Постанова Миколаївський апеляційний суд № 474/805/18

09.09.20 22-ц/812/1386/20 Справа номер 474/805/18 Головуючий суду першої інстанції Фасій В.В. Провадження номер 22-ц/812/1386/20 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2020 року м.Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О.В., суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О., із секретарем судового засідання Цуркан І.І., за участі представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2020 року, ухвалене о 14 год.00 хв. під головуванням судді Фасій В.В. в приміщенні суду в смт.Врадіївка Миколаївської області, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, В С Т А Н О В И В: У вересні 2018 року ОСОБА_4 подав до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вищезазначений позов, який обґрунтовував наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , яка доводиться ОСОБА_8 та ОСОБА_5 сестрою, а ОСОБА_9 тіткою. Після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно, в тому числі квартира АДРЕСА_1 , яку, як зазначає позивач, вона мала намір заповісти своїй племінниці, однак не встигла зробити відповідного розпорядження. Після смерті сподкодавиці у вищезазначеній квартирі залишилася проживати ОСОБА_10 , яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Також із заявою про прийняття спадщини звернувся і ОСОБА_5 . Позивач вказував, що він в подальшому також звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус його повідомив, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. ОСОБА_4 зазначав, що строк на прийняття спадщини ним було пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що він проживає в іншій місцевості та здійснює догляд за своєю тяжко хворою цивільною дружиною ОСОБА_11 , з якою проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив визначити йому додатковий шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 . Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_5 вказував, що зазначені позивачем обставини, які стали причиною пропуску строку на прийняття спадщини, не підтверджені належними доказами, а також не є поважними. У зв`язку з чим просив у задоволенні позову ОСОБА_13 відмовити. Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2020 року позов ОСОБА_13 задоволено. Позивачу визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням законної сили. Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив із того, що здійснення позивачем догляду за ОСОБА_11 , яка є членом його сім`ї, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а доводи відповідача щодо неможливості задоволення позову спростовуються встановленими судом фактами. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не правильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, а також доводи, викладені у відзиві щодо неповажності причин пропуску ОСОБА_14 строку для прийняття спадщини. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Нормами статей 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Умовами частин першої та другої статті 1269 ЦК України визначено, що cпадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява подається спадкоємцем особисто. Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України). Підставою для задоволення цих вимог може бути доведений належними доказами факт поважності причин, з яких пропущено строк для подачі відповідної заяви спадкоємцем. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_12 (а.с.9), яка доводиться ОСОБА_8 та ОСОБА_5 сестрою, а ОСОБА_9 тіткою (а.с.9, 12-17). Згідно з довідкою Врадіївської селищної ради Миколаївської області від 28.08.2018 р. ОСОБА_10 проживала у квартирі АДРЕСА_1 однією сім`єю з ОСОБА_12 понад п`ять років до моменту її смерті (а.с.119). За життя ОСОБА_12 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала у рівних частках їй та її чоловікові ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11, 12, 25, 26). Відповідно до інформації зі Спадкового реєстру 19.03.2018 р. приватним нотаріусом Демченко Т.М. зареєстрована спадкова справа №14/2018 після смерті ОСОБА_12 (а.с.18). Згідно з інформацією вказаного нотаріуса з заявами про прийняття спадщини звернулися: ОСОБА_10 19.03.2018 р., ОСОБА_5 поштою надійшла заява 31.07.2018 р. (а.с.67). 06 серпня 2018 року постановою приватного нотаріуса Врадіївського районного нотаріального округу Миколаївської області Демченко Т.М. Швець Миколі відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену квартиру після смерті ОСОБА_12 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.24, 120). За відомостями Яснопільської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 13.08.2018 р. ОСОБА_4 проживає по АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_11 , донькою ОСОБА_15 та онукою ОСОБА_16 . Саме ОСОБА_4 здійснює догляд за ОСОБА_11 (а.с.20, 21). Відповідно до довідки Ковалівської амбулаторії ЗЛСМ Миколаївського району Миколаївської області від 13.08.2018 р. ОСОБА_11 хворіє з 2015 року на цукровий діабет із складною формою перебігу, а також на ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертонічною хворобою ІІІ ст. Хвора середньої важкості, прикована до ліжка, потребує постійного догляду, а також інвалідного візка (а.с.19). Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_13 відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Зазначені позивачем перешкоди для подання заяви до нотаріуса є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. Суд першої інстанції правильно встановив характер правовідносин, у мотивувальній частині рішення зазначив відповідні норми цивільного законодавства, навів їх зміст, дав оцінку наданим сторонами доказам. Апеляційний суд, погоджуючись з цими висновками суду першої інстанції, вважає недоцільним повторне наведення обґрунтувань на спростування доводів апеляційної скарги, які вже були оцінені судом. Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що хоча пункт перший статті 6 Конвенції і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Відхиляючи скаргу, апеляційний суд, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення ЄСПЛ від 21 січня 1999 року у справі «Гарсіа Руїз проти Іспанії»). При цьому судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об`єктивно з`ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка. Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення. Враховуючи вказане, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим . Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О.В. Локтіонова Судді С.Ю. Колосовський О.О. Ямкова Повний текст постанови складено 10 вересня 2020 року.