Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/6009/20

Дата документу Справа № 335/6009/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/617/20 Головуючий в 1-й інстанції - Калюжна В.В. Єдиний унікальний № 335/6009/20 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4, ст.124 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює на посаді начальника відділу правового забезпечення ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 (триста сорок) гривень Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, 19.06.2020 року, о 15 годині 30 хвилин, в м. Запоріжжі, по вул. Незалежної України біля будинку 49, водій ОСОБА_1 , керуючись транспортним засобом «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не впевнився у безпечності маневру, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п. 10.9. ПДР, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.п. 2.10 «а» ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. 07.08.2020 року Оржонікідзевським районним судом м. Запоріжжя адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та ст.124-4 КУпАП були об`єднанні в одну справу для спільного розгляду на підставі ст.36 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення суддею вимог матеріального і процесуального права, визначаючи постанову судді незаконною та необґрунтованою просить постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП та ст.124 КУпАП скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що обставини справи встановлені помилково та зі слів потерпілого, який у своїх поясненнях не вказує, що бачив саме ОСОБА_1 . Відеозапис з місця роботи підтверджує те, що транспортний засіб ОСОБА_1 непорушно знаходився на стоянці у період час з 15 годин 03 хвилин до кінця робочого часу, що виключає обставини, вчинення ОСОБА_1 інкримінованих правопорушень. Крім того, скаржник посилається на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було допущено істотні порушення, адже працівники поліції не роз`яснили права та обов`язки, а право на захист не було забезпечено. Відповідне клопотання від 30.06.2020 року є в матеріалах справи. Схема ДТП не відповідає обставинам справи та має недоліки. Автомобіль ОСОБА_1 не оглядався, відповідний акт огляду транспортного засобу не складався, фото в матеріалах справи зроблені за відсутності власника транспортного засобу. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що відсутні належні та допустимі докази його вини в інкримінованих правопорушеннях. Просить апеляційний суд скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.08.2020 року у справі про адміністративне правопорушення №335/6009/20 та закрити справу у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги; потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Визнаючи ОСОБА_1 винним суд першої інстанції послався на протоколи про адміністративні правопорушення, на схему місця ДТП, рапорт, а також CD-диск, з відеозаписом з камери відеоспостереження. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ним не оскаржувалися. Відповідно до п.10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність встановлена ст.124 КУпАП. Не дивлячись на повне невизнання ОСОБА_1 своєї провини за ст.124 та ст.122-4 КУпАП, вона підтверджується належними доказами наявними в матеріалах справи, а саме: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 104847 від 30.06.2020, з якого вбачається, що 19.06.2020 о 15 годині 30 хвилин, в м. Запоріжжі, по вул. Незалежної України 49, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом скоїв наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив вимоги п.п.10.9. ПДР; відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 104846 від 30.06.2020, з якого вбачається, що 19.06.2020 о 15:30 год. в м. Запоріжжя по вул. Незалежної України 49, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП з місця пригоди поїхав; схемою місця ДТП, фотознімками, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відеозаписом з камери відеоспостереження, та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху України та, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Положенням ст.14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту. Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Винуватість водія ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доведено обставинами викладеними у протоколах про адміністративне правопорушення, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , схемою місця ДТП, фотознімками, відеозаписом та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. В апеляційному суді потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він 19.06.2020 о приблизно о 14-00 год. з вікна своєї квартири бачив, як ОСОБА_1 сідав за кермо свого автомобіля, та той факт, що після скоєння ДТП останній обіцяв відшкодувати завдані збитки. Вказаний в протоколах час вчинення адміністративного правопорушення о 15-30 год., за поясненнями потерпілого, це час, коли він підійшов до свого автомобіля та побачив пошкодження від ДТА, після чого викликам поліцію. Також з пояснень потерпілого ОСОБА_2 наданих суду апеляційної інстанції встановлено, що він під час розмови з матір`ю ОСОБА_1 дізнався, що її син був в неї 19.06.2020 приблизно о 12-30 год. та поїхав від неї приблизно о 14-00 год. На думку суду, невизнання ОСОБА_1 вини, має на меті уникнення від адміністративної відповідальності за скоєні правопорушення, оскільки вказані вище твердження ОСОБА_1 , спростовуються матеріалами справи дослідженими судом безпосередньо під час судового розгляду, та в апеляційному суді потерпілим. Переглянутий під час апеляційного розгляду відеозапис, наданий ОСОБА_1 до матеріалів справи, не спростовує факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Так, на першому відео файлі зафіксовано приїзд ОСОБА_1 до місця роботи вранці 19.06.2020. Другий відео файл починається о 14-02 год. 19.06.2020 на якому зафіксовано автомобіль ОСОБА_1 , який припаркований на іншому місці, чим на першому відео файлі (вранці 19.06.2020). відеозапис не містить запису, яким саме чином автомобіль ОСОБА_1 було переміщено з одного місця на інше. Твердження ОСОБА_1 , що він переставив свій автомобіль, оскільки йшов дощ, не підтверджено наданим відеозаписом. Таким чином, апелянтом не надано доказів на спростування даних, викладених у протоколах та в матеріалах справи. Твердження апелянта щодо його непричетності до вчинення адміністративного правопорушення належним чином не підтверджені і не базуються на матеріалах справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції. Так, з огляду на матеріали справи, пояснення, надані учасниками ДТП, узгоджується з доказами, наявним у матеріалах справи. Постанова суду першої інстанції є обґрунтованою, вмотивованою та законною. Що стосується інших доводів апелянта, то вони є безпідставними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи та сукупності зібраних доказів. При розгляді справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП. Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність у відповідності до ст.252 КУпАП. Порушень норм процесуального або матеріального права, які б слугували підставою для скасування судового рішення, не вбачається. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124КУпАП - залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас