Постанова Київський апеляційний суд № 363/2764/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №33/824/3708/2020 Постанова винесена суддею Пасічник Ю.Ю. Категорія: ч. 1 ст. 172-6 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 серпня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., перевіривши апеляційну скаргу керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Дмитруня Ю.О. на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 , в с т а н о в и л а: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, несвоєчасно подала декларацію перед звільненням, що є порушенням вимог абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 серпня 2020 року закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із зазначеною постановою, керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Дмитрунь Ю.О. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду такою, що розглянута з порушенням вимог ст.ст. 245, 283 КУпАП, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в межах санкції цієї статті. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією і підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступних підстав. Частиною 1 статті 250 КУпАП передбачено, що прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії. При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою. Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно зі ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів виключно при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Оскільки правом на оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, прокурор не наділений, і дана справа ніяким чином не пов`язана із застосуванням заходів примусового характеру, що пов`язані з обмеженням особистої свободи громадян, вважаю, що апеляційна скарга подана особою, яка не має на це права, що є підставою для її повернення. При цьому, за наявності неузгодженостей між положеннями частини п`ятої статті 7, статті 250, частини першої статті 287 та частини другої статті 294 Кодексу щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення, що може бути вирішено лише у законодавчому порядку, висновок про що викладено в ухвалі Конституційного Суду України від 08 грудня 2015 року №49-у/2015 (справа №2-43/2015), посилання прокурора на наявність у нього права на оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення, виходячи із загальних конституційних засад судочинства та положень ст. 55 Конституції України і ст. 250 КУпАП, не може бути визнано обґрунтованим. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Дмитруня Ю.О. на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Горб І.М.