Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5444/20
від 10.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5444/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Управління капітального будівництва Одеської міської ради, яка проявилась в: - передачі відповідачем, УКБ Одеської міської ради, підрядній організації (ТОВ «Златоград») будівельного майданчика по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, у неналежному стані; - незабезпеченні відповідачем підрядної організації ТОВ «Златоград» документами, щодо відведення земельної ділянки під будівництво; - не здійсненні відповідачем технічного нагляду за будівництвом житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та контролю за відповідністю обсягу і якості виконаних робіт згідно з проектом; - нездійсненні відповідачем роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що мав споруджуватися із залученням коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника ТОВ «Златоград» продовжувати таке будівництво. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у відкритті провадження за вказаним позовом ОСОБА_1 відмовлено, позовні матеріали повернуто позивачу. Не погодившись із відмовою у відкритті провадження за позовом, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою. Просить визнати незаконною та скасувати ухвалу від 30.06.2020 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті заявлених вимог. Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що фактично предметом розгляду даної справи є невиконання умов інвестиційного договору, укладеного між УКБ Одеської міської ради та ТОВ «Златоград» від 06.08.2003 року. ОСОБА_1 посилається на те, що ним заявлено вимоги саме з приводу невиконання відповідачем владних функцій органу місцевого самоврядування у сфері капітального будівництва, житлової політики, залучення інвестицій у будівництво. Вважає, що заявлені ним вимоги випливають не з умов інвестиційно-підрядного договору, укладеного 06.08.2003 року між відповідачем та ТОВ «Златоград», а саме з норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду справи є невиконання умов інвестиційного договору, укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Златоград» від 06.08.2003 р. Колегія суддів вважає наведений висновок суду першої інстанції передчасним та помилковим, з огляду на наступне. У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на Положення про Управління капітального будівництва Одеської міської ради, що є Додатком № 25 до рішення Одеської міської ради № 384-VI, та відповідно до якого Управління капітального будівництва Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та є правонаступником Управління капітального будівництва виконавчого комітету Одеської міської ради». При цьому, пунктом 1.4 Положення передбачено, що до компетенції Управління капітального будівництва Одеської міської ради входять повноваження виконавчих органів ради у сфері капітального будівництва, житлової політики, залучення інвестицій в будівництво, тощо. Перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що позивачем заявлені вимоги з приводу невиконання Управлінням капітального будівництва ОМР саме владних функцій органу місцевого самоврядування у сфері капітального будівництва, житлової політики, залучення інвестицій в будівництво, і які випливають не з умов інвестиційно-підрядного договору, укладеного 06.03.2003 р. Управлінням капітального будівництва ОМР та ТОВ «Златоград», саме з норм ст.ст. 29-31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Владні функції Управління капітального будівництва ОМР, з приводу яких ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду, покладені на відповідача не як на сторону будь-якого господарського договору, а саме як на виконавчий орган органу місцевого самоврядування Одеської міської ради. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що той факт, що Управління є стороною інвестиційно-підрядного договору, жодним чином не звільняє його від обов`язку виконання покладених на нього функцій органу виконавчої влади. Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі. Керуючись ст.ст. 308; 311; 312; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року скасувати. Направити справу 420/5444/20 ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.