Постанова 4855 № 620/3599/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3599/19 Головуючий у І інстанції - Тихоненко О.М. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мощенське" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- В С Т А Н О В И Л А: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мощенське» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.09.2019 року № 00000163306 та № 00000173306. Свої вимоги Позивач обґрунтовував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що прийняті в порушення вимог чинного законодавства, оскільки за даними бухгалтерського обліку Товариства, поворотна фінансова допомога була не лише отримана фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , але і частково повернута СТОВ «Мощенське». Також зазначав, що не існує жодного вироку щодо посадових осіб СТОВ «Мощенське», яким було б підтверджено факт ненадання поворотної фінансової допомоги вказаним особам. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 05.09.2019 року № 00000163306 та № 00000173306. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Головне управління ДПС у Чернігівській області в апеляційній скарзі зазначає, що приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо того, що Відповідач провів перевірку з питань, що були охоплені під час попередніх перевірок Позивача; що ним було порушено вимоги п. 102.1 ст. 102 ПК України щодо строків давності визначення грошових зобов`язань; що не існує жодного вироку щодо посадових осіб Позивача, яким було підтверджено факт ненадання поворотної фінансової допомоги; що висновок експерта не був предметом дослідження під час проведення перевірки, а тому не є належним доказом у розумінні КАС України. На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мощенське", в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є повністю обгрунтованим, а податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 05.09.2019 року № 00000163306 та № 00000173306 правомірно визнані судом першої інстанції протиправними та скасовані. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 11.03.2000 року СТОВ «Мощенське» зареєстроване в якості юридичної особи та взято на податковий облік як платника податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с.95-106). Як слідує з матеріалів справи, СТОВ «Мощенське» були видані суми поворотної фінансової допомоги наступним фізичним особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Зазначені суми поворотної фінансової допомоги були видані СТОВ «Мощенське» у 2013-2014 роках, що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 4 квартал 2013 року, за 1-4 квартали 2014 року і поданими підприємством до податкового органу 03.02.2014 року, 07.05.2014 року, 05.08.2014 року, 03.11.2014 року та 05.02.2014 року відповідно (том 1, а.с.60-74). На підставі наказу від 05.07.2019 року № 1399 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Мощенське» за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року з питань дотримання податкового законодавства щодо оподаткування наданої поворотної фінансової допомоги фізичним особам податком на доходи фізичних осіб та військовим збором (том 1, а.с.16). За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.07.2019 року № 549/13-06/03798607 (том 1, а.с.17-29), за висновками якого СТОВ «Мощенське» порушило: - пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, абзац «а» п. 176.2 ст. 176, п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (надалі також - Податковий кодекс України), в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на суму - 2 648 340,25 грн.; - пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, абзац «а» п. 176.2 ст. 176, п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на суму - 220 695,02 грн. На підставі вказаного акту перевірки 05.09.2019 року Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення (том 1, а.с.12, 14): № 00000163306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3 310 425,31 грн. (за податковим зобов`язанням - 2 648 340,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 662 085,06 грн.) № 00000173306, яким збільшено суму з військового збору у розмірі 275 868,78 грн. (за податковим зобов`язанням - 220 695,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 55 173,76 грн.). Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що протоколи допиту свідків, які лягли в основу проведення перевірки, не можуть вважатись належним доказом вчинення Позивачем податкового правопорушення за наявності реального руху активів підприємства та за відсутності відповідного вироку суду щодо посадових осіб такого підприємства. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Згідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. За умовами пп. 102.2.1 та 102.2.2 п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили. Пунктом 114.1 статті 114 Податкового кодексу України встановлено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, наказом Відповідача від 05.07.2019 року за № 1399, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, було призначено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року з питань дотримання податкового законодавства щодо оподаткування наданої поворотної фінансової допомоги фізичним особам, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором (т.1, а.с.16). Таким чином, при отриманні наказу від 05.07.2019 року за № 1399 у Позивача не було підстав для недопущення посадових осіб ГУ ДФС у Чернігівській області до проведення перевірки, оскільки товариство вважало, що контролюючий орган отримав податкову інформацію, передбачену пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, щодо наданої поворотної фінансової допомоги фізичним особам за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року. Натомість, в ході перевірки було з`ясовано, що ГУ ДФС у Чернігівській області були отримані протоколи допитів в якості свідків одинадцяти фізичних осіб у кримінальному провадженні № 32019270000000021 щодо сум поворотних фінансових допомог, що були видані СТОВ «Мощенське» у 2013-2014 роках, про що зазначено в Акті перевірки від 22.07.2019 року № 549/13- 06/03798607. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ГУ ДФС у Чернігівській області вийшло за межі питань та періодів окреслених наказом від 05.07.2019 року за № 1399 та, чим порушило пряму заборону встановлену п. 78.2 Податкового кодексу України і провело документальну позапланову перевірку передбачену підпунктами 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, з питань, що були охоплені під час попередніх перевірок СТОВ «Мощенське». Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2018 року Наказом № 1244 ГУ ДФС у Чернігівській області було призначено документальну планову виїзну перевірку СТОВ «Мощенське» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та спрати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (т.1, а.с.32). При цьому, серед питань, що були охоплені такою перевіркою було питання дотримання податкового законодавства щодо оподаткування наданої поворотної фінансової допомоги фізичним особам, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, у т.ч. наданої: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Зазначене підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи Актом документальної позапланової перевірки від 21.08.2018 року № 555/14/03798607 (т.1, а.с.33-59). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Таким чином, невиконання вимог пункту 78.2 статті 78 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а тому податкові повідомлення рішення прийняті за результатами незаконної перевірки також є протиправними. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивачем були видані суми поворотної фінансової допомоги у 2013-2014 роках: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Проте, наказом від 05.07.2019 року за № 1399, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України було призначено позапланову виїзну перевірку за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року з питань дотримання податкового законодавства щодо оподаткування наданої поворотної фінансової допомоги фізичним особам, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, однак, як вбачається з акта перевірки від 22 липня 2019 року, предметом перевірки стали суми поворотної фінансової допомоги, що були видані СТОВ «Мощенське» ще у 2013-2014 роках, які, окрім іншого, вже були охоплені під час попередніх перевірок СТОВ «Мощенське». Згідно п. 2.1 Розділу II Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 (далі - Наказ від 21.01.2014 року № 49) (чинного на момент спірних правовідносин), податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Колегія суддів зазначає, що на момент видачі спірних сум поворотної фінансової допомоги, а саме у 2013-2014 роках, діяли норми Податкового кодексу України за якими, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податковий кодекс України). Згідно п. 167.1 п. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Натомість, згідно пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку. Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» № 1621-VII від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014 року, підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 16-1 згідно із яким, тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. Як вірно встановлено судом першої інстанції, висновки контролюючого органу зводяться до того, що СТОВ «Мощенське» у 2013-2014 роках було виплачено поворотну фінансову допомогу ряду фізичних осіб, зокрема: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на загальну суму 14 713 001,39 грн. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що на підставі зібраних протоколів допитів свідків, вищезазначених фізичних осіб у кримінальному провадженні № 32019270000000021, перевіркою не підтверджено надання доходу у вигляді безвідсоткової поворотної допомоги або інших неоподаткованих доходів, які не підлягають оподаткуванню відповідно до ст. 165 Податкового кодексу України. З таких підстав контролюючий орган дійшов висновку, що СТОВ «Мощенське» є податковим агентом по відношенню до вищеописаних фізичних осіб, а тому зобов`язане сплатити за платників податків ПДФО та військовий збір. Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані доводи не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, колегія суддів зазначає, що в основу проведення перевірки СТОВ «Мощенське» лягли саме протоколи допиту свідків в межах кримінального провадження (т.1, а.с.171-223). Проте, не існує жодного вироку щодо посадових осіб СТОВ «Мощенське», яким було б підтверджено факт ненадання поворотної фінансової допомоги: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , іншого матеріалами адміністративної справи не містять. Як вірно встановлено судом першої інстанції, протоколи допиту свідків не можуть вважатись належним доказом вчинення Позивачем податкового правопорушення за наявності реального руху активів підприємства та за відсутності відповідного вироку суду щодо посадових осіб такого підприємства, з чим погоджується колегія суддів. Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного суду викладеними в постановах від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17, від 05.06.2018 року у справі № 809/1139/17, від 26.06.2018 року у справі № 826/5522/14, від 16.01.2018 року у справі № 826/442/13-а, від 17.01.2019 року у справі № 826/27183/15, від 17.04.2018 року у справі № 2а/0470/4507/12, від 18.06.2019 року у справі № 804/2057/16, які, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 05.09.2019 року № 00000163306 та № 00000173306 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Щодо долучених Відповідачем до матеріалів справи висновків експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Чернігівське відділення) від 06.11.2019 року № 4104-4113/19-24, від 29.01.2020 року № 428-430/20-24 та від 23.01.2020 року № 426/427/20-24 (т.1, а.с.225-244), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені в них обставини не були предметом дослідження під час проведення перевірки СТОВ «Мощенське», а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Окрім того колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в експертизах не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини справи та не дають підстави вважати, що Позивачем було порушено норми податкового законодавства України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління ДПС у Чернігівській області викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 14.09.2020 року.