Постанова 4824 № 752/15153/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 752/15153/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Хоменко В.С. провадження №22-ц/824/10013/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 09 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Судді-доповідача: Олійника В.І., суддів: Кулікової С.В., Желепи О.В., при секретарі Бондаренко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просила визнати виконавчий лист, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 16 лютого 2017 року у цивільній справі №752/15153/16-ц (провадження № 2/752/5325/16) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 08-038/421 від 22.08.2007 року у розмірі 129 003,25 доларів США, що в еквіваленті становить 3 495 317 грн. 52 коп., 109 755,51 доларів США, що в еквіваленті становить 2 973 803 грн. 80 коп. заборгованості за відсотками та 159 276 грн. 59 коп. судового збору, таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі та до розгляду цієї заяви зупинити виконання за вказаним виконавчим листом. В обґрунтування заяви заявник вказувала, що 22 серпня 2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №08-038/421, відповідно до якого позивач надав відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти з максимальним лімітом заборгованості в сумі 131 798 доларів США зі сплатою 5,5 % перший рік та 13,2 %, починаючи від другого року річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 21 серпня 2029 року. Виконання умов кредитного договору було забезпечене іпотекою відповідно до іпотечного договору №02-038/774 від 22 серпня 2007 року. Зазначала, що 30 листопада 2016 року Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №08-038/421 від 22 серпня 2007 року у розмірі 129003,25 доларів США, що в еквіваленті становить 3 495 317 грн. 52 коп. заборгованості за кредитом, 109 755,51 доларів США, що в еквіваленті становить 2 973 803 грн. 80 коп. заборгованості за відсотками та 159 276 грн. 59 коп. судового збору. Водночас, 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» і у зв`язку з цим АТ «Альфа-Банк» стало правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». 26 лютого 2020 року АТ «Альфа-Банк» видало ОСОБА_1 довідку про відсутність претензій щодо виконання зобов`язань до фізичної особи №20490-23.1, і у зв`язку з цим вона звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким заяву задовольнити. Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не дослідив таку підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як припинення обов`язку боржника за виконавчим документом, а вказав лише на відсутність підстав задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки не було встановлено факту помилковості видачі виконавчого документа. Також зазначає, що суд не повідомив боржника про дату та час розгляду заяви і розгляд був проведений за відсутності боржника та його представника, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі. Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу і своїх заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року у справі №752/15153/16-ц задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №08-038/421 від 22.08.2007 року у розмірі 129 003,25 доларів США, що в еквіваленті становить 3 495 317 грн. 52 коп. заборгованості за кредитом, 109 755,51 доларів США, що в еквіваленті становить 2 973 803 грн. 80 коп. заборгованості за відсотками та 159 276,59 грн. судового збору. Встановлено, що 03 липня 2017 року на підставі виконавчого листа №752/15153/16-ц, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 16.02.2017 року на примусове виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54219194. Як вказував заявник в своїй заяві, вказаний виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 30.11.2016 року виконане та до неї відсутні претензії від АТ «Альфа-Банк». За ч.ч.1, 2, 4 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить Глава 50 Розділу І Книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України). Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України). З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вважав, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, не підлягала до задоволення у зв`язку з її необгрунтованістю, оскільки процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, а тому вірно відмовив у задоволенні заяви. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2020 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегії суддів, - п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 10 вересня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: