Постанова Дніпровський апеляційний суд № 182/3835/20
від 04.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1089/20 Справа № 182/3835/20 Суддя у 1-й інстанції - Борисова Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2020 року м. Дніпро 04 вересня 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., розглянувши за участю в режимі відеконференції: ОСОБА_4 та його захисника Чуприни Є.А., апеляційну скаргу захисника Чуприни Євгена Андрійовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А : Постановою суду від 07 серпня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті гривень) 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 19 травня 2020 року о 19.55 год. в с. Борисівка Нікопольського району по вул. Центральній біля буд. 147 керував автомобілем ВАЗ-21083, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків,чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Чуприна Є.А. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що у працівників поліції були відсутні спеціальні технічні засоби для визначення стану алкогольного сп`яніння, так у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України, відсутні відомості про алкотестер "Драгер 0592", та ОСОБА_1 не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що є порушенням вимог законодавства. Зазначає, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння. Вважає, що суд безпідставно послався на постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки остання жодним чином не підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння чи його відмову від проходження огляду. Вказує, що чинна редакція ст. 130 КУпАП не передбачає відповідальність водія транспортного засобу за керування у стані алкогольного сп`яніння або відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Чуприна Є.А.. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав викладених у ній. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №514214, який складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Підстави ставити під сумнів пояснення цих свідків відсутні, оскільки вони є послідовними і повністю узгоджуються як між собою, так і з відомостями, котрі слідують з документів, що містяться в матеріалах справи; -рапортом поліцейського; - письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, зокрема, що 19 травня 2020 року о 20.00 год. він знаходився у матері за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав алкогольні напої, після чого він вирішив проїхатись на своєму автомобілі ВАЗ-21083 по селищу, що не тільки не спростовує, а навпаки підтверджує винуватість ОСОБА_1 , - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою "Драгер 0592" у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що наразі є чинною та доводить факт керування ОСОБА_1 автотранспортним засобом саме 19.05. 2020 року о 19 годині 55 хвилин у селі Борисівка. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається. Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд. Відмова від проходження назначеного огляду є об`єктивною сторони скоєного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В силу вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України, від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. При цьому, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. З огляду на вказані вимоги, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надаються лише у разі надання особою, що керує транспортним засобом, згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів та лише на її вимогу. Разом з тим, ОСОБА_1 інкримінується саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції, а тому відповідні доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог закону, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як слідує із вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків і тільки у разі незгоди на проведення такого огляду або незгоди з його результатом, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Проте, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в порядку, передбаченому ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, п. 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України, від 09.11.2015 № 1452/735, у зв`язку з чим направлення не видавалось і поліцейські не забезпечували його доставку до найближчого закладу охорони здоров`я. Окрім цього, Порядок та Інструкція не містять положень про обов`язок працівників поліції вручати таке направлення на проходження медичного огляду на стан сп`яніння у разі відмови водія від його проходження. Посилання апеляційної скарги на те, що у зв`язку з тим, що відбулося переривання дії акта, що встановлює певну адміністративну відповідальність, шляхом його скасування 01 липня 2020 року та відновлення 03 липня 2020 року, провадження у цій справі підлягатиме закриттю у зв`язку із скасуванням 01 липня 2020 року адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 діяло на момент його вчинення 19.05.2020 року, а також діє і на момент розгляду даної справи 04 вересня 2020 року. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги захисника про безпідставність посилання суду в оскаржуваному рішенні на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки зазначене рішення підтверджує, зокрема, факт керування ОСОБА_1 19 травня 2020 року о 19.55 год. в с. Борисівка Нікопольського району по вул. Центральній біля буд. 147 автомобілем ВАЗ-21083, д.н. НОМЕР_1 , що не заперечується і в апеляційній скарзі захисника. Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження. Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме доведено відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу захисника Чуприни Євгена Андрійовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.І. Калініч