Постанова Київський апеляційний суд № 755/10487/19
від 07.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2020 року м. Київ справа № 755/10487/19 провадження №22-ц/824/10984/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року /суддя Яровенко Н.О./ у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про стягнення заробітної плати, - В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся з вимогами про стягнення з ПрАТ «Енергополь-Україна» вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку, заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку по 02 травня 2019 року включно та заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку за період з 02 травня 2019 року по день фактичного розрахунку з утриманням індексу інфляції. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 79-84/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, задовольнивши вимоги позову. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Вказував, що судом першої інстанції не враховані загальні положення цивільного законодавства, зокрема ст. 617 ЦК України щодо порушення зобов`язання, виключенням відповідальності є лише обставини непереборної сили - форс-мажорні обставини, що засвідчуються для підприємства висновком Торгово-промислової палати України. Вказував, що постанова приватного виконавця про арешт рахунків не є форс-мажорною обставиною. Також наголошував, що ПрАТ «Енергополь-Україна» 15.05.2019 р. здійснило ряд платежів з рахунків, відкритих в ПАТ АБ «Укргазбанк», така інформація є банківською таємницею, а тому у запиті на розкриття такої інформації йому було відмовлено. Директор ПрАТ «Енергополь-Україна» ОСОБА_2 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Вказував на те, що рішення судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване, надав виписку про рух коштів на банківських рахунках з квітня 2019 р. по серпень 2019 р. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що з 17 серпня 2009 року по 28 лютого 2018 року позивач працював в ПрАТ «Енергополь-Україна» за сумісництвом на посаді заступника керівника проекту. 01 березня 2018 року прийнятий на основне місце на посаду заступника керівника проекту на підставі наказу № 21 від 26 лютого 2018 року. 28 лютого 2019 року ПрАТ «Енергополь-Україна» було попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення із займаної посади з 02 травня 2019 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України, Наказ № 30 від 28 лютого 2019) 02 травня 2019 року позивач був звільнений із займаної посади у зв`язку із скороченням штату. Запис в трудову книжку внесений на підставі наказу № 75 від 22 квітня 2019 року. Згідно розрахункового листка за травень 2019 борг ПрАТ «Енергополь-Україна» на кінець місяця борг перед ОСОБА_1 складав 35 346,05 гривень з урахування відповідних податків. /а.с. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року по справі № 756/5449/19 накладено арешт на належні ПАТ «Енергополь-Україна» грошові кошти, а у разі їх недостатності накладено арешт на належне ПАТ «Енергополь-Україна» на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно у межах суми позову у розмірі 35 722 228,15 гривень. 19 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Олефіром О.О. винесено постанову про відкриття провадження ВП № 58952332 про примусове виконання ухвали № 756/5449/19 Оболонського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року. Цього ж дня, приватним виконавцем Олефіренком О.О. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення даної постанови, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ПАТ «Енергополь-Україна», а також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно. Не погоджаючись з ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року представник відповідача звернулась з апеляційною скаргою за результатами розгляду якої 26 червня 2019 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу суду від 18 квітня 2019 року скасовано та ухвалено постанову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення заяви, яка була отримана відповідачем 04 липня 2019 року. 02 липня 2019 року Оболонським районним судом м. Києва клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Богайчука О.В. про арешт майна задоволено. Накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «Енергополь-Україна». В подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу заявника в особі директора ПрАТ «Енергополь-Україна» задоволено. Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Богайчука О.В. про арешт майна. Відповідно до п. 36 зарплатної відомості №4 від 23 серпня 2019 року з 01 травня 2019 по 31 травня 2019 року, ОСОБА_1 було виплачено грошові кошти в сумі 28 463, 3000 гривень на підтвердження чого було надано платіжне доручення № 1594 від 23 серпня 2019 року на загальну суму 312 091, 90 гривень. /а.с.28-30/ Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 116 КЗпП України про те, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення та ч. 1 ст. 117 КЗпП України про те, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Судом першої інстанції вірно зазначено про те, що підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, є непроведення розрахунку з працівником у зазначені строки саме з вини власника або уповноваженого ним органу, а отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки невиплата заробітної плати при звільненні відбулася не з вини ПрАТ "Енергополь-Україна", у зв`язку з тим, що в період з квітня 2019 року по серпень 2019 року всі рахунки та кошти, які були на них розміщені були арештовані. Доводи апеляційної скарги, про те, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини та не звільняє від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України та те, що арешт рахунків не є форс-мажорною обставиною, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки саме в даному випадку доказуванню підлягає наявність вини роботодавця у затримці розрахунку, а підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, є непроведення розрахунку з працівником у зазначені строки саме з вини власника або уповноваженого ним органу. Так, обґрунтовуючи причину затримки у виплаті заробітної плати, ПрАТ «Енергополь-Україна» не посилається ані на відсутність коштів, ані на форс-мажорні обставини. Затримка у виплаті відбулась у зв`язку з арештом рахунків, правомірність такого арешту ПрАТ «Енергополь-Україна» було оскаржено, арешт скасовано, підприємством виплачено борг позивачу. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що існувала об`єктивна неможливість виплати коштів, не встановлено і вини підприємства. Доводи апеляційної скарги про те, що ПрАТ «Енергополь-Україна» 15.05.2019 р. здійснило ряд платежів з рахунків, відкритих в ПАТ АБ «Укргазбанк», колегією суддів також не приймаються до уваги як такі, що не доведені апелянтом належними доказами та не підтверджені матеріалами справи. Задля встановлення зазначених обставин, позивачем клопотань в суді першої інстанції не заявлялось. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: