Ухвала КАС ВС № 200/480/20-а

УХВАЛА 09 вересня 2020 року м. Київ справа № 200/480/20-а адміністративне провадження № К/9901/22312/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 по справі №200/480/20-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо визначення розміру пенсії за віком всупереч частини 1 статті 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2017 року з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та з 01 березня 2019 року без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 та без застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%; - зобов`язати відповідача здійснити, з урахуванням раніше фактично виплачених сум, перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком згідно частини 1 статті 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2017 року з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з 01 березня 2019 року з застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пункту 2, 5 Постанови Кабінету міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році», пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до другого речення абзацу 5 частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції закону від 28 грудня 2007 року; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226; - зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2020, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року , відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226 та прийнято нову постанову в цій частині. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226 задоволено. Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226 та прийняти вмотивоване рішення про перерахунок пенсії. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Так, згідно з приписами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Разом з тим, за змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб`єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має. В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «б» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, те, що позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника. Проте, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах а», «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у вказаній справі, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених п.п. "а-г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити. Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 по справі №200/480/20-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій Л.В. Тацій Л.В. Тацій