропоновано відшкодувати реально завдану шкоду, а всі інші необхідні документи були надіслані до страхової компанії раніше. Як вбачається з листа СК «Провідна» від 04 січня 2017 року, остання не погоджується з розміром відшкодування, що запропонований позивачем, тому є необхідність у зверненні з цим позовом до суду. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» страхове відшкодування у розмірі 67098,56 грн. та 4929,25 грн. судових витрат, з ОСОБА_2 - франшизу у розмірі 500 грн., а також 36,73 грн. судових витрат. Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і в даному випадку зобовязання страховика випливають з договору страхування, а не безпосередньо з самого факту завдання шкоди, що судом при винесенні рішення враховано не було. Так, Законом передбачено (п. 22.1 ст. 22 Закону), що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду. З метою визначення розміру матеріального збитку, який був завданий позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ «СК «Провідна» було замовлено проведення авто товарознавчого дослідження у незалежній експертній організації ТОВ «Експертплюс», і відповідно до звіту № 230012402 про проведення оцінки вартості збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 складає 146359,72 грн. та перевищує ринкову вартість автомобіля, яка становить 92814,79 грн., тобто відновлювати пошкоджений транспортний засіб шляхом ремонту є економічно недоцільно. Зазначав, що відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Згідно п. 30.2, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. З метою визначення вартості транспортного засобу позивача після дорожньо-транспортної пригоди відповідач звернувся до незалежного суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , яким визначено, що вартість автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди становить 73660 грн. 17 листопада 2016 року позивачу ОСОБА_1 було перераховане страхове відшкодування у розмірі 18654,79 грн., таким чином відповідач виконав свої зобов`язання належним чином та в повному обсязі. Вказував, що звіт № 1040 від 26 січня 2017 року, складений на замовлення позивача, містить висновки про вартість відновлювального ремонту станом на 18 січня 2017 року, а звіт відповідача від 07 листопада 2016 року містить висновки автора про вартість відновлювального ремонту станом на 19 липня 2016 року, що повністю відповідає п. 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності. Крім того, задовольняючи позовні вимоги до ПрАТ «СК «Провідна» в розмірі 67098,56 грн., судом навіть не відраховано вже сплачене відповідачем в досудовому порядку страхове відшкодування в розмірі 18654,79 грн. Від позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказувала, що у мотивувальній частині рішення, що стосується аналізу відповідальності СК «Провідна», крім посилання на норми ЦК України, має місце посилання на норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 у ПрАТ «СК «Провідна», а також укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Не погоджувалася із доводами відповідача, що в судовому рішенні використані дані автотоварознавчого дослідження, що було здійснено через чотири місяці після дорожньо-транспортної пригоди, оскільки суд призначив проведення експертизи і виходив із її висновків. З урахуванням розрахунків, що містяться у висновку судової експертизи, вбачається, що загальна сума ремонту задньої частини автомобіля становить 131626,75 грн., однак з урахуванням зносу на запчастини до автомобіля, вартість шкоди задньої частини автомобіля на момент пригоди становить 67598,56 грн. Спростовувала доводи відповідача, що визначена залученим страховиком оцінщиком сума збитку є безспірною і не підлягає оспорюванню потерпілою особою. Зазначала, що з огляду на те, що загальна сума ремонту задньої частини автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 становить 131626,75 грн., тобто сума шкоди, що завдана зіткненням з автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , шкода становить 131626,75 грн. і є меншою від ринкової вартості автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 172993,20 грн. Інша шкода, що була завдана передній частині автомобіля, не стосується дій ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. З урахуванням наведених вимог закону, оскільки апеляційна скарга подана лише одним відповідачем, апеляційний суд, оцінюючи висновки суду першої інстанції та апеляційної скарги, виходить лише із тих висновків і доводів, які стосуються саме цього відповідача, і не переглядає рішення в цілому. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Разом із тим рішення суду першої інстанції в повній мірі даним вимогам закону не відповідає. Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 488364, 19 липня 2016 року о 18:30 в м. Київ вул. Саперно-Слобідська 104 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, при дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а. с. 7 т. 1). Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_2 19 липня 2016 року, керуючи технічно справним автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Саперно-Слобідська у м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох автомобілів, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України (а. с. 8 т. 1). На а. с. 34 - 35 т. 1 знаходиться копія полісу № АЕ/4733178 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 07 жовтня 2015 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 , страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., а також договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за умовами «Автоцивілка Плюс», укладеного 07 жовтня 2015 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 , згідно якого за цим договором підлягає відшкодуванню прямий (реальний) збиток кожної потерпілої третьої особи, що дорівнює перевищенню суми збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, над лімітом відповідальності страховика з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; ліміт відповідальності - 150000 грн. На а. с. 60 - 61 т. 1 знаходиться копія довідки № 96680128 про дорожньо-транспортну пригоду від 05 вересня 2016 року, згідно якої учасниками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19 липня 2016 року, є: ОСОБА_1 як власник автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_4 , автомобіль отримав механічні пошкодження задньої центральної частини, передньої центральної частини; ОСОБА_8 - власник автомобіля Lexus GS300 д.н.з. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_5 , автомобіль отримав механічні пошкодження передньої центральної частини; ОСОБА_2 як власник та водій автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль отримав механічні пошкодження задньої центральної частини та передньої центральної частини; ОСОБА_9 як власник автомобіля Chevrolet Nubira д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_10 , автомобіль отримав механічні пошкодження задньої центральної частини. За фактом правопорушень складено адміністративні протоколи за ст. 124 КУпАП відносно водіїв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . 25 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій зазначила, що 19 липня 2016 року по вул. Саперно-Слобідська, 104 м. Київ відбулася дорожньо-транспортна пригода із наступними обставинами: перебуваючи за кермом Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_4 , їдучи по лівій смузі вул. Саперно-Слобідська, відчув потужний удар ззаду в авто Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , спричинений внаслідок недотримання безпечної дистанції від авто Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 ; внаслідок аварії обидва авто раптово зупинились та в авто Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 в`їхало авто Lexus, а також внаслідок потужного удару ззаду Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 в`їхало в авто спереду та зазнало значних пошкоджень (а. с. 59 т. 1). Листом від 17 листопада 2016 року № 14320 ПрАТ «СК «Провідна» повідомило ОСОБА_1 , що страхова виплата по події 19 липня 2016 року, в якій був пошкоджений автомобіль Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 18654,79 грн. буде здійснена через систему Private Money; розрахунок виплати страхового відшкодування проводився шляхом вирахування із розміру матеріального збитку: франшизи згідно умов договору 500 грн., вартості залишків пошкодженого транспортного засобу в сумі 73660 грн. (а. с. 31 т. 1). На а. с. 9 - 28 т. 1 знаходиться копія звіту № 1040 про оцінку автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 18 січня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 на замовлення ОСОБА_1 , згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді станом на 18 січня 2017 року складає 72117,83 грн. На а. с. 63 - 88 т. 1 знаходиться копія звіту № 2300124202 про визначення вартості матеріального збитку, складеного 07 листопада 2016 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертплюс», дата оцінки 19 липня 2016 року, на замовлення ПрАТ «СК «Провідна», згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 становить 146359,72 грн., ринкова вартість автомобіля 92814,79 грн., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , складає 92814,79 грн. На а. с. 90 - 94 т. 1 знаходиться копія звіту № 1808 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного на замовлення ПрАТ «СК «Провідна» 03 жовтня 2016 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , згідно якого вартість пошкодженого автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 становить 73660 грн. На а. с. 99 - 100 т. 1 знаходиться копія платіжного доручення № 0050087 від 17 листопада 2016 року на суму 147291,97 грн. із призначенням платежу - страхові відшкодування, а також копія відомості № ВПТ-005521 від 16 листопада 2016 року, в якій отримувачем страхового відшкодування в розмірі 18654,79 грн. значиться ОСОБА_1 . Згідно висновку експерта за результатами проведення судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 08 листопада 2018 року № 18266/18-54, ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 складає 172993,20 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складників складає 222583,31 грн., отже вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля перевищує його ринкову вартість станом на момент дорожньо-транспортної пригоди і на підставі п.п. 8.2 Методики, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля внаслідок пошкодження, визначається таким, що дорівнює його дійсній вартості на момент пошкодження, тобто 172993,20 грн. (а. с. 151 - 161 т. 1). Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. З огляду на викладене вина водія ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року та не заперечувалась сторонами у справі. Відповідно до ст. 22 ЦК України (тут і в подальшому положення законів наводяться в редакції, чинній на час спірних правовідносин) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 979, 990 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. До видів добровільного страхування в тому числі віднесено страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника). Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 було укладено із ПрАТ «СК «Провідна» договори як обов`язкового, так і добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність страховика не обмежується страховою сумою 50000 грн., встановленою ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і відповідно до договору добровільного страхування «Автоцивілка-Плюс» від 07 жовтня 2015 року становить 150000 грн., в межах якої ОСОБА_1 пред`явлено позов. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині позову до ПрАТ «СК «Провідна», суд першої інстанції виходив із того, що позивачем було вчасно повідомлено та надано ПрАТ «СК «Провідна» всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді, однак страховик свої зобов`язання за договором страхування не виконав та не здійснив виплату потерпілій особі суми страхового відшкодування за завдані страхувальником збитки в повному обсязі. При цьому суд першої інстанції фактично погодився із доводами позивача про необхідність стягнення із ПрАТ «СК «Провідна» страхового відшкодування у розмірі 67098,56 грн., що позивачем зазначено як матеріальна шкода, заподіяна внаслідок пошкодження задньої частини автомобіля, за вирахуванням 500 грн. франшизи, та виходив із положень ст. 28, 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Разом із тим, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 08 листопада 2018 року № 18266/18-54, ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 складає 172993,20 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складників складає 222583,31 грн., отже вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля перевищує його ринкову вартість станом на момент дорожньо-транспортної пригоди і на підставі п.п. 8.2 Методики, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля внаслідок пошкодження, визначається таким, що дорівнює його дійсній вартості на момент пошкодження, тобто 172993,20 грн. (а. с. 151 - 161 т. 1). Відтак, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля, а відновлювати пошкоджений транспортний засіб шляхом ремонту є економічно недоцільно. З урахуванням наведеного транспортний засіб вважається фізично знищеним, що передбачає застосування інших положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які судом першої інстанції застосовані не були. Так, статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Відповідачем в апеляційній скарзі підтверджується, що 25 липня 2016 року із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Провідна» звернулась ОСОБА_1 стосовно дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19 липня 2016 року по вул. Саперно-Слобідській у м. Києві за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , та належного позивачу автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_4 . Виплачуючи на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 18654,79 грн. платіжним дорученням від 17 листопада 2016 року, ПрАТ «СК «Провідна» виходило з того, що відновлювати транспортний засіб позивача шляхом ремонту є економічно недоцільно, а тому на підставі п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» необхідно відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, як вбачається із відзиву на позов (а. с. 51 - 54 т. 1) та доводів апеляційної скарги, відповідачем зазначена різниця в розмірі 18654,79 грн. сплачена на підставі Звіту № 230012402 про проведення оцінки вартості збитку, згідно якого ринкова вартість автомобіля становить 92814,79 грн., а вартість відновлювального ремонту - 146359,72 грн., що свідчить про економічну недоцільність відновлення автомобіля, та Звіту № 1808, складеного ФОП ОСОБА_6 , згідно якого вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди складає 73660 грн. (92814,79 грн. - 73660 грн. - 500 грн. франшизи = 18654,79 грн.). Апеляційний суд не може погодитися із такими розрахунками, оскільки згідно висновку експерта за результатами проведення судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 08 листопада 2018 року № 18266/18-54, ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 складає 172993,20 грн. (а. с. 151 - 161 т. 1). Таким чином, оскільки висновком судової комісійної автотоварознавчої експертизи, не спростованим доводами апеляційної скарги, встановлено, що дійсна вартість автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 на момент пошкодження становила 179993,20 грн., різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди становитиме не 19154,79 грн., як вважав відповідач, а 179993,20 грн. - 73660 грн. = 106333,20 грн., і до сплати позивачу за вирахуванням франшизи 500 грн. та 18654,79 грн., відшкодованих ОСОБА_1 платіжним дорученням від 17 листопада 2016 року, згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягало 87178,41 грн., апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» на її користь страхового відшкодування в межах заявленого розміру 67098,56 грн. Враховуючи наведене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції суми сплаченого страхового відшкодування 18654,79 грн., оскільки зазначена виплата не покриває розміру страхового відшкодування, яке підлягало до виплати. Доводи апеляційної скарги в частині необхідності застосування Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як спеціального закону, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наведених обставин не спростовують і відхиляються апеляційним судом. Відхиляються апеляційним судом також доводи апеляційної скарги із посиланням на п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що страховик при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, і розмір такої шкоди було оцінено відповідачем у ТОВ «Експертплюс» та ФОП « ОСОБА_6 », і даний розмір не є оспорюваним. Апеляційний суд враховує, погоджуючись в цій частині із доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що визначення законом певного порядку здійснення страхового відшкодування не позбавляє права особу, яка має право на відшкодування, оскаржити рішення страховика про відмову у здійсненні страхового відшкодування в судовому порядку, відповідно до вимог п. 36.7 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Доводи апеляційної скарги, що ПрАТ «СК «Провідна» виконало свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належним чином та в повному обсязі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема висновком судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 08 листопада 2018 року, та відхиляються апеляційним судом. Крім того, враховуючи, що наданий позивачем звіт про оцінку автомобіля № 1040 від 18 січня 2017 року судом першої інстанції не досліджувався як належний доказ та не брався до уваги при ухваленні судом рішення, що безпосередньо зазначено у мотивувальній частині рішення, апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги про невідповідність цього доказу вимогам п. 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2010 року № 1440, яким передбачено, що для застрахованого майна оцінка проводиться, виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків. Апеляційний суд враховує, що висновок судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 08 листопада 2018 року складений, виходячи з ринкової вартості автомобіля станом та в цінах на момент дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 154 т. 1 зворот), і надає перевагу цьому доказу порівняно з наданим відповідачем висновком № 230012402 від 07 листопада 2016 року про ринкову вартість автомобіля, оскільки експертиза проводилася на підставі ухвали суду незалежною експертною установою. Достовірність даного експертного дослідження позивачем визнається і відповідачем в апеляційній скарзі не спростована. Разом із тим, апеляційний суд не може погодитися із доводами позивача у відзиві на апеляційну скаргу, що шкода, завдана передній частині автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , не стосується дій ОСОБА_2 , оскільки згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду, на водія автомобіля Chevrolet Nubiraд.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який знаходився перед автомобілем позивача під час дорожньо-транспортної пригоди і з яким у ОСОБА_4 сталося зіткнення передньою частиною автомобіля, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не складався (а. с. 60 - 61 т. 1) і доказів притягнення до адміністративної відповідальності або інших доказів його вини у дорожньо-транспортній пригоді суду надано не було, а з пояснень ОСОБА_1 у заяві про виплату страхового відшкодування вбачається, що її автомобіль Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 в`їхав в автомобіль спереду і зазнав пошкоджень саме внаслідок удару, завданого автомобілем ОСОБА_2 - Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_3 ; крім того, до інших учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 вимог про відшкодування шкоди в даному позові не пред`являла. Проте із наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, оскільки відповідачем неправильно визначено ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження і відтак меншим є розмір відшкодованої різниці у його вартості, а отже позивач мав всі підстави звернутися до страховика з позовом про стягнення невиплаченої суми. Виходячи із вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильних в цілому висновків про задоволення позову, разом із тим, мотивація суду щодо задоволення позову ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення та викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню із підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Оскільки за результатами апеляційного перегляду позовні вимоги залишаються задоволеними, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється. Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді :