Постанова Волинський апеляційний суд № 167/383/20

Справа № 167/383/20 Провадження №33/802/580/20 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч І. І. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Рожищенського районного суду від 14 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 14 квітня 2020 року о 21 год. 30 хв. на автодорозі О 031379 між с.Вишеньки та с.Носачевичі Рожищенського району, керував автомобілем марки «ВАЗ 21112», д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ`єктивно з`ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що суддею місцевого суду порушено право на захист, а в основу винуватості покладені неналежні докази. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності, тому, з огляду на зміст апеляційної скарги, суддя приходить до висновку, що усі клопотання про відкладення розгляду справи подавались з метою затягування її розгляду, а сам по собі факт розгляду справи за відсутності скаржника не може прямо вказувати про порушення судом його права на захист. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Таким чином, суддею місцевого суду вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. Згідно протоколу, ОСОБА_1 було роз`яснено при складенні протоколу права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, і останній зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, про що свідчить його підпис. Таким чином, жодних порушень права на захист, зокрема і на правову допомогу, судом допущено не було. Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), із змістом якого останній згідний, про що свідчить його підпис, більш того, в поясненнях зазначив, що «випив бутилку пива Чернігівське»; висновком щодо результатів медичного огляду КНП «Рожищенська центральна районна лікарня», з результатами якого ОСОБА_1 ознайомлений, відповідно до його підписку (а.с.3). Ставити під сумнів висновок щодо результатів медичного огляду в суду немає, не наведені такі об`єктивні підстави і в самій скарзі. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, суддя знаходить доводи скаржника про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, безпідставними. При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суддя суду першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, які наявні в матеріалах справи, інші обставини справи, а тому призначив порушнику безальтернативне адміністративне стягнення саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, з чим повністю погоджується і апеляційний суд, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, судя П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 14 липня 2020 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок