LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд658/477/20

від 14.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И «14» вересня 2020 року м. Херсон Справа № 658/477/20 Провадження № 22-ц/819/1355/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя доповідач)Воронцової Л. П. суддів:Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Под`ячевої І. Д. від 05 травня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося з вище зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між банком та ОСОБА_1 договору від 02 квітня 2018 року останній отримав кредит у розмірі 600 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява, разом з «Умовами і правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку» складає між ним і банком договір. Відповідач, у порушення умов договору, належним чином зобов`язання за договором не виконував, внаслідок чого станом на 08 грудня 2019 року має заборгованість в сумі 15 931,56 грн, яка складається з: 11 312,82 грн заборгованості за тілом кредиту; 806,93 грн заборгованості за простроченими відсотками; 2 576,97 грн заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; штрафів: 500 грн фіксована частина; 734,84 грн процентна складова, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також вирішити питання про розподіл судових витрат. Заочним рішенням Каховського міськрайоного суду Херсонської області від 05 травня 2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 312,82 грн (тіло кредиту), а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 492,42 грн. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило рішення суду, в частині відмовлених позовних вимог, скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що суд першої інстанції не взяв до уваги, як доказ укладення кредитного договору і погодження між сторонами істотних умов договору, довідку про умови кредитування, підписану відповідачем. Відповідач з заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції не звертався, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, тому рішення суду в цій частині не переглядається. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав. Задовольняючи позовну заяву в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду письмового договору, підписаного відповідачем, про те, що він приймає умови щодо нарахування відсотків і штрафів; кредитний ліміт був встановлений на рівні 600 грн, тому стягнув залишок заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 312,82 грн. Справа переглядається в апеляційному порядку в частині оскаржених висновків суду. Повністю з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав. Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як складову частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02 квітня 2018 року шляхом підписання відповідачем заяви. При цьому колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем надано суду підписану відповідачем 02 квітня 2018 року довідку про умови кредитування (Паспорт споживчого кредиту), у якій зазначено: «Підтверджую отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування». У вказані довідці зазначено: процентна ставка у пільговий період становить 0,01 % річних, поза межами пільгового періоду 42 % річних для картки «Універсальна Голд» та 43,2 % річних для картки «Універсальна»; при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту - 84 % річних для картки «Універсальна Голд» та 86,4 % річних для картки «Універсальна»; штраф за прострочення платежів більш ніж на 30 днів 500 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій та інші умови кредитування. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено та не підтверджено того, які саме умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і які саме тарифи і умови кредитування мав на увазі відповідач, підписуючи заяву, та відповідно, які він брав на себе зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами, винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, не відповідає матеріалам справи. Отже, матеріали справи свідчать про наявність між сторонами кредитних правовідносин на підставі кредитного договору № б/н від 02 квітня 2018 року у вигляді відновлювальної кредитної лінії з встановленим кредитним лімітом на платіжну карту, який був укладений сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви та довідки про умови кредитування (Паспорт споживчого кредиту). Відповідач на підставі договору, для здійснення операцій з отримання та повернення кредитних коштів, отримав кредитну картку «Універсальна Голд» № НОМЕР_1 зі стоком дії до 2022 року. Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , останній активно користувався карткою. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами існують кредитні правовідносини на підставі кредитного договору № б/н від 02 квітня 2018 року у вигляді відновлювальної кредитної лінії, а також те, що для здійснення операцій з отримання та повернення кредиту за даним кредитним договором відповідач отримав картку. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором станом на 09 грудня 2019 року утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку банку, наданого до позовної заяви становить 15 931,56 грн, з яких: 11 312,82 грн - заборгованість за тілом кредиту; 806,93 грн заборгованість за простроченими відсотками; 2 576,97 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; штрафи: 500 грн фіксована частина; 734,84 грн процентна складова. Однак, повністю з таким розміром заборгованості за кредитним договором, колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, оскільки відповідач уклав кредитний договір з позивачем та отримав кредитні кошти, він зобов`язаний повернути їх та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Довідка про умови кредитування (Паспорт споживчого кредиту), який підписаний відповідачем, містить в собі дані про встановлений розмір процентів у пільговий період 0,01 % річних, поза межами пільгового періоду 42 % річних для картки «Універсальна Голд»; при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту - 84 % річних для картки; штраф за прострочення платежів більш ніж на 30 днів 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій та інші умови кредитування. З позовної заяви вбачається, що крім заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 312,82 грн, АТ КБ «ПриватБанк» також просив стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками станом на 31 серпня 2019 року у сумі 806,93 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у сумі 2 576,97 грн; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн та штраф (процентна складова) 734,84 грн. Колегія суддів погоджується з розміром заборгованості за простроченими відсотками, як такими, що відповідають умовам, викладеним в довідці про умови кредитування, однак не погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 2 576,97 грн, виходячи з наступного. У довідці про умови кредитування (Паспорт споживчого кредиту), яка підписана відповідачем, міститься умова, що при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту процентна ставка становить 84 % річних. Згідно позовної заяви, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з відповідача заборгованість саме за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 2 576,97грн. При цьому, представник Банку у своїх письмових поясненнях наданих суду апеляційної інстанції обґрунтовував наявність заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України тим, що з 01 квітня 2019 року були впроваджені зміни до Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п.2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна» та 84 % - для картки «Універсальна Голд». Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, в разі прострочення виконання грошового зобов`язання, процентні ставки, які застосовуються при визначенні суми боргу, яку боржник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора, поділяються на встановлені законом (три проценти річних від простроченої суми) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В довідці про умови кредитування не зазначено, що процентна ставка за невиконання зобов`язання за кредитним договором у розмірі 84% застосовується відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02 квітня 2018 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємної частини спірного договору. Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, передбачено, зокрема, що в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5 договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна», 84 % - для картки «Універсальна Голд» та 74,4 % - для преміальних карток. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи і які не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як складову частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02 квітня 2018 року шляхом підписання відповідачем заяви. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 84 %. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у сумі 2 576,97 грн, як таких, що передбачені договором, задоволенню не підлягають. Вимог про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не пред`явив. Що стосується позовних вимог про стягнення штрафів, то на думку колегії суддів вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Умовами укладеного кредитного договору, викладеними в довідці про умови кредитування, визначено, що за прострочення більш ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою, клієнт зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Таким чином, розмір процентної складової штрафу в даному випадку слід вираховувати з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 312,82 грн та суми заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 806,93 грн, а тому він становить 605,99 грн ((11 312,82 грн + 806,93 грн) х 5 %). При прийнятті остаточного рішення у справі колегія суддів враховує також положення ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому підставами позову згідно зі ст. 175 ЦПК України, які суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а предметом позову, є спосіб захисту права, який він просить суд застосувати до відповідачів. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). На підставі вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню частково, рішення суду в частині відмовлених позовних вимог про стягнення прострочених відсотків і штрафів скасуванню, з постановленням нового рішення про часткове задоволення вказаних позовних вимог, стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 806,93 грн, штрафів: фіксована частина 500 грн; процентна складова 605,99 грн, а всього 1 912,92 грн; в решті рішення суду підлягає залишенню без змін. Згідно вимог ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, враховуючи пропорційність задоволених вимог Банку, судовий збір, сплачений останнім при подачі апеляційної скарги, підлягає стягненню пропорційно задоволених вимог Банку (41 %), у розмірі 1 292,73 грн (3 153,00 грн х 41 %), сплачений при подачі апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 05 травня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та штрафів скасувати, ухвалити нове. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за простроченими відсотками в сумі 806,93 грн та штрафи: фіксована частина 500 грн; процентна складова 605,99 грн, а всього 1 912,92 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» у відшкодування витрат по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги пропорційно до задоволеної частини вимог 1 292,73 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Л. П. Воронцова Судді: П. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»