Постанова 4855 № 640/19907/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19907/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шал-Буд» до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив зобов`язати відповідача зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №9 від 19.07.2019. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року позов задоволено повністю з виходом за межі позовних вимог, визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1229500/40747513 від 19.07.2019, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №9 від 19.06.2019 ТОВ «Шал-Буд» в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДПС України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних було прийнято правомірно. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась відсутністю правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, що була складена та направлена позивачем на реєстрацію в ЄРПН, при цьому незважаючи на надані товариством пояснення, в реєстрації податкової накладної було відмовлена зо відсутності законних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В силу положень ч.1 ст.311 КАС України, беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за наслідками господарських операцій з ТОВ «Пауер-Експерт» на підставі договору № 28/05-19 від 28.05.2019 (а.с.8-10), позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №9 від 19.06.2019 на суму 111355,20 грн, в тому числі ПДВ 18559,20 грн по першій події - поставка товару (а.с.16-17). Вказана податкова накладна були прийнята податковим органом, однак її реєстрація була зупинена, з огляду на її відповідність вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що відображено у квитанції від 15.07.2019 (а.с.19). З метою підтвердження наявності підстав для реєстрації в ЄРПН податкової накладної №9 від 19.06.2019 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 17.07.2019 №4 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної із додатками (а.с.21-68). 17.09.2019 Комісією прийнято рішення №1229500/40747513 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Шал-Буд» від 19.06.2019 №9 з підстав ненадання платником податку копії документів - розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Вважаючи, що у відповідача були наявні всі підстави для реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1229500/40747513 від 19.07.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, внаслідок чого наявні підстави для зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Редакція п. 201.16 ст. 201 ПК України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 21 лютого 2018 року на виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окремими положеннями наведеного Порядку не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі п. 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України. На час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція п. 201.16 ст. 201 ПК України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18. Колегія суддів зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, проаналізоване судом, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, колегія суддів доходить висновку щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної позивача, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, адже у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вказано критерій ризиковості, визначений виключно листом ДФС від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, внаслідок чого відповідне рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не можна вважати правомірними. Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі № 620/3556/18 та від 23 серпня 2019 року у справі № 540/2602/18, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. В той же час, відповідно до п.п.18-19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок зупинення №117) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Пунктами 23, 24 Порядку зупинення №117 передбачено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня. Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується. Отже, саме комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної і лише після отримання такого рішення, комісія центрального рівня набуває повноважень щодо прийняття зі свого боку іншого рішення. З наведеного вбачається, що рішення №1229500/40747513 від 19.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН було прийнято не комісією Державної фіскальної служби України, яка являється комісією центрального рівня, а комісією регіонального рівня, а саме Комісією ГУ ДФС у м.Києві. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано ГУ ДФС у м.Києві шляхом його приєднання до ГУ ДПС у м.Києві. Отже, Державна податкова служба України (правонаступник Державної фіскальної служби України) не є належним відповідачем в рамках даної справи в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії №1229500/40747513 від 19.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Натомість належним відповідачем в цій частині позовних вимог є саме ГУ ДПС у м.Києві, як правонаступник ГУ ДФС у м.Києві, комісією якого було прийнято оскаржуване рішення. При цьому, ДФС України подавало до суду першої інстанції клопотання про залучення ГУ ДФС у м.Києві у якості співвідповідача (а.с.205), однак судом першої інстанції не було залучено останнього в якості співвідповідача. Відповідно до ч.ч.3-7 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Таким чином, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями, щодо вирішення питань про залучення належного відповідача та/або співвідповідача у даній справі. Відтак, на вказаній стадії колегія суддів позбавлена процесуальної можливості усунути виявлені недоліки при розгляді справи в суді першої інстанції. Також, колегією суддів враховано, що суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного відповідача. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №826/12172/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, який має бути врахований судом. Водночас, колегія суддів зважає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідними позовними вимогами до ГУ ДФС у м.Києві (ГУ ДПС у м.Києві). При цьому, відповідно до п.4 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що Державна податкова служба України (правонаступник Державної фіскальної служба України) не є тим органом, комісія якого приймала рішення №1229500/40747513 від 19.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення при розгляді по суті позову до Державної податкової служби України. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про неможливість визнання протиправним та скасування рішень комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних не підлягають задоволенню, з огляду на чинність рішення Комісії ГУ ДФС у м.Києві про відмову в реєстрації такої податкової накладної. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Шал-Буд» до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 05 жовтня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма