Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/6916/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6916/19 Головуючий у І інстанції - Скочок Т.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно зі ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2020 року про залишення без розгляду заяви про зміну та доповнення позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації втрат частини заробітної плати, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- В С Т А Н О В И Л А: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Верховного Суду України, Верхового Суду, Державної казначейської служби України, в якому просила: - визнати протиправними/незаконними та такими, що грубо порушують трудове законодавство дії щодо недопущення Позивачки до робочого місця, перешкоджанні у виконанні посадових обов`язків, невиплати заробітної плати та інших нарахувань передбачених чинним законодавством про оплату праці, невиконання вимог ст. 22 Закону України «Про державну службу»; - стягнути з Відповідачів на її користь 180 890,24 грн. заробітної плати (заборгованість за період з 01 липня 2018 року до 31 березня 2019 року), 6 934,02 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, 13 287,84 грн. на відшкодування майнової шкоди, а також 200 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди, шляхом стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України; - зобов`язати Відповідачів вчинити дії, якими допустити Позивачку до робочого місця та виконання посадових обов`язків, сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходу та військовий збір (пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), виконати вимоги ст. 22 Закону України «Про державну службу». Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для подання до суду відзивів, відповіді на відзив та заперечень. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року повернуто заяву ОСОБА_1 про зміну та доповнення позовної заяви від 11 липня 2019 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі № 640/6916/19 до перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року у даній справі у порядку апеляційного провадження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року повернуто особі, яка її подала. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 640/6916/19 до перегляду ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у даній справі у порядку касаційного провадження. Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 640/6916/19 скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року поновлено провадження у справі № 640/6916/19 та ухвалою від 29 квітня 2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справ № 640/6916/19, № 640/24660/19 та № 640/2609/20. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про зміну та доповнення позовної заяви від 11.07.2019 року залишено без розгляду. Приймаючи дане судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені Позивачем зміни та доповнення до позовної заяви, які є предметом розгляду в адміністративній справі № 640/6916/19, вже є предметом розгляду в інших адміністративних справах, в яких відкрито провадження - № 640/24660/19 та № 640/2609/20, у зв`язку з чим, у силу п. 3 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишив позов без розгляду. Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про заміну та доповнення позовної заяви та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі Позивачка посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що нею фактично змінено і предмет, і підстави позову, що не допускається положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, проте жодного обґрунтування таких висновків, на її думку, оскаржувана ухвала не містить. На адресу суду надійшов Відзив на апеляційну скаргу від Верховного Суду, в якому просить апеляційну скаргу залучити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2019 року від ОСОБА_1 через канцелярію суду до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява про зміну та доповнення позовної заяви від 11 липня 2019 року, в якій остання позовні вимоги виклала у наступній редакції: - визнати протиправними/незаконними та такими, що грубо порушують трудове законодавство дії Верховного Суду та «ліквідаційної комісії» Верховного Суду України щодо недопущення Позивачки до робочого місця, перешкоджанні у виконанні посадових обов`язків, невиплати заробітної плати та інших нарахувань передбачених чинним законодавством про оплату праці, зняття з медичного обліку, подання до ДФС та ПФУ інформації про звільнення, невиконання вимог ст. 22 Закону України «Про державну службу», а також збирання, використання та зберігання персональних даних ОСОБА_1 з невідомих джерел та без відповідного дозволу; - визнати дії «ліквідаційної комісії» Верховного Суду України щодо видання наказу від 16 липня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією Верховного Суду України протиправними, а також визнати протиправним та скасувати цей наказ; - стягнути з Верховного Суду України та Верховного Суду на користь Позивачки 238 367,24 грн. заробітної плати (заборгованість за період з 01 липня 2018 року до 30 червня 2019 року), 10 131,41 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, 14 575,69 грн. на відшкодування майнової шкоди, а також 200 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, шляхом стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України; - зобов`язати «ліквідаційну комісію» Верховного Суду України допустити Позивачку до робочого місця, спростувати надану державним органом інформацію щодо звільнення Позивачки, зокрема надіслати до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України та Управління охорони здоров`я ДУС інформацію проте, що Позивачку не було звільнено 16 липня 2018 року (з 17 липня 2018 року) та перебування останньої у чинних трудових відносинах з Верховним Судом України; - зобов`язати Верховний Суд України та Верховний Суд вчинити дії, якими допустити Позивачку до робочого місця та виконання посадових обов`язків, сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходу та військовий збір (пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), виконати вимоги ст. 22 Закону України «Про державну службу». Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 року у справі № 640/24660/19 за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Верховного Суду України, Верховного Суду, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Верховного Суду України відкрито провадження у справі. Предметом оскарження у справі № 640/24660/19 є протиправність/ незаконність та визнання такими, що грубо порушують законодавство про захист персональних даних, дії Верховного Суду та «ліквідаційної комісії» Верховного Суду України, зокрема колишнього голови цієї комісії ОСОБА_2 , щодо збирання, використання та зберігання персональних даних ОСОБА_1 з невідомих джерел та без відповідного дозволу, а також визнання протиправними/незаконними та такими, що грубо порушують трудове законодавство дії «ліквідаційної комісії» Верховного Суду України, зокрема колишнього голови цієї комісії ОСОБА_2 щодо видання наказу від 16 липня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією Верховного Суду України, а також визнання протиправним та скасування цього наказу. Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 10 лютого 2020 року у справі № 640/2609/20 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, Державної казначейської служби України відкрито провадження у справі. Предметом оскарження у справі № 640/2609/20 є визнання протиправними/ незаконними та такими, що грубо порушують трудове законодавство, дії щодо невиплати заробітної плати та інших нарахувань, передбачених чинним законодавством про оплату праці; стягнення з Верховного Суду України та Верховного Суду на користь ОСОБА_1 153.655,09 грн. заробітної плати (заборгованість за період з 01 квітня 2019 року до 31 березня 2019 року після утримання податків і обов`язкових платежів); компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати по день ухвалення судом рішення у справі (станом на 31 грудня 2019 року компенсація становить 1 295,43 грн.); середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 31 жовтня 2019 року по день ухвалення судом рішення у справі, виходячи з середньоденної заробітної плати у розмірі 1 649,77 грн. (станом на день звернення до суду з позовом - 31 січня 2020 року складає 151 778,84 грн.), а також 100 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди шляхом списання з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України; зобов`язання Верховного Суду України та Верховний Суд сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходу та військовий збір (п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлені зміни та доповнення до позовної заяви, яка є предметом розгляду в даній адміністративній справі, вже є предметом розгляду в інших адміністративних справах, в яких відкрито провадження - № 640/24660/19 та № 640/2609/20. У силу п. 3 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 про зміну та доповнення позовної заяви від 11 липня 2019 року підлягає залишенню без розгляду у відповідності до норм КАС України. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2020 року про залишення без розгляду заяви про зміну та доповнення позовної заяви - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 07.09.2020 року.