Постанова 4855 № 826/16311/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16311/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС ДПС у місті Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Відзив У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено перевірку ОСОБА_1 , за результатами якої 30.03.2018 року складено акт №1552/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року" (далі - акт перевірки). Актом перевірки встановлені порушення позивачем: п. 179.1 статті 179 ПК України з урахуванням п.п. 49.18.4 п. 49.18 статті 49 ПК України, що виявилось у неподаннні податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві; п.п. "а" п. 176.1 статті 176, п. 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, що призвело до ненаданння до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; п.п. 168.2.1 статті 168 ПК України з урахуванням п.п. 164.2.10 статті 164, п.п. 174.2.2 статті 174, п. 174.6 статті 174 ПК України, що призвело до незадекларування доходу у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна у сумі 150 000,00грн., відповідно позивачем занижено та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в загальній сумі 7500,00грн.; п.п. 1.2, 1.3, 16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, що призвело до заниження та неперерахування до бюджету військового збору за 2016 рік в розмірі 2250,00грн. На підставі встановлених порушень відповідачем 30.05.2018 року прийняті податкові повідомлення - рішення №0063214202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9375,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 7500,00грн. та штрафні санкції 1875,00грн.; №0063224202, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00грн.; №0063234202, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00грн. та №0063244202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 2 812,50грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 2250,00грн. та штрафні санкції 562,50грн. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.09.2016 року між позивачем (обдаровуваний) та ОСОБА_2 (дарувальник) укладено договір дарування квартири, який посвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №1-3898. Відповідно до умов вказаного договору дарувальник передав безоплатно у власність, а обдарований прийняв в дар квартиру АДРЕСА_1 . У той же час, згідно з даними наданої позивачем копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 . Згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом. Згідно із приписами пункту 174.6 статті 174 Податкового кодексу України кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Пунктом 174.1 статті 174 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом спадщини платника податку є, зокрема, об`єкт нерухомості. При цьому відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Ставки податку на доходи фізичних осіб, за якими оподатковуються об`єкти спадщини, передбачено пунктами 174.2 та 174.6 статі 174 Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою у разі, якщо успадковуються членам сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, якими, згідно Податкового кодексу України, вважаються батьки фізичної особи, чоловік та дружина, діти, у тому числі усиновлені згідно підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Інші члени сім`ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення. На підтвердження першого ступеня споріднення та як наслідок відсутності податкового зобов`язання щодо отриманого доходу у вигляді спадщини/дарування у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_1 . Так, згідно з даними вказаного свідоцтва ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 . Отже, по договору дарування квартири від 16.09.2016 року ОСОБА_1 отримала в дарунок квартиру від батька - ОСОБА_2 , що свідчить про перший ступень їхнього споріднення, а відтак на отримане майно поширюється дія підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України, а не пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягають скасуванню, оскільки нарахування податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій, у даному випадку суперечить вимогам статті 174.2.1 Податкового кодексу України, згідно з яким за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.