Постанова Волинський апеляційний суд № 161/20509/19

Справа № 161/20509/19 Провадження №33/802/309/20 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 16 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 03 грудня 2019 року о 22.28год. по вул.Чорновола в м.Луцьк Волинської області, керував автомобілем «Мерседес», р.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції скаржник в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ`єктивно з`ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки суддею місцевого суду порушено право на захист, він належним чином не повідомлявся про розгляд справи, повісток не отримував. Також вказує, що в основу винуватості покладені неналежні докази, оскільки йому не було забезпечено перекладача. Просить поновити пропущений строк, оскільки вважає його пропущеним з поважних причин, скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Враховуючи те, що ОСОБА_3 не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, копію постанови отримав його захисник 27.03.2020, а апеляційну скаргу подано 06.04.2020 в межах десятиденного строку, тому строк апеляційного оскарження постанови необхідно поновити, так як він пропущений із поважних причин. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку. Сам по собі факт розгляду справи за відсутності скаржника не може прямо вказувати про порушення судом його права на захист, так як про дату розгляду справи суд належним чином поінформував порушника, що вказує корінець поштового відправлення (а.с.12). Останній не інформував завчасно суд про своє бажання взяти участь в судовому розгляді. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Таким чином, суддею місцевого суду вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, зокрема останній належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Згідно протоколу, ОСОБА_4 було роз`яснено при складенні протоколу права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, і останній скористався своїм правом відмовитися отримувати пртокол і ознайомлюватися з його змістом. Також твердження ОСОБА_5 про порушення працівниками поліції порядку освідування на стан алкогольного сп`яніння, апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, так як останній проходив освідування в закладі охорони здоров`я, а не на місці із застосуванням приладу «Драгер». Таким чином, жодних порушень права на захист, зокрема і на правову допомогу, судом допущено не було. Факт вчинення скаржником правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом (а.с.1), постановою про накладення адміністративного стягнення (а.с.7), а також висновком алкотестера «Драгер» (а.с.4, 5) та актом огляду (а.с.6). Підстав в апеляційного суду ставити під сумнів результатів тестування на алкоголь немає, не наведені такі обґрунтовані підстави і в самій апеляції. Окрім того, відеозаписом з бодікамер поліцейських підтверджується факт вчинення скаржником правопорушення, а також те, що скаржник вільно спілкується з працівниками поліції, розуміє українську мову, не заявляв будь-яких вимог щодо залучення перекладача. Апеляція та клопотання про розгляд справи за відсутності також подані на українській мові. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, суддя знаходить доводи ОСОБА_2 про те, що в його діях відсутні склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, безпідставними. Звертає суд увагу і на ту обставину, що в апеляційному суді скаржник будь-яких додаткових обставин, зокрема і належних доказів про поважність причин неявки в суд першої інстанції, окрім викладених в скарзі, не повідомив, жодних клопотань чи доказів не подавав. У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суддя суду першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, які наявні в матеріалах справи, інші обставини справи, а тому призначив порушнику безальтернативне адміністративне стягнення саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, з чим повністю погоджується і апеляційний суд, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И В Поновити строк ОСОБА_4 на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду від 16 січня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 16 січня 2020 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О.М.Клок