Постанова 4852 № 280/5766/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5766/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року (головуючий суддя Новікова І.В.) у справі № 280/5766/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восор» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Восор» звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000093/2 від 30.08.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00663 від 30.08.2019. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час декларування товарів позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції за встановлених у справі обставин дійшов висновку, що у митного органу були відсутні достатні підстави для сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару. Виявлений під час митного оформлення товару митним органом недолік позивачем було усунуто, проте, митним органом після отримання від позивача додаткових документів вказано на інші недоліки, що не відповідає положенням Митного кодексу України, оскільки митний орган не уповноважений за результатами отримання додаткових документів від декларанта встановлювати нові недоліки щодо заявленої митної вартості товару. Також суд визнав необґрунтованим визначення митної вартості товару на підставі інформації іншої митної декларації про вартість ідентичного товару з огляду на інші умови поставки, що безпосередньо вливає на вартість імпортованого товару. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення залишити без змін. Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином. Відповідачем подано письмове клопотання про розгляду справи без участі представника відповідача, в порядку письмового провадження. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 04.06.2019 між компанією Hangzhou Genrong Chemical CO., LTD Постачальник та ТОВ «Восор» - Покупець укладено Контракт №3 на постачання товару гумат калія. 29.08.2019 з метою митного оформлення обумовленого наведеним контрактом товару декларантом ТОВ «Восор» до митного органу подано митну декларацію №UA112080/2019/024420 на товар: «Добриво: Гумат калія (Potassium Humate) склад: зовнішній вигляд - чорні блискучі пластівці розміром 0-2мм, гумінова кислота - 70.30%; К2О-10.00%; РН-9.4, вода-11,2%. САS 68514-28-3, 2000 мішків по 25 кг, 50 тон; Не для роздрібної торгівлі, використовується в якості сировини для виробництва добрив. Виробник: Hangzhou Genrong Chemical CO., LTD. Країна виробництва: Китай.».. Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, визначена декларантом за ціною контракту щодо товару, який імпортується, на рівні: 0,775 USD/кг. На підтвердження митної вартості позивачем подано документи, зазначені в графі 44 митної декларації: пакувальний лист від 08.07.2019 № б/н; інвойс від 08.07.2019 №19HJ48; коносамент (bill of lading) від 10.07.2019 №MEDUTN583280; автомобільні транспортні накладні СМR від 24.08.2019 №1181 та №1188; сертифікат про походження товару від 08.07.2019 №19С3301М3850/00031; платіжні доручення в іноземній валюті від 07.06.2019 №32, від 30.07.2019 №34; довідка про вартість фрахту від 20.08.2019 №1/2008-2019; каталог виробника від 08.07.2019 №б/н; прайс-лист від 08.07.2019 №б/н; контракт від 04.06.2019 №3; опис товару від 08.07.2019 №б/н; паспорт безпеки MSDS від 01.08.2007; сертифікат аналізу від 08.07.2019 №б/н; лист Мінприроди від 25.10.2017 №7/3910-17; копія декларації країни відправлення від 06.07.2019 №021720190000244021. Під час здійснення відповідачем митних формальностей щодо документального оформлення імпортованого позивачем товару спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: АСАУР сформовано профіль ризиків та визначено необхідні митні процедури, за кодом 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів». 29.08.2019 в присутності декларанта посадовою особою митниці відповідно до ст.338 Митного кодексу України було проведено частковий митний огляд з розкриттям 20% пакувальних місць, здійснено цифрову фотозйомку товару. За результатами складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.08.2019. За наслідками опрацювання наданих декларантом документів митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за товари, а саме: експортна декларація країни відправлення №021720190000244021 від 06.07.2019 подана без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, тому не можливо достовірно впевнитися в інформації, яку вона містить (ст.254 МК України). Крім того, у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару на рівні 0,94 USD/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. У зв`язку з наведеними обставинами митниця 30.08.2019 надіслала товариству повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових про вартість товару або сировини. Одночасно митниця запропонувала декларанту за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України). 30.08.2019 декларантом на вимогу митного органу надано додаткові документи, а саме: переклад експортної декларації країни відправлення; висновок ЗТПП від 29.08.2019 №ОИ-5256; договір від 03.06.2019 №03/06-2019 на транспортно-експедиційне обслуговування; виписка з рахунку ТОВ «Восор» від 30.08.2019. Під час аналізу додатково наданих документів, що підтверджують заявлену митну вартість, посадовою особою митниці виявлені такі зауваження: виписка з бухгалтерської документації надана ТОВ «Восор». Особами що надають бухгалтерські документи, можуть бути, у тому числі, продавець (виробник продукції); висновок ТПП №ОИ-5256 від 29.08.2019 містить інформацію щодо цін на товар «Гумат калія» у діапазоні 0,68-0,88 дол/кг. Тобто ціна може бути вищою. Також не вказано, на яких умовах поставки вказані дані ціни. За результатом проведеної митної оцінки та проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2019/000093/2 від 30.08.2019, яким митну вартість товару скориговано за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МК України), що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів і зборів митній вартості з розрахунку: на рівні 0,94 дол/кг за МД № UA 112080/2019/025217 від 16.10.2018. Також відповідачем складено картку відмови в митному оформлені №UA112080/2019/00663 від 30.08.2019. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови. За правилами ст.53 Митного кодексу України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи. За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість. Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як зазначено вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу. У відповідності до ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. В частині 10 статті 58 МК України наведено витрати (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України). Отже орган доходів і зборів наділений повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі. Судом встановлено, що в спірному випадку декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору. Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість доводів відповідача, наведених в обґрунтування наявності сумнівів відносно достовірності відомостей на підтвердження митної вартості, зазначає, що законодавець, наділяючи митний орган правом витребування у декларанта додаткових документів з метою перевірки правильності визначення митної вартості товарів, разом з тим встановлює, що митниця має право запитувати додаткові документи лише в разі виявлення під час митного оформлення в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті, розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для витребування від позивача додаткових документів стала відсутність перекладу експортної декларації країни відправлення №021720190000244021 від 06.07.2019 на українську мову або офіційну мову митних союзів, що унеможливлює достовірно впевнитися в інформації, яку вона містить, та спрацювання Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). 30.08.2019 на вимогу митного органу позивачем поданий переклад експортної декларації країни відправлення, тобто виявлений митницею недолік виправлений до прийняття спірних рішень, що відповідачем не спростовується. З приводу спрацювання системи АСАУР апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що зазначена система носить допоміжний характер, а тому навіть за умови її спрацювання митний орган має право витребувати від декларанта додаткові документи виключно у разі якщо первинно подані документи містять недоліки, які перешкоджають визначенню митної вартості за обраним декларантом методом. Стосовно наявної у митного органу інформації щодо подібного товару за вищою митною вартістю, що викликає сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ, суд першої інстанції також вірно зазначив, що формально інший (нижчий) рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Відповідно до ст.60 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів полягає в такому. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість. Отже, первісно підставою для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є не наявна у митниці відповідна інформація, а неможливість визначення митної вартості оцінюваних товарів за ціною договору основним методом. Як вбачається з матеріалів справи, фактично за відсутності обґрунтованих сумнівів щодо правильності, повноти та достовірності поданих декларантом документів на підтвердження митної вартості імпортованого ним товару відповідачем використана інформація з митної декларації №UA112080/2018/025217 від 16.10.2018 про вартість подібного товару на рівні 0,94 USD/кг. Суд першої інстанції з цього приводу вірно встановив, що за митною декларацією, застосованою митним органом, товар постачався на умовах CIF порт Одеса, тоді як позивачем імпортувався товар за умовами поставки - FOB порт Xingang, Китай, що безпосередньо впливає на вартість імпортованого товару, проте відповідачем даний факт не врахований. Також, суд першої інстанції надав вірну оцінку доводам відповідача щодо відхилення висновків Запорізької торгово-промислової палати від 29.08.2019 №ОИ-5256, відповідно до яких вартість гумату калію на умовах постачання FOB порт Xingang, Китай, становить від 0,680 USD/кг до 0,880 USD/кг. Фактичні обставини справи свідчать, що позивачем імпортувався товар за ціною 0,775 USD/кг, що є середньою ціною для даного виду товару на світовому ринку та, відповідно, не створює сумнівів щодо можливості придбання такого товару за задекларованою ціною. Відповідач, в свою чергу, не встановив, в чому саме полягає невірність означеного висновку експерта та невідповідність визначеної декларантом вартості товару поняттю дійсної вартості згідно зі статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі і одночасно не довів достовірність та об`єктивність використаної митницею інформації. З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем при декларуванні митної вартості товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 04.06.2019 №3 зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено наявності обставин, які є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, обраного позивачем, і розцінено митницею як заниження позивачем митної вартості. Отже, є вірним висновок суду першої інстанції, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000093/2 від 30.08.2019; картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00663 від 30.08.2019 є протиправними, підлягають скасуванню. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 280/5766/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко