Постанова Дніпровський апеляційний суд № 184/1378/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5984/20 Справа № 184/1378/19 Суддя у 1-й інстанції - Малашина Ю. Б. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Каратаєвої Л.О. суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою відповідача ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 є матір`ю відповідача. Вказували, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з дитинства за загальним захворюванням, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, а ОСОБА_3 є непрацездатною за віком. Осіб, які б мали обов`язок утримувати позивачів, крім відповідача, немає. ОСОБА_3 на час звернення із позовом до суду виповнилось 81 рік, тому вона потребує піклування та допомоги від своєї працездатної дочки. ОСОБА_3 не була позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_4 та не ухилялася свого часу від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не працюють, оскільки в місті Покров відсутні вакансії для осіб з інвалідністю. Позивачі вказують, що відповідач є працездатною за віком, працює неофіційно, має стабільний дохід та має можливість сплачувати аліменти на утримання відповідачів. За таких обставин, просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення його сином - ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу) довічно; на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу) довічно. Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2019 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без змін. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Рішення переглядається апеляційним судом лише в частині вимог про стягнення аліментів на утримання матері, відповідно до постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, з урахуванням постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судами встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с.17) та не заперечувалось учасниками справи. Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивачці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено пенсію за віком з 10.01.1991 року довічно (а.с.19). Згідно довідки про доходи №5898288854811874 від 09.07.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Нікопольському об`єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року складає 11757,4 гривень, при цьому сума пенсії за січень - лютий 2019 р. склала 1892,94 грн. щомісячно, а протягом березня - червня 2019 р. - 1992,94 грн. щомісячно (а.с.23). З довідки про склад сім`ї від 18 вересня 2017 року суди встановили, що ОСОБА_4 зареєстрована по АДРЕСА_1 , де проживає сама. Згідно довідки Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-7, станом на 22 липня 2019 року, у ОСОБА_4 доходи відсутні. Із трудової книжки ОСОБА_4 суди встановили, що 02 грудня 2015 року вона була звільнена з посади головного спеціаліста відділу землеустрою, охорони та ринку землі Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області за угодою сторін, після чого їй було розпочато виплату по безробіттю до 15 вересня 2016 року. Із довідки від 13 серпня 2019 року № 491 Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області суди встановили, що відповідач працювала з 25 липня 2019 року на посаді соціального працівника з посадовим окладом 3203 грн. 25 вересня 2019 року ОСОБА_4 звільнено з вказаної посади за власним бажанням. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 (матері відповідача), суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, яка отримує пенсію за віком у розмірі, що перевищує прожитковий мінімум, вважаючи, що ця необхідність має визначатись залежно від її матеріального становища, а право на аліменти відповідно до ст. 202 СК України має непрацездатна особа, яка незабезпечена прожитковим мінімумом. Правовідносини, пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України (ст. 202, 203 СК України). Зазначені норми права не передбачають врахування прожиткового мінімуму, встановленого законом, як обов`язкової умови для стягнення аліментів. Натомість, така умова є обов`язковою у правовідносинах за позовом одного із подружжя до іншого про стягнення коштів на утримання на підставі норм передбачених Главою 9 Розділу ІІ СК України. Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Положеннями ст. 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`ясненл, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст. 204 СК України). Тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні того, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року в справі № 212/1055/18-ц (провадження № 61-2386сво19). У справі, що переглядається суд встановивши, що позивач є непрацездатною в силу свого віку (81 рік), дійшов помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_3 потреби у матеріальній допомозі лише з тих підстав, що розмір отримуваної нею пенсії перевищує прожитковий мінімум. Також суд першої інстанції не встановив підстав, передбачених ст. 204 СК України, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати непрацездатну матір. Визначаючи розмір аліментів, колегія суддів враховує розмір пенсії позивачки ОСОБА_3 , а також те, що відповідачка у відзиві на позовну заяву не заперечувала надання своїй матері при необхідності допомоги, а також відсутність інших осіб на утриманні. Відповідач має нерегулярний дохід. Враховуючи розмір одержуваної позивачем ОСОБА_3 пенсії, відсутність у відповідачки роботи та регулярного заробітку та виходячи з обов`язку дітей утримувати батьків, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивачки ОСОБА_3 аліментів на її утримання в розмірі 300 гривень щомісячно. На думку колегії такий розмір аліментів буде відповідати потребам матері та можливостям відповідачки надавати таку допомогу. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти на її утримання пожиттєво у розмірі 300 гривень, починаючи з часу набрання рішення суду законної сили. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 09 вересня 2020 року. Судді: