Постанова 4818 № 645/7433/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 4 вересня 2020 року м. Харків Справа №645/7433/18 Провадження №22-ц/818/3439/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Кругової С.С., Суддів Тичкової О.Ю., Хорошевського О.М., Учасники справи : Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Відповідач: ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка дія в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 6 березня 2019 року, ухвалене суддею Іващенко С.О. - в с т а н о в и в : У грудні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 102,17 грн та судових витрат у сумі 1762 грн 00 коп. Позов мотивований тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н на підставі її заяви від 09.02.2011 року разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», за яким вона отримала кредит у розмірі 3 000.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору в частині погашення кредиту не виконуються - це призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 15.11.2018 року становить 23 102,00 грн з яких: 681,63 грн - тіло кредиту; 1579,99 грн - нараховано відсотків за користування кредитом; 19264,09 грн. - нараховано пені;, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1076,29 грн. - штраф (процентна складова). Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 6 березня 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 9 лютого 2011 року в розмірі 21 525 грн 71 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором станом на 15.11.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 21 525 грн 71 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком. Разом з тим, враховуючи заборону подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, не підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем штрафи. ОСОБА_2 , яка дія в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи та ухвалення рішення, оскільки всі судові документи відправлялися судом першої інстанції за адресою, де відповідач не проживає з серпня 2011 року. АТ КБ «ПриватБанк» не надало суду жодних належних та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 заборгувала грошові кошти. Розрахунок заборгованості не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може доводити існування тих чи інших фінансових операцій.Копія анкети-заяви позичальника не може підтверджувати існування боргу, оскільки вона є лише пропозицією укласти договір і для укладення договору обов`язковим елементом процедури такого укладення є прийняття цієї пропозиції (акцепт), відсутність якого підтверджується матеріалами справи.В Анкеті-заяві від 09.02.2011 року ОСОБА_1 зазначено, що бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна» GOLD становить 500,00 грн, в той час як суд у рішенні від 06.03.2019 року посилається на те, що відповідач отримала кредит у розмірі 3 000.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Судом першої інстанції не проаналізовано суму заборгованості за відсотками за користуваня кредитом та необгрунтовано чому саме така сума підлягає стягненню. В єдиному документі, з яким була ознайомлена ОСОБА_1 та який вона підписала, в Анкеті-заяві від 09.02.2011 року відсутня будь-яка інформація про відсоткову ставку, яка застосується до простроченої заборгованості. Банк не повідомляв ОСОБА_1 про збільшення процентної ставки жодного разу, не надсилав листи чи будь-які інші повідомлення. Погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1 припинилося після 27.07.2017 року, тому саме з цього часу АТ КБ «ПриватБанк» дізналось про порушення його прав та саме з цього моменту почався відлік строку, в межах якого банк мав право звернутися до суду з вимогою про стягнення пені. АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом лише 10.12.2018 року, тобто після спливу однорічного строку позовної давності. Представник АТ КБ «Приватбанк» до апеляційного суду надав пояснення, в яких він звертає увагу суду на підписану відповідачем довідку про умови кредитування, яка містить інформацію про базову відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, розмір щомісячних платежів та строк їх внесення, порядок нарахування пені, розмір штрафів, тобто всі істотні умови дооговору. За даними банківського програмного комплексу «Промінь» в межах цього кредитного договору позичальнику видавалось дві картки зі строком дії до 11/14 та до 12/15. За умовами укладеного з відповідачем договору сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Зазначає, що станом на 31.12.2015 року заборгованість за процентами становила 46,35 грн, заборгованість за штрафами та пенею відсутня. Строк позовної давності застосуванню не підлягає, оскільки строк кредитування становить 31.12.2015 року, а з позовом банк звернувся 30.11.2018 року. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 9 лютого 2011 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 7). У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Також відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за умовами якої базова відсоткова ставка за користування кредитом становить 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступним за звітним, порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Позивачем надано два розрахунки заборгованості станом на 31.12.2015 року та станом на 15.11.2018 року. Станом на 31.12.2015 року заборгованість ОСОБА_1 становить: заборгованість за кредитом - 1 717 грн 18 коп., 64 грн 45 коп. заборгованість за процентами. Станом на 15.11.2018 року заборгованість ОСОБА_1 становить: 681,63 грн - тіло кредиту; 1 579,99 грн - нараховано відсотків за користування кредитом; 19 264,09 грн - нараховано пені. ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 26). Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно розгляду справи судом першої інстанції за відсутності належного повідомлення відповідача. Повідомлення сторін, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви повинно здійснюватися відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України. Частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем судових повісток або іншої кореспонденції. Розміщене на офіційному веб-сайті Фрунзенського районного суду м. Харкова оголошення про виклик до суду не є належним повідомленням про дату судового засідання. Отже суд в порушення норм процесуального права розглянув справу за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є необгрунтованими, оскільки, відповідач, підписуючи 9 лютого 2011 року анкету-заяву, також підписала довідку про умови кредитування, в якій визначено, що базова відсоткова ставка за користування кредитом становить 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступним за звітним. Тому судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем. Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 681 грн 63 коп. така заборгованість підлягає стягненню на користь позивача. Разом з тим визначений позивачем розмір заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 1 579 грн 99 коп. суперечить умовам кредитування, обумовленим сторонами у письмовому вигляді, а саме базова ставка за процентами за користування кредитними коштами, зазначена у довідці становить 2,5 % на місяць, проте із розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки як у передбаченому розмірі, так і у підвищеному розмірі, а саме: 2,9 % та 3,6 % на місяць. Отже, вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню виходячи з процентної ставки 2,5 на місяць. З наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 29.08.2014 року заборгованість за процентами становила 71, 55 грн. За період з 01.09.2014 року по 15.11 2018 року розмір процентів становить 861,10 грн, отже стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають 932,65 грн. З заявою про застосування строків позовної давності щодо процентів по кредиту відповідач до суду не зверталась. Доказів на спростування нарахованих банком сум та свого розрахунку відповідач не подавала. Також у підписаній відповідачем довідці про умови визначено порядок нарахування пені. До вимоги про стягнення пені у розмірі 19 264,09 грн застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України), а тому стягненню підлягає пеня у розмірі 11 501,96 грн. Разом з письмовими поясненнями, наданими до суду апеляційної інстанції АТ КБ «Приватбанк» надало фотознімки відповідача з картками, інформацію щодо строку дії карток, виписку по рахунку, які не можуть бути враховані апеляційним судом з наступних підстав. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що задля дотримання вимог процесуального законодавства - подання доказів після розгляду справи у суді першої інстанції порушує принципи змагальності та диспозитивності сторін, тому не приймає, як доказ, подану апеляційному суду АТ КБ «ПриватБанк» фотознімки відповідача з картками, інформацію щодо строку дії карток, виписку по рахунку, оскільки позивачем не зазначено обставин неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції. Враховуючи наведене, рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 6 березня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Так, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 23 102,17 грн, задоволено позовні вимоги в сумі 13 116,24 грн, що складає 56,8 %. Сплачено позивачем за подачу позову судовий збір в сумі 1762 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1762х56,8 %=1000,82 грн. Апеляційним судом відмовлено в задоволенні позову на суму, що складає 43,2%. Сплачено відповідачем за подачу апеляційної скарги 2 643 грн. З позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2643х 43,2%=1 141,78 грн. Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України судова колегія стягує різницю 1 141,78-1000,82 =141 грн з позивача на користь відповідача. Керуючись ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка дія в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 6 березня 2019 року - скасувати. Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту - 681,63 (шістсот вісімдесят одна) грн 63 коп., заборгованість за процентами - 932 (дев`ятсот тридцять дві) грн 65 грн, заборгованість за пенею - 11 501 (одинадцять тисяч п`ятсот одна) грн 96 коп. В іншій частині позову - відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 141 (сто сорок одна ) грн 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді О.Ю. Тичкова О.М. Хорошевський