Ухвала КЦС ВС № 372/2330/19

Ухвала 03 вересня 2020 року м. Київ справа № 372/2330/19 провадження № 61-12114ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про порушення умов договору приєднання до електричних мереж, стягнення майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 11 серпня 2020 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року. На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 27 лютого 2020 року. Повний текст постанови складено 28 лютого 2020 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 11 серпня 2020 року, що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі, особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що постанову апеляційного суду отримав 16 березня 2020 року, а строк на касаційне оскарження припадає на карантин встановлений по всій території України з 12 березня 2020 року. Тому вважає, що строк на касаційне оскарження не пропущений. На підтвердження вказаних обставин надано: копію конверта, адресованого Київським апеляційним судом ОСОБА_1 із номером рекомендованого відправлення № 0318628923973; копію роздруківки із сайту АТ «Укрпошта» із трек-номером № 0318628923973 про вручення поштового відправлення 16 березня 2020 року. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Посилання в касаційній скарзі на несвоєчасне отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а відповідно до частини другої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення та заявлення відповідного клопотання. На підставі викладеного, згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX). Цим Законом розділ XII «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строк під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон 731-IX). Цим Законом згідно пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закон 731-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1, 5 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме оскаржених судових рішень, свідчить, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, ціна позову в якому не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, справа № 372/2330/19 є малозначною у силу вимог закону. У підпунктах «а, б, в, г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, за наявності яких випадків судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. О. Дундар