Ухвала КЦС ВС № 187/1626/18

Ухвала 08 вересня 2020 року м. Київ справа № 187/1626/18 провадження № 61-12524ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до садівничого товариства «Будівельник», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення правління садівничого товариства, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним вище позовом. Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення засідання правління СТ «Будівельник» від 26 травня 2018 року про переоформлення садової ділянки АДРЕСА_1 із ОСОБА_2 на його дружину ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, яка підписана її представником - ОСОБА_3 . Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_3., на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року повернуто заявнику, оскільки скарга була підписана особою, яка не мала права її підписувати. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3, згідно положень якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 390 цього Кодексу (строк касаційного оскарження), продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року, зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року. 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 . Крім цього, у клопотанні, доданому до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що її попередня касаційна скарга повернута Верховним Судом ухвалою від 18 червня 2020 року у зв`язку із тим, що була підписана особою, яка не мала права її підписувати, а копію ухвали Верховного Суду отримано нею 06 липня 2020 року. Вважає, що не змогла реалізувати своє право на оскарження судових рішень, строк на касаційне оскарження пропустила з незалежних від неї обставин, а тому він підлягає поновленню судом касаційної інстанції. Згідно частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Зазначена касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки наведені заявником підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не можна визнати поважними, з огляду на те, що заявником пропущено цей строк унаслідок власних дій шляхом уповноваження підписати касаційну скаргу особу, яка не має на це права. Крім цього, повторна касаційна скарга подана заявником до суду касаційної інстанції лише 17 серпня 2020 року, тобто через півтора місяця після отримання нею копії ухвали Верховного Суду від 18 червня 2020 року про повернення первинно поданої касаційної скарги. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Отже, заявник зобов`язана довести, що перешкоджало вчасно, ураховуючи продовження Законом № 731-IX процесуальних строків до 06 серпня 2020 року, подати належним чином оформлену касаційну скаргу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 977 від 20 серпня 2020 року касаційна скарга надійшла до суду без документу про сплату судового збору, зазначеного у додатку до неї. Тобто, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762,00 грн. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 07 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник