Постанова 4852 № 160/3177/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3177/19 головуючий суддя І інстанції Єфанова О.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року в адміністративній справі № 160/3177/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00013 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" було задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2019/301801 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця Держмитслужби звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті останнім на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування. Відзив від позивача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, 09.01.2018 р. між позивачем та WUXI SANDING CORRUGATED TUBE CO., LTD було укладено Контракт № К 8/2018, згідно умов якого постачальник постачає позивачу автомобільні запчастини в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених у специфікаціях до даного контракту. Так згідно до специфікації № 2 від 03.12.2018р. до цього Контракту Сторони погодили поставку гнучкої труби вихлопу авто ТМ "SHIKOO": гнучкої труби вихлопу авто з внутрішнім обплетенням (With inner braid and outside braid): 45mmX100mm -100шт.; 45mmX260mm -50шт.; 50mmX150mm -50шт.; 50mmX200mm -500шт.; 50mmX230mm -300шт.; 50mmX250mm -50шт.; 50mmX280mm -50шт.; 55mmX100mm -25шт.; 55mmX150mm -75шт.; 55mmX200mm -50шт.; 55mmX220mm -50шт.; 50mmX230mm -50шт.; 55mmX250mm -25шт.; 60mmX120mm -25шт.; 60mmX230mm -50шт.; 64mmX200mm -25шт.; 64mmX250mm -50шт.; 75mmX200mm -25шт.; 75mmX250mm -25шт.; 75mmX300mm -25шт.; 90mmX250mm -25шт.; 90mmX300mm -25шт.; гнучкої труби вихлопу авто із зовнішнім обплетенням (With innerlock, with outside braid): 50X120mm -25шт.; 60X120mm -25шт.; загальною вагою брутто 1250,00 кг на загальну суму 4420,00 доларів США на умовах FOB 4420,00 доларів США. 24.01.2019 р. ТОВ «Фортес Групп» здійснювало митне оформлення партії товару, що надійшла від резидента Китайської Народної Республіки WUXI SANDING CORRUGATED TUBE CO., LTD, за митною декларацією № UA110110/2019/301064 на митному посту "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС. Однак, за вказаною декларацією Дніпропетровською митницею було відмовлено у прийнятті та оформленні через допущені в ній помилки. Тому у зв`язку з цим, позивачем було сформовано нову митну декларацію за № UA110110/2019/301801 від 05.02.2019р. З метою здійснення митного оформлення разом з митною декларацією позивачем було надано Дніпропетровській митниці всі необхідні документи у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів: митна декларація № UA110110/2019/301801 від 05.02.2019 р.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 23.01.2019 р. № 4; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 03.12.2018р. №K18SUWXTYP5064; коносамент (Bill of Lading) від 15.12.2018 р. № DXG1812319D; пакувальний лист (Packing list) від 03.12.2018р. № K18SUWXTYP5064; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 09.01.2018 р.№К_8/2018; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.01.2018 р. №К_8/2018 Специфікація № 2 від 03.12.2018р.; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 07.01.2019р. № 19С3202А4727/00001 ; калькуляція транспортних витрат від 18.01.2019р. № 18/01; платіжне доручення в іноземній валюті № 30 від 21.12.2018р. на оплату товару; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.01.2019р. № 01; договір (контракт) про перевезення від 10.07.2017р. № 01; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2017р. № 33/2017. При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідачем сформовано повідомлення позивачу та запропоновано протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою,, контрактом); 3. прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 4.висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6.якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 7. банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. 8.Копію митної декларації країни відправлення. На підставі ст.254 МКУ необхідно надати переклад товаросупровідних документів (ВМД країни відправлення), складений іноземною мовою. 04.02.2019 листом №04/02-06 декларант повідомив про відмову від надання інших додаткових документів та додатково надав: платіжне доручення №30 від 21.12.2018р.; прайс-лист від 01.11.2018, інвойс №K18SUWXTYP5042 від 05.11.2018, копія експортної ВМД 310120180516346126 від 10.12.2018р.; - рахунок на транспортно-експедиційні послуги №7 від 24.01.2019р.; - платіжне доручення про сплату транспортно-експедиційних послуг №137 від 29.01.2019р. - заявка на перевезення від 05.12.2018р. та декларант повідомив про відмову від надання інших додаткових документів. За результатом проведеної митної оцінки, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року. Митна вартість, що визначена митницею, ґрунтується на ціновій інформації, відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: Товар №1 - заявлено 3,77 дол.США/кг, оформлено за МД № UA100120/2019/187719 від 22.01.2019 року - 6,16 дол.США/кг. Також, у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00013 від 05.02.2019 року. Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведених рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів №110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00013 від 05.02.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу). Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були висновки відповідача про те, що: - в складі документів, які надані до митного оформлення разом з МД відсутні сертифікати походження, сертифікати якості та інші документи, що підтверджують якість товару; - відповідно до п.2.2. зовнішньоекономічного контракту від 09.01.2018 №К_8/2018 продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених контрактом товар у кількості, асортименті та строки, визначені в інвойсі, який являється невід`ємною частиною контракту. Інвойс погоджується та підписується сторонами. Наданий декларантом до митного оформлення інвойс № К18SUWXTYP5064 від 03.12.2018 не містить інформації стосовно виробника товару, строків поставки та не погоджений стороною контракту, а саме: покупцем: ТОВ "Фортес Групп"; - наданий сертифікат походження 19С3202А4727/000014 від 07.01.2019 не підтверджує якість товару та не містить відомості щодо виробника; - до митного оформлення декларантом не надано документів щодо страхування вантажу та вартості страхування; - надана декларантом до митного оформлення Специфікація № 2 від 03.12.2018 року не містить відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу. Наданий декларантом до митного оформлення інвойс K18SUWXTYP5064 від 03.12.2018р. містить відомості щодо умов оплати у вигляді 100% передоплати; - декларантом самостійно в складі електронного повідомлення надіслано платіжне доручення № 30 від 21.12.2018 року. В графі призначення платежу зазначено інвойс K18SUWXTYP5042 від 05.11.18 року, який не надавався до митного оформлення. Крім того, наданий декларантом банківській платіжний документ не містить жодних відміток банку, що унеможливлює підтвердження достовірності перерахування коштів; - відповідно до п.2.3 контракту від 09.01.2018 року № К8/2018 покупець направляє заявку продавцю на поставку партії товару для її погодження продавцем. До митного оформлення декларантом вищезазначена заява не надана; - надана декларантом до митного оформлення калькуляція витрат на доставку товарів від 18.01.2019р. № 18/01 видана ТОВ „Фортес Групп, яке не є перевізником. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками відповідача, з огляду на наступне. Відповідно до п. 3.5 контракту від 09.01.2018 року № К 8/2018, страхування товару може проводитись при взаємній згоді Покупця і Продавця. Як вбачається з пояснень позивача, страхування товару, що поставлявся на підставі контракту від 09.01.2018 року № К_8/2018 - не здійснювалось. Вказане також підтверджується довідкою позивача від 29.01.2019 року №29/02. В свою чергу, доказів або пояснень, які б підтверджували факт здійснення страхування наведеного товару, відповідачем до суду подано не було. Відтак, в силу наведених обставин, посилання відповідача на ненадання позивачем документів щодо страхування партії товару, в силу його відсутності в межах зовнішньоекономічної господарської операції, та не підтвердження відповідачем зворотного, не є належною та обґрунтованою підставою для відмови в оформлені товару, що поставлявся позивачем на підставі заявленої останнім, митної вартості. Стосовно транспортної складової митної вартості поставлених позивачем товарів, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до довідки про транспортні витрати ТОВ ДАО Лоджистикс від 18.01.2019 року № 01, калькуляції витрат на доставку вантажу від 18.01.2019 року № 18/01, рахунку № 7 від 24.01.2019 року та платіжного доручення № 137 від 29.01.2019 року, вартість витрат на транспортування товару від порту NINGBO (Китайська Народна Республіка) до митного посту "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС становить 13898.53 грн., тобто останні є чітко визначеними та належним чином підтвердженими. Щодо посилань митного органу на ненадання позивачем документів, необхідних для підтвердження митної вартості, а саме сертифікату якості товарів, то суд апеляційної інстанції зазначає, що сертифікат походження товару чи сертифікат якості товару не визначені ст. 53 МК України, як документи, які підтверджують митну вартість товарів. Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №815/2365/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Стосовно посилань відповідача на надання позивачем до митного оформлення інвойсу № К18SUWXTYP5064 від 03.12.2018 року, який не містить інформації щодо виробника товару, строків поставки та не погодженого ТОВ "Фортес Групп", то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що інформація, яка міститься у вищезазначеному інвойсі дублюється у наданій разом з митною декларацією специфікації № 2 від 03.12.2018 року до Контракту, що погоджена та підписана сторонами Контракту, яка містить інформацію відправника товару, країну походження товару та погоджена сторонами Контракту, про що свідчать підписи сторін. Щодо доводів митного органу стосовно подання позивачем до митного оформлення калькуляції витрат на доставку товарів від 18.01.2019 року № 18/01, яка була видана ТОВ „Фортес Групп, яке не є перевізником, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає розрахунок ціни (калькуляцію). В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а відтак надання позивачем наведеної калькуляції не впливає на обґрунтованість визначення митної вартості товарів. З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00013 і рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року та необхідності визнання їх протиправними і скасування. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року в адміністративній справі №160/3177/19 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її складання, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко