Ухвала КАС ВС № 160/12235/19

УХВАЛА 14 вересня 2020 року Київ справа №160/12235/19 адміністративне провадження №К/9901/20817/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №160/12235/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірними рішень та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 17 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №160/12235/19 визначено колегію суддів у складі Рибачука А.І. (суддя-доповідач), суддів Стрелець Т.Г., Желєзного І.В. Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року суддів Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., Желєзного І.В. відведено від розгляду справи №160/12235/19 у зв`язку із порушенням порядку визначення судді для розгляду справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2020 року для розгляду справи №160/12235/19 визначено колегію суддів у складі Мельник-Томенко Ж.М. (суддя-доповідач), суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній відсутні посилання на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Так, заявник оскаржує рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року. Касаційну скаргу подано (здано на пошту) 14 серпня 2020 року. Судом установлено, що скаржником пропущено строк касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року. Так, прохальна частина касаційної скарги містить вимогу до Суду про поновлення строку на касаційне оскарження. Однак, скаржником не наведено причин пропуску строку на касаційне оскарження, які Суд міг би визнати поважними. З огляду на викладене, відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути указані недоліки та надати до Суду: - обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, у випадку наявності підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення до касаційного суду зі скаргою у строк, визначений законом; - виправленої касаційної скарги відповідно до кількості учасників у справі із зазначенням підстав для касаційного оскарження, викладених з урахуванням положень частини четвертої статті 328 КАС України. На підставі викладеного, керуючись статтею 329, 332 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №160/12235/19- залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк Судді Верховного Суду