Постанова 4824 № 376/2957/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/824/7435/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Віговський С.І. 376/2975/19 Доповідач-Чобіток А.О. ПОСТАНОВА Іменем України 07 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого - Чобіток А.О. суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І. секретар - Зиль Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року в справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, - у с т а н о в и в : Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року визнаномирову угоду укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за якою: визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,40 кв.м., житловою площею 33,90 кв.м.; визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею, загальною площею 34,3 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м.. Роз`яснено наслідки затвердження мирової угоди, провадження у справі закрито. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки ніякої мирової угоди він не підписував, про існування вказаної справи він не знав, про її розгляд судом не повідомлявся. Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, колегія суддів приходить до наступного. Установлено, що 13.11.2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 у період з 18.05.2011 року; визнати за нею право власності по Ѕ частці квартириАДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 . Провадження у даній справі відкрито судом 14.11.2019 року та відповідно до копії супровідного листа, у цей же день копію вказаної ухвали разом із позовною заявою направлено відповідачу в справі - ОСОБА_1 .. Справу до розгляду в підготовчому засіданні призначено на 20.11.2019 року ( а.с.24, 26). У матеріалах справи міститься клопотання з підписами від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , датоване 20.11.2019 року та на якому проставлено вхідний штамп суду №1142/19 від 20.11.2019 року, у якому міститься інформація з проханням приєднати до матеріалів справи та затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі. Розгляд справи проводити без їх участі. У додатку до клопотання зазначено мирова угода на 1 арк.. ( а.с. 27). На самій мировій угоді, яка має підписи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , також проставлено вхідний штамп суду №11143/19 від 20.11.2019 року ( а.с. 28). Відповідно до довідки від 20.11.2019 року, складеної секретарем судового засідання без зазначення його прізвища та ініціалів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 20.11.2019 року о 15.00 год. не здійснювалося, у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх осіб, які беруть участь у справі в даній справі ( а.с. 29). 20.11.2019 року у підготовчому засіданні, без участі сторін, визнав мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнавши за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,40 кв.м., житловою площею 33,90 кв.м.; визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 34,3 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м.. Роз`яснено наслідки затвердження мирової угоди, провадження у справі закрито. Проте з таким висновком суду колегія суддів категорично не погоджується, оскільки до нього суд прийшов з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до порушення прав відповідача. Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно із частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків ( ч. 5 ст. 12 ЦПК). Статтею 190 ЦПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів. При цьому, в ухвалі про відкриття провадження відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, суд зазначає строк для подання відповідачем відзиву на позов, який відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Як вже зазначалось вище, то 14.11.2019 року суд першої інстанції відкрив провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна, зазначивши про направлення із ухвалою про відкриття загального позовного провадження копію позовної заяви та додані до неї матеріали, роз`яснивши відповідачу право подати відзив на позовну заяву в строк до 20.11.2019 року, тобто фактично надавши останньому строк для подання відзиву, який складає шість днів, що є порушенням ч. 7 ст. 178 ЦПК України. Мотивів, яким чином відповідач встиг би отримати вищевказані документи та надати відзив на позовну заяву до 20.11.2019 року, ураховуючи ще й час на пересилання пошти, ухвала про відкриття провадження від 14.11.2019 року, не містить. Крім того, відповідно до частин 1, 3, 5, 6,8 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд визначені статтею 129 ЦПК України, а порядок їх вручення статтею

130. Згідно з частинами 1-4 ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Як убачається із матеріалів справи, то в порушення ст. 128 ЦПК України, судова повістка з викликом у підготовче засідання на 20.11.2019 року відповідачу не надсилалась. Так, у матеріалах справи міститься копія супровідного листа, який не є судовою повісткою у розумінні ст. 129 ЦПК України, відповідно до змісту вказаного листа 14.11.2019 року ОСОБА_1 направлялась ухвала суду від 14.11.2019 року та копія позовної заяви з доданими до неї документами ( а.с. 26). Будь-яких доказів того, що вказаний лист направлявся відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або був виданий позивачу для вручення відповідачу, та був отриманий відповідачем, матеріали справи не містять. Отже, встановлені обставини у їх сукупності, свідчать про те, що відповідач у встановленому законом порядку не був повідомлений про пред`явлення ОСОБА_2 до нього позову. Разом з цим, не зважаючи на вказані обставини, 20.11.2019 року суд першої інстанції прийняв до розгляду мирову угоду, подану через канцелярію суду, з підписами від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнав її з грубим порушенням ст. 207 ЦПК України. Як убачається із матеріалів справи, то в підготовче судове засідання, призначене на 20.11.2019 року сторони не з`явились, про що свідчить довідка від 20.11.2019 року, складена секретарем судового засідання без зазначення його прізвища та ініціалів ( а.с. 29). Частиною 1 ст. 7 ЦПК України визначено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 ст. 247 ЦПК України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Згідно з частинами 1, 3 ст. 248 ЦПК України, у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи. Логічний та системний аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання обов`язково, оскільки він фіксує процесуальні дії суду, тобто є основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи. Навіть у разі неявки учасників справи, протоколом судового засідання фіксується відповідне процесуальне судове рішення щодо подальшого перебігу справи ( відкладення справи чи перерва з зазначенням дати, розгляд справи у відсутність учасників справи та інше). Частина 2 ст. 247 ЦПК України вказує на те, що в разі неявки всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Будь-яких норм про те, що в разі неявки учасників справи чи в разі несправності звукозаписувального технічного засобу, протокол судового засідання не ведеться Цивільний процесуальний кодекс України не містить. Провівши підготовче судове засідання 20 листопада 2019 року без ведення протоколу судового засідання, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не фіксував перебіг судового розгляду справи, зокрема вирішення питання затвердження мирової угоди, яке також відбулось з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України) та за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом ( частина перша статті 198 ЦПК України). Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу - неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання ( п. 1). Отже, не маючи відомостей про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, суд першої інстанції зобов`язаний був відкласти підготовче засідання. Крім того, згідно із ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні, встановивши особи тих, хто бере участь у судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 217 ЦПК України, суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів; 2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді. Відповідно до ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (ч. 1). Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2). До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії ( ч. 3). Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі ( ч. 4). Аналіз указаних норм процесуального закону у їх сукупності, свідчить про те, що вирішення питання про затвердження мирової угоди судом повинно здійснюватись за обов`язкової участі сторін та/або їх представників, яким надані відповідні повноваження. Крім того, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, за умов пред`явлення ОСОБА_2 позову про визнання за нею права власності на Ѕ частину наведеного вище майна, незрозуміло якою є її поступка перед відповідачем, зважаючи на те, що за даною мировою угодою за нею визнається стовідсоткове право власності на належне ОСОБА_1 за правовстановлюючими документами майно. Отже, розглянувши питання затвердження мирової угоди без належного повідомлення відповідача про наявність відкритого провадження за позовом ОСОБА_2 до нього, без участі сторін та/або їх представників, судом першої інстанції постановлено незаконну ухвалу, яка підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду справи, при якому суд повинен її розглянути з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий: А. О. Чобіток Судді: О. В. Немировська Т. І. Ящук