Постанова 4823 № 751/1174/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 вересня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/1174/19 Головуючий у першій інстанції - Яременко І. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/535/20 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., із секретарем: Зіньковець О.О., учасники справи: боржник: ОСОБА_1 , суб`єкти оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець Олександр Володимирович, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльов Євгеній Юрійович, стягувач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Альфа-Банк», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2020 року (03 лютого 2020 року) у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанов, - У С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», в якій, з урахуванням заяви про зменшення вимог, просила: 1) визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі по тексту ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області) Кравця О.В. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження № 48359557 від 07.08.2015 неправомірними та зобов`язати його або іншу уповноважену посадову особу вказаного органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №48359557 від 07.08.2015; 2) визнати дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Журавльова Є.Ю. по винесенню постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.09.2019 неправомірними і зобов`язати його або іншу уповноважену посадову особу вказаного органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.09.2019. Скаргу обґрунтовувала тим, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону України № 606-ХІV, яка діяла станом на день винесення оскаржуваної постанови від 07.08.2015, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання було встановлено в один рік з наступного дня після набрання законної сили рішенням суду. У виконавчому листі строк його пред`явлення до виконання вказано до 17.03.2013. Банк подав заяву про відкриття виконавчого провадження 05.08.2015, а оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 07.08.2015. Таким чином, банк пропустив строк пред`явлення виконавчого листа, із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання не звертався, а державний виконавець, в свою чергу, не відмовив банку у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення якого закінчився. Неправомірність дій державного виконавця при винесенні постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.09.2019 полягає в тому, що він звернув стягнення на житло без рішення суду. Банк не звертався до суду щодо позбавлення житла ОСОБА_1 , а також до виконавчої служби з відповідним виконавчим листом про звернення стягнення на житло ОСОБА_1 , фактично виконавець позбавив заявницю житла не за рішенням суду, а за оскаржуваною постановою. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду зі скаргою про визнання дій неправомірними та скасування постанов посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області. Визнано дії головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Кравця О.В. по винесенню постанови «Про відкриття виконавчого провадження № 48359557 від 07.08.2015» неправомірними. Визнано неправомірною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 48359557 від 07.08.2015, винесену головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Кравцем О.В. Визнано дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Журавльова Є.Ю. по винесенню 06.09.2019 постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу з виконання виконавчого листа № 6-762/10, виданого 03.06.2010 Новозаводським районним судом м. Чернігова, неправомірними. Визнано неправомірною та скасовано постанову від 06.09.2019 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу з виконання виконавчого листа № 6-762/10, виданого 03.06.2010 Новозаводським районним судом м. Чернігова, винесену старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Журавльовим Є.Ю. В апеляційній скарзі АТ «Альфа Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , посилаючись на неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного. 1) Розгляд даної скарги підсудний Приморському районному суду м. Одеси, а не Новозаводському районному суду м. Чернігова, враховуючи місце проживання боржника та перебування майна, на яке можливо звернути стягнення. 2) Відповідно до норм законодавства, чинних на час видачі 03.06.2010 Новозаводським районним судом м. Чернігова виконавчого листа № 6-762/10, строк пред`явлення його до виконання було встановлено у три роки до 17.03.2013. Виконавчий лист неодноразово перебував на примусовому виконанні. Строки пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання АТ «Альфа Банк» не пропущено, оскільки такі строки перериваються пред`явленням виконавчого листа до виконання. 3) Твердження скаржниці щодо своєї необізнаності про наявність виконавчого провадження є хибними, суд першої інстанції помилково прийняв їх до уваги вирішуючи питання про поновлення строків на подачу скарги. В апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі по тексту - ВПВР УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке є правонаступником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах, виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, про передачу майна стягувачу виконавцем виноситься постанова та за фактом такої передачі складається акт, які є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. Заявник зазначає, що у зв`язку з тим, що нерухоме майно ніким не було придбане на електронних торгах, стягувачем подано заяву про залишення за собою нереалізованого майна, яке було передане останньому за ціною 3 227 912,65 грн. Вказує, що строки на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження поновлено судом у порушення норм процесуального права, оскільки з 07.08.2015 ОСОБА_1 була обізнана про те, що вона є боржницею, та на її адресу неодноразово направлялась кореспонденція, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Альфа Банк» ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що виконавчий лист мав бути пред`явлений до виконання до 17.03.2013, а отже стягувачем пропущено такий строк і поновити його останній міг лише в судовому порядку, однак до суду із заявою про визнання поважними причин пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконавчої служби банк не звертався і не просив поновити строк. Вказує, що фактом завершення виконавчого провадження і відповідного повернення виконавчого листа стягувачу, про що зазначено у виконавчому листі, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не переривається. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання переривається його пред`явленням до виконання відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», на зворотній стороні виконавчого листа не вказані дати пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому виконавчий лист не містить доказів поновлення строку його пред`явлення до виконання. У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились. 28.08.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від представників ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи на іншу дату після закінчення карантину, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не може прибути у судове засідання у зв`язку із запровадженням карантину через спалах коронавірусу. Судова повістка від самої ОСОБА_1 повернулась із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою». Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлений про розгляд справи належним чином, його представник в судове засідання не з`явився. Від Акціонерного товариства «Альфа-Банк» надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату через зайнятість представника в іншому судовому засіданні. Судова колегія враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. В той же час судова колегія звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Цивільного процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи та їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 240 Цивільного процесуального кодексу України). Ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності нез`явившихся учасників справи, належним чином, повідомлених про розгляд справи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційних скаргах та відзиві на апеляційну скаргу доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, постанова головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Кравець О.В. про відкриття виконавчого провадження № 48359557 від 07.08.2015 винесена з порушенням вимог ст. 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню, оскільки виконавчий лист № 6-762/10 міг бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили, тобто до 17.03.2013 року, про що вказано у самому виконавчому документі. Стягувач АТ «Альфа-Банк», звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження 05.08.2015, пропустило строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та із заявою про поновлення цього строку до суду не зверталося. Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 48359557 від 07.08.2015 винесена неправомірно, то постанова у цьому провадженні від 06.09.2019 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу є незаконною як така, що винесена передчасно. Однак погодитись з такими висновками районного суду не може апеляційний суд, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, що 03.06.2010 Новозаводським районним судом м. Чернігова на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» від 16.03.2010 видано виконавчий лист № 6-762/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 800003541 у сумі 3 227 912,65 грн та судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 99,41 грн (далі по тексту - виконавчий документ, виконавчий лист). Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання зазначено до 17.03.2013 (т. 1 а.с. 8, 76-77). Згідно відміток у виконавчому листі державного виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення: 04.03.2011 - виконавче провадження завершено на підставі п. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», 24.06.2011 - виконавче провадження завершено на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», 25.12.2012 - виконавче провадження завершено на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». 16.07.2012 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області Кравець О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33400440 (т. 1 а.с. 9, 12-14). 25.12.2012 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області Кравець О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 25.12.2013 (т. 1 а.с. 10-14). 06.06.2013 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області Кравець О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38343748 (т. 1 а.с. 72). 23.12.2013 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області Кравець О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 23.12.2014 (т. 1 а.с. 70-71). 15.12.2014 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області Кравець О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45846598 та 25.05.2015 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання зазначено до 25.05.2016 (т. 1 а.с. 15-18). 05.08.2015 стягувачем ПАТ «Альфа-Банк» до ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області подано заяву про прийняття до провадження виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження (т. 1 а.с. 73-75). 07.08.2015 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Кравець О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48359557 і постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та все нерухоме майно ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 19, 79-81). Дане виконавче провадження не завершено, по ньому здійснюються виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в ході примусового виконання державним виконавцем здійснено запити до реєструючих та державних органів і установ, накладено арешти на майно та банківські рахунки боржниці, здійснено неодноразові виходи за адресою боржниці, про що складено відповідні акти, та направлено вимоги про явку до державного виконавця, державним виконавцем подані до суду подання про примусове проникнення до житла боржниці та про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, залучено працівників органів внутрішніх справ, здійснено дії з реалізації арештованого майна тощо (т. 1 а.с. 83-134, 149-150, 154-173, 177-200, 202-215). Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2018 (справа № 6-762/10, провадження № 6/522/422/18) подання головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевіча С.В. задоволено; надано дозвіл на примусове проникнення державного виконавця та осіб залучених державним виконавцем до проведення виконавчих дій до квартири під АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 114-118, 126-127, 135, 149-150). 18.08.2018 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевічем С.В. винесено постанову про арешт майна боржника ВП №48359557, якою накладено арешт на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17703136 (т. 1 а.с. 96-98) 04.02.2019 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про опис та арешт майна ВП № 48359557, якою описано та накладено арешт на вищевказану квартиру та постановою від 14.02.2019 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, постанова підписана ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 160-165). Згідно висновку про вартість нерухомого майна ТОВ «ЄВРОЕКСПЕРТ ГРУП» від 19.03.2019 вартість квартири АДРЕСА_1 , на дату оцінки становить 4 564 140 грн (т. 1 а.с. 166). 05.04.2019 державним виконавцем подано заявку про реалізацію арештованого майна (вищезазначеної квартири) до Одеської філії ДП «СЕТАМ» (т. 1 а.с. 167-169). Згідно протоколів проведення електронних торгів № 406394 від 17.05.2019, № 415244 від 27.06.2019 та № 424143 від 07.08.2019 торги з продажу квартири АДРЕСА_1 не відбулися. Стартова ціна квартири 17.05.2019 становила 4 564 140 грн, 27.06.2019 - 3 651 312 грн, 07.08.2019 - 3 194 898 грн (т. 1 а.с. 196-198), про що Одеською філією ДП «СЕТАМ» було повідомлено ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області (а.с. 174, 176, 192, 193, 195). 19.08.2019 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області направлено ПАТ «Альфа-Банк» повідомлення про те, що не відбулись треті електронні торги з реалізації вищевказаної квартири та запропоновано вирішити питання про залишення за стягувачем нереалізованого майна (т. 1 а.с. 199). 02.09.2019 до ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла заява АТ «Альфа-Банк» про надання погодження на залишення за банком нереалізованого майна за ціною, яка встановлена на третіх торгах - 3 194 898 (т. 1 а.с. 200). 06.09.2019 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Журавльовим Є.Ю. складено акт № 48359557 та винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, за якими передано у власність АТ «Альфа-Банк» кв. АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 202-208). 09.09.2019 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Журавльовим Є.Ю. винесено постанову АСВП № 48359557 про зняття всіх арештів та заборон на відчуження на зазначену квартиру (т. 1 а.с. 209-212). Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження. За статтею 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, § 40). У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13). Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Статтею 447 ЦПК України, приписи якої узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Відповідно до ст. 21, 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакцій станом на день видачі 03.06.2010 виконавчого листа № 6-762/10) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-УІ, який набрав чинності з 09 березня 2011 року, і яким були змінені строки пред`явлення виконавчих листів до виконання, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі. У даній справі виконавчий лист суд видав 03.06.2010, тобто до набрання чинності вищевказаним Законом, а тому строк пред`явлення його до виконання становив 3 роки. З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 6-762/10 від 03.06.2010 пред`являвся АТ «Альфа-Банк» до виконання у 2011 році та постановами державного виконавця від 04.03.2011 і від 24.06.2011 виконавчий документ був повернутий стягувачеві; у липні 2012 року та постановою державного виконавця від 25.12.2012 був повернутий стягувачеві із зазначенням строку повторного пред`явлення до 25.12.2013, у червні 2013 року та постановою державного виконавця від 23.12.2013 був повернутий стягувачеві із зазначенням строку повторного пред`явлення до 23.12.2014, у грудні 2014 року та постановою державного виконавця від 25.05.2015 був повернутий стягувачеві із зазначенням строку повторного пред`явлення до 25.05.2016. Відповідно до вищевказаних приписів ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого листа № 6-762/10 від 03.06.2010 до виконання переривався його пред`явленням до виконання у 2011-2014 роках, державним виконавцем у постановах зазначався строк повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання з урахуванням переривання строку і без зарахування часу, що минув до переривання строку, в межах якого АТ «Альфа Банк» пред`являвся виконавчий лист. Такі дії державного виконавця повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого документа. Як зазначалось вище, у постанові державного виконавця від 25.05.2015 про повернення виконавчого документа строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначено до 25.05.2016 (т. 1 а.с. 15-18). У межах цього строку, 05.08.2015 стягувачем ПАТ «Альфа-Банк» до ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області подано заяву про прийняття до провадження виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження, за якою державним виконавцем 07.08.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т. 1 а.с. 19, 73-75, 79-81). Отже виконавчий лист пред`явлено стягувачем до виконання в межах строку його пред`явлення, а дії державного виконавця з прийняття виконавчого документу та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 05.08.2015 відповідають нормам законодавства, у зв`язку з чим підстави для визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови відсутні. Доводи апеляційної скарги АТ «Альфа Банк» про те, що розгляд даної скарги підсудний Приморському районному суду м. Одеси, а не Новозаводському районному суду м. Чернігова, не заслуговують на увагу, оскільки банком при розгляді справи судом першої інстанції не заявлялось про непідсудність справи Новозаводському районному суду м. Чернігова. Посилання АТ «Альфа Банк» та Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на обізнаність скаржниці про наявність щодо неї виконавчого провадження і у зв`язку із цим помилкове вирішення питання про поновлення строків на подачу скарги не приймаються апеляційним судом, зважаючи на те, що районним судом вірно зазначено, що постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не отримувала, заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження надала 30.01.2019. Порядок звернення стягнення на майно боржника визначено розділом VII Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку (ч. 1, 4 ст. 50 Закону). Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. За ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. Судом у справі встановлено, що після встановлення належності ОСОБА_1 нерухомого майна - кв. АДРЕСА_1 , державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, проведено дії з визначення вартості майна та його реалізації шляхом проведення електронних торгів Одеською філією ДП «СЕТАМ». Державний виконавець, отримавши повідомлення від Одеської філії ДП «СЕТАМ» про те, що треті електронні торги з реалізації вищевказаної квартири не відбулись, запропонував стягувачу вирішити питання про залишення за ним нереалізованого майна, у відповідь на що було отримано погодження останнього. 06.09.2019 державним виконавцем винесено постанову та складено акт №48359557 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу (т. 1 а.с. 202-208). Таким чином, постанова державного виконавця від 06.09.2019 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу винесена відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» та у рамках повноважень державного виконавця, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні. Твердження ОСОБА_1 про те, що фактично державний виконавець позбавив її житла не за рішенням суду, а за оскаржуваною постановою, є безґрунтовними, оскільки порядок звернення стягнення на нерухоме майно боржника врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» та не передбачає обов`язкову державного виконавця окремо звертатися до суду за вирішенням вказаного питання та проводити реалізацію нерухомого майна виключно за рішенням суду. Доводи скарги ОСОБА_1 щодо неправомірності дій державних виконавців та незаконності оскаржуваних постанов не знайшли свого підтвердження. Районний суд не встановив дійсних обставин справи, висновки про те, що АТ «Альфа-Банк», звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження 05.08.2015, пропустило строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, у зв`язку із чим постанова головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Кравець О.В. про відкриття виконавчого провадження №48359557 від 07.08.2015 винесена з порушенням вимог ст. 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню, а також як передчасна підлягає скасуванню винесена у цьому провадженні постанова від 06.09.2019 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, не ґрунтуються на матеріалах справи та є помилковими. За таких обставин ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Альфа-Банк», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задовольнити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2020 року - скасувати. У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанов - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 вересня 2020 року. Головуюча Судді: