Постанова 4873 № 910/2333/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" вересня 2020 р. Справа№ 910/2333/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пашкіної С.А. суддів: Кропивної Л.В. Зубець Л.П. За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А. За участю представників: Від позивача: не з`явився; Від відповідача: не з`явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/2333/20 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 933 401, 30 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/2333/20 позов приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 933 401,30 грн. штрафу задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 466 700 грн. 65 коп. штрафу та 14 001грн. 03коп. судового збору. У задоволенні решту позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що: - поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, в свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано жодного документального підтвердження того, що порушення строків доставки вантажу сталося за відсутності вини відповідача. Відмовляючи в покладенні на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд зазначив про те, що суду не подано доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 538,01 грн, яка була надана у лютому. Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 538,01 грн. В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що: - суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував фактичні обставини, що мають значення для стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.20, справу №910/2333/20 призначено до розгляду на 01.09.2020. В судове засідання апеляційного господарського суду 01.09.2020 не з`явились представники сторін. Враховуючи те, що позивач та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у справі по суті, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників позивача та відповідача. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке. У лютому 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 933 401,30 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 14 001,03 грн та 13 538,01 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При розгляді спору по суті суд першої інстанції встановив наявність правових підстав для стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, зменшивши нараховані позивачем штрафні санкції до 466 700,65 грн., з огляду на приписи частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України. Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 13 538,01грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/2333/20 позов про стягнення 933 401,30 грн. штрафу задовольнити частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 466 700грн.65коп. штрафу та 14 001грн.03коп. судового збору. У задоволенні решту позову відмовлено. За приписами ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З тексту апеляційної скарги у цій справі вбачається, що рішення суду першої інстанції позивачем оскаржується лише в частині відмови в позові про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу, а відтак, враховуючи, що рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 466 700,65 грн. не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається. Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовних вимог. Щодо вимог в частині, що переглядається судом апеляційної інстанції, слід зазначити наступне. Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 538,01 грн, місцевий господарський суд зазначив про те, що суду не подано доказів того, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 538,01грн., які були надані у лютому з огляду на те, що суду подано, як доказ понесення витрат на професійну правничу допомогу, копію платіжного доручення від 17.03.2020 № 17.03.2020 на суму 107 594,05грн. з призначенням платежу: "Оплата по дог. № 845 от 30.03.2018 за прав.помощь за март 2020 без НДС", проте згідно з рахунком на оплату від 12.02.2020 № 86 на суму 13 538,01 грн. та актом приймання-передачі наданих послуг від 12.02.2020 № 1 професійна правнича допомога позивачеві була надана саме у лютому, а не у березні 2020 року. Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України). Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Позивачем до матеріалів справи були надані разом з відповіддю на відзив докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме: - копія договору №845 від 30.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги), укладеного між адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (далі - Об`єднання) і позивачем, за умовами якого клієнт доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених договором; - додаткові угоди №4 від 03.12.2018 та №26 від 09.12.2019; - копія акту №1 від 03.03.2020 приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди №40 від 12.02.2020; - розрахунок розміру винагороди адвоката; - копія рахунку №86 від 12.02.2020; - акт №1 приймання-передачі наданих послуг до додаткової уоди №40 від 12 лютого 2020; - копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом позивача професійної правничої допомоги при розгляді справи в Господарському суді міста Києва на суму 13 538,01 грн., що є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 538,01 грн. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/2333/20 скасувати в частині відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 538,01 грн., резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції: «Позов приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; ідентифікаційний код 00191129) до акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) про стягнення 933 401,30 грн. штрафу задовольнити частково. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; ідентифікаційний код 00191129) 466 700 (чотириста шістдесят шість тисяч сімсот) грн.65 коп. штрафу, 14 001 (чотирнадцять тисяч одну) грн. 03 коп. судового збору та 13 538 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн. 01 коп. витрат на професійну правничу допомогу». В іншій частині рішення залишити без змін.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/2333/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2020 Головуючий суддя С.А. Пашкіна Судді Л.В. Кропивна Л.П. Зубець