Постанова 4819 № 766/22646/19

_____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД_____ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 року місто Херсон єдиний унікальний номер справи 766/22646/19 номер провадження 22-ц/819/1150/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя (суддя-доповідач) Базіль Л.В., суддів: Ігнатенко П.Я., Семиженка Г.В., секретар Дундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 травня 2020 року ухвалене у складі судді Ус О.В. зі складенням повного рішення 19 травня 2020 року у цивільній справі № 766/22646/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди ВСТАНОВИВ: 12.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» з позовом, посилаючись на те, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ., однак фактично в квартирі не проживає та не є її власником. Однак відповідно до інформації ПП «Херсонтеплогенерація» станом на 03.07.2019 року йому нараховано відповідачем заборгованість в сумі 6997,22 гривні за нібито спожиту теплову енергію, надану до квартири АДРЕСА_2 . Нараховану відповідачем заборгованість вважає безпідставною, оскільки він не є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються відповідачем, договір на постачання теплової енергії між ним та відповідачем ніколи не укладався, зазначені послуги ним ніколи не отримувались. Вказує на те, що у квартирі його батька з травня 2006 року встановлено автономне газове опалення, проте представники відповідача жодного разу не намагалися провести обстеження квартири з метою проведення технічних чи профілактичних оглядів, не надіслали жодного запиту до ПрАТ «Херсонгаз», «Херсонська ТЕЦ» про встановлення в цій квартирі автономного опалення. Зазначає, що він систематично отримує на своє ім`я рахунки, виписані відповідачем із заборгованістю за нібито надані відповідачем послуги з теплопостачання, відповідач зазначену інформацію також розмістив на дверях під`їзду. Такі неправомірні дії відповідача порушують його права та інтереси, оскільки він змушений витрачати свій час та сили для з`ясування обставин нібито існуючого боргу, зазначена інформація негативно впливає на думку сусідів про нього. Маючи військове звання полковника такі дії відповідача ганьблять його офіцерську честь і завдають йому сорому і неабияких душевних переживань. Посилаючись на викладені обставини, просив визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування йому заборгованості за теплову енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 6997,22 грн. у квартирі АДРЕСА_2 за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно; зобов`язати відповідача списати з особового рахунку незаконно нараховану заборгованість; відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.; стягнути понесені ним судові витрати по цій справі, в тому числі витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема вказує, що твердження суду про те, що відповідачем було вчинено дії на користь позивача у виді надання послуг, тому договір про надання послуг вважається фактично укладеним з моменту надання таких послуг не ґрунтується на нормах законодавства, а такий підхід до вирішення справи є необґрунтованим та необ`єктивним, суд не звернув уваги, що належних та допустимих доказів про надання відповідачем послуг теплової енергії до квартири АДРЕСА_2 матеріали справи не містять, та як наслідок дійшов хибних висновків по справі. У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Херсонтеплогенерація» не погодилося з доводами скарги, а тому просило залишити рішення суду від 14.05.2020 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Із матеріалів справи вбачається, що власником квартири АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 29.03.1994 року є ОСОБА_2 , а відповідач ПП «Херсонтеплогенерація» надає до вказаної квартири послуги з теплопостачання (централізованого опалення). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. В зазначеній квартирі зареєстрований позивач, ОСОБА_1 , на ім`я якого у відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивачем правомірність відкриття особового рахунку на його ім`я не оспорюється. Згідно досудової вимоги попередження ПП «Херсонтеплогенерація» до абонента квартира АДРЕСА_2 , заборгованість за послуги з теплопостачання по о/р 27509 на 01 липня 2019 року складає 6997,22 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дії відповідача щодо нарахування йому заборгованості за теплову енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 6997,22 грн. у квартирі АДРЕСА_2 за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно та зобов`язання відповідача списати зазначену заборгованість, суд першої інстанції виходив з недоведеності зазначених вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з таких підстав. Відносини у сфері надання послуг з централізованого теплопостачання в Україні регулюються Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі-Правила), Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі -Порядок). Відповідно до п.25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Отже єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає. Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції на час виникнення спірних правовідносин, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 зазначеного закону). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач ПП «Херсонтеплогенерація» до квартири АДРЕСА_2 надає послуги з централізованого опалення, на ім`я позивача у відповідача відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Доказів того, що квартира АДРЕСА_2 відключена від мереж централізованого опалення суду не надано. Із матеріалів наданих ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи вбачається, що 11 травня 2006 року представником власника будинку, представником монтажної організації, представником виконавця послуг з ЦО і ГВП, власником квартири (уповноваженим ним особою) ОСОБА_1 складено акт про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП. Однак всупереч вимогам Порядку вказаний акт не був затверджений рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП. Інших доказів, які б підтверджували правомірність відключення квартири позивача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання їй послуг з постачання тепла матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не є учасником правовідносин у сфері надання будь-яких житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставними. Судом встановлено та не оспорюється позивачем, що на його ім`я у відповідача відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 за постачання теплової енергії, та він зареєстрований у спірному житлі. Таким чином наявність відкритого у відповідача на ім`я позивача особового рахунку, є підтвердженням існуючих між сторонами правовідносин з надання централізованого теплопостачання. Виходячи з положень Закону України «Про житлово комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 зазначеного закону). Доводи позивача з приводу його фактичного непроживання у спірному житлі та неотримання у зв`язку з цим комунальних послуг, колегія суддів відхиляє, оскільки належних та допустимих доказів зареєстрованого місця свого перебування у відповідності до чинного законодавства позивачем не надано. Зважаючи на наведене, враховуючи, що позивач не довів законність відключення від центрального теплопостачання квартири АДРЕСА_2 та відсутність у нього обов`язку оплати наданих відповідачем комунальних послуг, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого рішення суду не впливають. Керуючись ст.ст.367,374,375 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий Л.В. Базіль Судді: П.Я. Ігнатенко Г.В. Семиженко Повний текст постанови складено 11 вересня 2020 року. Головуючий Л.В. Базіль