Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2024/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2024/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА Іменем України 15 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів: Коротких А.Ю., Федотова І.В., за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Український шлях» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український шлях» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби умісті Києві, Державної фіскальної служби України, в якій просило визнати протиправним та скасувати: - рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.11.2018 №990194/41874219 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" від 31.10.2018 № 1; - рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.11.2018 №990195/41874219 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" від 31.10.2018 № 2; - рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстраціївід 27.11.2018 №1002812/41874219 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" від 15.11.2018 № 4; - рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 03.12.2018 № 47870/41874219/2 про залишення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" без задоволення та рішення комісії контролюючого органу без змін; - рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 03.12.2018 № 47882/41874219/2 про залишення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" без задоволення та рішення комісії контролюючого органу без змін. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: - від 31.10.2018 № 1, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях", датою її подання до реєстрації 05.11.2018; - від 31.10.2018 № 2, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях", датою її подання до реєстрації 05.11.2018; - від 15.11.2018 № 4, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях", датою її подання до реєстрації 16.11.2018. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 15.11.2018 №990194/41874219 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" від 31.10.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 15.11.2018 №990195/41874219 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" від 31.10.2018 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 27.11.2018 №1002812/41874219 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" від 15.11.2018 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 31.10.2018 № 1, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях", датою її направлення до реєстрації 05.11.2018; від 31.10.2018 № 2, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях", датою її направлення до реєстрації 05.11.2018; від 15.11.2018 № 4, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях", датою її направлення до реєстрації 16.11.2018. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у м. Києві просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за результатами розгляду наданих позивачем документів, яких було недостатньо для реєстрації податкових накладних, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було правомірно прийнято оскаржувані рішення від 15.11.2018 № 990194/41874219, № 990195/41874219 та від 27.11.2018 № 1002812/41874219 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2018 № 1, від 31.10.2018 № 2 та від 15.11.2018 № 4, які виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях" на адресу контрагента позивача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деренківець". Товариство з обмежено відповідальністю «Український шлях» у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях" (підрядник) і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Деренківець" (замовник) укладений договір підряду від 26.10.2018 № 001, яким передбачено, що підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати власними силами та засобами ремонтні роботи приміщень ферм замовника (пункт 1.1). На виконання своїх зобов`язань за договором підряду Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Деренківець" сплатило позивачу передоплату за договором підряду в сумі 8 630 000,00 грн. з ПДВ для виконання позивачем першого етапу договору-розроблення проектно-кошторисної документації та придбання необхідних будівельних матеріалів. Вказані обставини підтверджуються платіжними дорученнями Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деренківець" від 31.10.2018 № 1942 на суму 4 200 000,00 грн. з податком на додану вартість, від 31.10.2018 №1946 на суму 4 200 000,00 грн. з податком на додану вартість, від 08.11.2018 №1985 в сумі 80 000,00 грн. з податком на додану вартість, від 15.11.2018 №2016 в сумі 150 000,00 грн. з податком на додану вартість, а також банківськими виписками по рахунку позивача від 31.10.2018, від 08.11.2018 та 15.11.2018. Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях" відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні: від 31.10.2018 №1 на суму 4 200 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 700 000,00 грн., від 31.10.2018 №2 на суму 4 200 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 700 000,00 грн., від 15.11.2018 №4 на суму 150 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 25 000,00 грн. та вказані податкові накладні направлено для реєстрації до Єдиного державного реєстру податкових накладних. Згідно з квитанціями від 05.11.2018 податкові накладні від 31.10.2018 №1, №2 та згідно з квитанцією від 16.11.2018 податкову накладну від 15.11.2018 №4 прийнято контролюючим органом, але реєстрація вказаних податкових накладних зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, у зазначених квитанціях контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надалі 13.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях" було надано контролюючому органу письмові пояснення та первинні документи щодо податкових накладних від 31.10.2018 № 1 та № 2, а також 25.11.2018 - письмові пояснення та первинні документи щодо податкової накладної від 15.11.2018 №4. Комісія регіонального рівня (ГУ ДФС у м. Києві), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла Рішення від 15.11.2018 р. за №990194/41874219 і №990195/41874219 про відмову у реєстрації податкових накладних Позивача №1 і №2, а також Рішення від 27.11.2018 №1002812/41874219 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 (копії рішень додаються). Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 15.11.2018 №990194/41874219 та №990195/41874219 про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.10.2018 №1 та №2, а також рішення від 27.11.2018 №1002812/41874219 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання позивачем копій первинних документів. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач після процедури адміністративного оскарження, звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оскаржувані рішення не відповідають приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано всі необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій за податковими накладними від 31.10.2018 №1, від 31.10.2018 №2 та від 15.11.2018 №4, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині вимог, у задоволенні яких було відмовлено, та не містять спростувань щодо обґрунтованого розподілу судових витрат, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає. Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою. Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117). Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 12 Порядку № 117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Відповідно до пункту 13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Критерії ризиковості платника податку визначені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Колегія суддів звертає увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/. З матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" від 31.10.2018 №1, від 31.10.2018 №2 та від 15.11.2018 №4, критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, контролюючим органом не визначено обгрунтованих підстав щодо встановлення ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості. Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстру податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України). Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246). Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях" складено та направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних, податкові накладні від 31.10.2018 №1, від 31.10.2018 №2 та від 15.11.2018 №4, проте враховуючи те, що податкові накладні не були зареєстровані, позивачем до контролюючого органу були надіслані наступні повідомлення про подання пояснень та копій документів: - від 13.11.2018 №1 по відмовленій податковій накладній від 31.10.2018 №1, в якому вказано, що на виконання робіт визначених у договорі від 26.10.2018 №001 була здійснена часткова попередня оплата за ремонтні роботи згідно вказаного договору відповідно до платіжного доручення від 31.10.2018 №1942; - від 13.11.2018 №2 по відмовленій податковій накладній від 31.10.2018 №2, в якому вказано, що на виконання робіт визначених у договорі від 26.10.2018 №001 була здійснена часткова попередня оплата за ремонтні роботи згідно вказаного договору відповідно до платіжного доручення від 31.10.2018 №1946; - від 25.11.2018 №3 по відмовленій податковій накладній від 15.11.2018 №4. Проте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 15.11.2018 №990194/41874219 та від 15.11.2018 №990195/41874219, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 31.10.2018 №1 та від 31.10.2018 №2, з підстав ненадання позивачем копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Крім того, Комісією прийнято рішення від 27.11.2018 №1002812/41874219, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.11.2018 №4, з підстав ненадання позивачем копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку) та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкової накладної до реєстрації. Як зазначалося, вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Отже, суд першої інстанції вірно вказав, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (вказана постанова набрала законної сили 10.12.2019), визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. Суд апеляційної погоджується з тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві в оскаржуваних рішеннях від 15.11.2018 №990194/41874219, від 15.11.2018 №990195/41874219 та від 27.11.2018 №1002812/41874219 не зазначено, копії яких конкретних документів необхідно надати позивачу. Посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що документи подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень. Водночас, позивачем зазначено та, в свою чергу, не спростовано апелянтом, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентом позивача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деренківець", копії яких наявні в матеріалах справи щодо реєстрації спірних податкових накладних від 31.10.2018 №1, від 31.10.2018 №2 та від 15.11.2018 №4, складено у відповідності до вимог законодавства та підтверджує факт реального виконання господарських зобов`язань між позивачем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Деренківець". Під час судового розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, належним чином не обґрунтовано суду законність оскаржуваних рішень від 15.11.2018 №990194/41874219, від 15.11.2018 №990195/41874219 та від 27.11.2018 №1002812/41874219. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на вимогу Комісії, було виконано покладений на нього обов`язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкових накладних та надання копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, відповідачем незважаючи на надання позивачем документів на підтвердження реальності здійснення операції з контрагентом позивача - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Деренківець" та, відмовлено у реєстрації податкових накладних від 31.10.2018 №1, від 31.10.2018 №2 та від 15.11.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів також враховує, що аналіз господарських операцій між позивачем та його контрагентами в межах розгляду даного спору не проводиться, позаяк це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що оскаржувані рішення не відповідають приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано всі необхідні документи за податковими накладними від 31.10.2018 №1, від 31.10.2018 №2 та від 15.11.2018 №4, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані. Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.11.2018 № 990194/41874219, від 15.11.2018 № 990195/41874219 та від 27.11.2018 № 1002812/41874219 про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, а вказані вище податкові накладні - реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя І.В. Федотов