Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/4781/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4781/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроклімат» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроклімат» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 р. № 0007691206, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Макроклімат» (далі - ТОВ «Макроклімат», позивач) подало позов до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007691206 від 04.01.2018, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 208333,33 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 20833,33 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його прийнято за результатами камеральної перевірки, яка, в свою чергу, не може проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень, листопад 2015 року, оскільки її предметом може бути лише перевірка відомостей, що зазначені у податковій звітності за жовтень, листопад 2015 року. При цьому, така перевірка проведена контролюючим органом з порушенням строків її проведення. Також, на думку позивача, на момент формування та реєстрації позивачем податкових накладних в у жовтні, листопаді 2015 року відсутність порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику, про що зазначено в пункті 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України (пункт в редакції до його виключення з 01.01.2016) звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, внаслідок відсутності такого правового регулювання станом на час вчинення такого правопорушення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга мотивована доводами, аналогічними позовній заяві. Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України. У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Макроклімат» за жовтень та листопад 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 14.12.2017 №24366/26-15-12-06-20/39735819 про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за жовтень, листопад 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав заперечення на нього. Листом від 28.12.2017 №43690/10/26-15-12-06-14 про результати розгляду заперечень ТОВ «Макроклімат», висновки акта перевірки від 14.12.2017 №24366/26-15-12-06-20/39735819 залишено без змін. На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007691206 від 04.01.2018, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 208333,33 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 20833,33 грн. Стверджуючи про протиправність висновків контролюючого органу та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із даним позовом. Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин;) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. За приписами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Із зазначеного вбачається, що в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2017, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість. На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01.01.2017 підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. З огляду на пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів. Згідно пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01.01.2016) порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VII (набрав чинності з 01.01.2016) вищезазначений пункт виключено. Аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій. Відсутність на час виникнення спірних правовідносин у жовтні - листопаді 2015 року порядку застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, не звільняє платника податку на додану вартість від відповідальності, передбаченої зазначеною нормою Закону за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та не нівелює повноваження контролюючого органу щодо застосування таких санкцій. Таку правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 14 січня 2020 року у справі №820/925/17, від 10.12.2019 року у справі № 821/932/17. З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №1 від 02.11.2015 зареєстрована в ЄРПН 27.11.2015, що підтверджується квитанцією №9242144084, а податкова накладна №3 від 08.10.2015 зареєстрована в ЄРПН 05.11.2015, що підтверджується квитанцією №9226440433. Спір між сторонами щодо арифметичної правильності проведених відповідачем розрахунків відсутній. Зважаючи на факт порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку у реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів в розмірі 20833,33грн. Щодо доводів позивача про проведення контролюючим органом камеральної перевірки з порушенням строку, передбаченого у пункті 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне. З огляду на приписи підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Таким чином, предметом камеральної перевірки, зокрема, є дані Єдиного реєстру податкових накладних. Аналізуючи дані цього реєстру під час проведення камеральної перевірки, контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. У пункті 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на яку посилається позивач, визначено строк проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації даних. Ця норма не встановлює строку проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій при винесенні спірного податкового рішення. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Судові витрати не підлягають відшкодуванню. Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроклімат» залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко