Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/217/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2020 року справа №200/217/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 200/217/20-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача в нездійсненні перерахунку та несплаті індексації щомісячних страхових виплат за період з 01.04.2001, за винятком виплачених сум, без врахування розміру пенсії та визначення базових місяців, в яких відбулося підвищення пенсійних виплат, а також компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації страхових виплат з період з 01.04.2001 по день фактичної виплати щомісячних страхових виплат; - зобов`язати відповідача нарахувати і сплатити індексацію щомісячних страхових виплат за період з 01.04.2001 за винятком виплачених сум, без врахування розміру пенсії та визначення базових місяців, в яких відбулося підвищення пенсійних виплат, а також компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з 01.04.2001 по день фактичної виплати; - стягнути моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в фонді соціального страхування, як особа яка має зареєстрований страховий випадок - отриману травму на виробництві, отримує щомісячні страхові виплати у зв`язку із втратою працездатності на 25%. У липні 2019 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив повідомити про нарахування та виплату індексації щомісячних страхових виплат за весь час перебування на обліку в фонді соціального страхування. Листом від 16.08.2019 року Фонд соціального страхування повідомив про те, що через невиконання позивачем обов`язку про надання до фонду інформації про проведення індексації заробітної плати, зміну розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, стану працевлаштування, в нього були відсутні вихідні дані, необхідні для проведення індексації щомісячних страхових виплат. З 11.10.2017 нарахування індексації здійснюється відповідно до ч. 15 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування одночасно із проведенням перерахунку щомісячної страхової виплати відповідно до ч. 2 ст. 37 цього Закону. Позивач вважає, що відповідач з 01.04.2001 не нараховував індексації щомісячних страхових виплат за відсутності на те підстав, чим порушив право позивача на отримання індексації страхової виплати через знецінення доходів, а також право на отримання компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати через несвоєчасну виплату сум індексації. В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача, внаслідок якої позивач отримував щомісячні страхові виплати без індексації, в меншому ніж належить розмірі, спричинила моральні страждання позивача та свідчить про наявність підстав для стягнення моральної шкоди. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01.04.2001 року по 31.05.2014 року; зобов`язано нарахувати та виплатити індексацію щомісячних страхових виплат з 01.04.2001 року з урахуванням фактично виплачених сум без врахування розміру пенсії та визначення у якості базових місяців, в яких відбулося підвищення пенсійних виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Порядком індексації передбачено суттєву обставину: у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Для правильного визначення місяця, в якому відбулося підвищення доходу (у даному випадку пенсії) та який буде при розрахунку вважатися базовим, індексація за який не буде проводитися та у який буде змінюватися коефіцієнт інфляції, відповідачу необхідне отримання відомостей з Пенсійного фонду щодо розміру пенсії потерпілого при проведенні індексації. Не володіючи інформацією щодо місяців підвищення доходу потерпілого, визначитися з базовими місяцями та застосувати вірні індекси інфляції при проведенні індексації неможливо. Органи Фонду не повинні та не мають можливості звертатися до територіальних органів Пенсійного Фонду, до органів Державної фіскальної служби з метою отримання інформації про щомісячний розмір отримуваної пенсії та місяців її підвищення щодо будь-якого потерпілого на виробництві, оскільки ці відомості є персональними даними. Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Тому після отримання документів, необхідних для здійснення індексації щомісячної страхової виплати позивачу, Бахмутським відділенням нарахована та виплачена індексація за три роки з моменту надання документів. В зв`язку із змінами до Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон № 1282-XII), внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (далі Закон № 2148-VIII) з жовтня 2017 року суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, індексації не підлягають. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з`явилися, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до акту № 1 про нещасний випадок від 27.08.1999, копія якого наявна в матеріалах справи, отримав трудове каліцтво 25.08.1999. Постановою Артемівського міського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 688 від 31.07.2001 у зв`язку із отриманням ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 25.08.1999, на підставі матеріалів особової справи потерпілого № 0503100688 (р/н страхувальника НОМЕР_1 ) відповідно до висновку МСЕК серії 2-18 АВ № 016326 від 10.01.2000, яким встановлено 25% втрати працездатності, з 01.04.2001 року позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 26,64 грн. Згідно з довідкою МСЕК № 087888 року від 25.10.2002 за наслідком проведеного огляду підтверджено встановлену позивачу 25% втрату професійної працездатності з 10.01.2002, датою наступного переогляду визначено 25.03.2004. Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА № 400406 від 02.03.2011 позивачу встановлено безстроково 1 групу інвалідності за загальним захворюванням. Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 в період з 26.01.2001 по 09.03.2011 позивач працював у ВАТ Часівоярський вогнетривкий комбінат. 09.03.2011 позивача звільнено через виявлення невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я (інвалід 1 групи). В заяві до відділення виконавчої дирекції ФССНВВ та ПЗ у м. Бахмут Донецької області від 03.05.2017 позивач просив відділення відповідача проводити щомісячну індексацію страхової виплати (арк. справи 48). Постановою відповідача № 0503/688/12 від 10.05.2017 позивачу призначено розраховану суму індексації щомісячної страхової виплати за травень 2015 року - грудень 2015 року, січень 2016 року квітень 2016 року, грудень 2016 року, червень 2014 року грудень 2014 року, січень 2015 року квітень 2015 року в сумі 968,83 грн. та розраховану суму фіксованої індексації за вересень 2015 року - квітень 2016 року в сумі 293,04 грн. (арк. справи 55) Листом від 16.08.2019 позивач повідомлено про те, що до 11.10.2017 порядок індексації страхових виплат визначався Законом України Про індексацію грошових доходів населення та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р №1078. Водночас, через невиконання позивачем обов`язку про надання до фонду інформації про проведення індексації заробітної плати, звільнення, зміну розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, в Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області були відсутні вихідні дані, необхідні для проведення індексації щомісячних страхових виплат. З 11.10.2017 нарахування індексації здійснюється відповідно до ч. 15 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування одночасно із проведенням перерахунку щомісячної страхової виплати відповідно до ч. 2 ст. 37 цього Закону. Згідно довідки № 18.03.1/355 від 24.01.2020 про нараховані та виплачені суми індексації доходів за період з 01.04.2001 по 31.12.2019 позивачу нараховано індексацію у червні 2014 року в сумі 7,64 грн., у липні 2014 року - 16,67 грн., у серпні 2014 року 16,67 грн., у вересні 2014 року - 20,15 грн., у жовтні 2014 року 20,15 грн., у листопаді 2014 року 29,41 грн., у грудні 2014 року 35,89 грн., у січні 2015 року 40,75 грн., у лютому 2015 року 49,09 грн., у березні 2015 року 57,66 грн., у квітні 2015 року 73,17 грн., у травні 2015 року 106,05 грн., у червні 2015 року 153,29 грн., у липні 2015 року 161,63 грн., у серпні 2015 року 161,63 грн., у лютому 2016 року - 3,24 грн., у березні 2016 року 3,24 грн., у квітні 2016 року 3,24 грн., у грудні 2016 року 9,26 грн., у серпні 2017 року 18,79 грн., у вересні 2017 року 18,79 грн., нараховано та виплачено фіксовану суму індексації з 2012 року на підставі Постанови КМУ № 526 від 13.06.2012 в період з вересня 2015 року по квітень 2016 року - в сумі 36,63 грн. на місяць, з жовтня по грудень 2017 року в сумі 18,79 грн. на місяць (арк. справи 44). З січня 2018 року фонд припинив нарахування і виплату індексації у зв`язку з тим, що збільшення щомісячної страхової виплати у січні 2018 року внаслідок перерахунку відповідно до частини 2 статті 37 Закону України Про загальнообов`язкове соціальне страхування перевищило розмір індексації. Вказані фактичні обставини не є спірними між сторонами, позивачем в позові не наведено не визначено зауважень щодо правомірності припинення виплати розрахованої індексації з жовтня 2017 року включно. Спірним питанням цієї справи є не нарахування позивачу індексації щомісячної страхової виплати з 01.04.2001 та протиправність визначення базовим місяцем місяця підвищення пенсії під час проведення нарахування та вплати індексації до вересня 2017 року включно. Оцінка суду. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон № 1105-XIV, який набрав чинності з 01 квітня 2001 року. Вказаний Закон передбачає індексацію суми страхової виплати. Так, відповідно до частини 15 статті 42 Закон № 1105-XIV в редакції, яка була чинною, до 11 жовтня 2017 року було передбачено, що індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Статтею 2 вказаного Закону, яка визначає об`єкти індексації грошових доходів населення, в редакції, яка була чинною та підлягала застосуванню до 11 жовтня 2017 року, було визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (абз.5 ч. 1 ст. 2). Частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі: до 01 січня 2016 року - 101 відсоток, після 01 січня 2016 року - 103 відсотки (з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, яким внесено зміни до вказаного Закону, зокрема змінено відсоток порогу індексації в сторону збільшення). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Згідно зі статтею 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду. За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами. З 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким, зокрема: - частину 15 статті 42 Закону № 1105-XIV викладено в редакції, згідно з якою індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону; - абзац п`ятий частини першої 1 статті 2 Закону № 1282-XII викладено в редакції, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, - суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування. Статтею 5 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 42 Закону № 1105-XIV індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону, якою передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Отже, законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію страхових виплат. При цьому такий обов`язок не залежить від здійснення застрахованою особою певних активних дій, як помилково вважав відповідач. Посилання апелянта на неможливість отримання відомостей про доходи позивача є безпідставними з огляду за зміст Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України, що затверджено постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 року №

5. Відповідно до вказаного Положення Фонд соціального страхування, в тому числі: забезпечує ведення реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які у разі смерті потерпілого мають право на одержання страхових виплат; здійснює обмін Інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної фінансової політики, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Пенсійним Фондом України іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України (п.3.1.4) Крім того, спільною постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, передбачено, що у разі необхідності органи Пенсійного фонду повинні безкоштовно надавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків додаткову інформацію щодо призначення та розміру пенсій, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, допомоги на поховання і витрат на виплату та доставку пенсій (п.11). Так, порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Положеннями абзаців 1-3 пункту 10 Порядку № 1078 встановлено, що у разі, коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума. Якщо особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одночасно із щомісячною страховою виплатою виплачується пенсія, в першу чергу індексується сума щомісячної страхової виплати. Індексація пенсій у випадках, зазначених у першому і другому абзацах цього пункту, провадиться органами Пенсійного фонду на підставі довідок відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в яких зазначається сума призначеної страхової виплати, проіндексована її сума і сума індексації. Таким чином, виходячи з наведених вище положень, правові підстави для здійснення індексації одного виду грошового доходу (щомісячної страхової виплати) населення у разі підвищення розміру іншого (пенсії) на підставі отриманих від органу Пенсійного фонду України довідок про підвищення розміру відсутні. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 17 травня 2019 року у справі № 824/497/16-а (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81795779). Також, суд першої інстанції обґрунтовано вважав недоречними посилання управління на відсутність підстав для нарахування сум індексації за минулий період є такими, що не ґрунтується на положеннях ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV, відповідно до якої якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку. Вказаний висновок не спростовує і зміст ч. 4 ст. 47 вказаного Закону, яка передбачає, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Адже зазначена норма передбачає випадки, коли виплати призначені, але не одержані потерпілим. Тоді як у цій справі судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що виплати індексації страхових виплат не були призначені саме управлінням. З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та не сплаті індексації щомісячних страхових виплат без врахування розміру пенсії та визначення базових місяців в яких відбулось підвищення пенсійних виплат за період з 01 квітня 2001 року по 31 травня 2014 року за винятком виплачених сум та зобов`язання здійснити такі нарахування та виплати на користь позивача з урахуванням фактично виплачених сум підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги управління в цій частині наведених висновків судового рішення не спростовують. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 200/217/20-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 200/217/20-а залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 15 вересня 2020 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Л.В. Ястребова